Ухвала

від 27.10.2023 по справі 689/2118/20

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/2118/20

2/689/24/23

УХВАЛА

Іменем України

27.10.2023 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий суддя Баськов М. М.

за участю:

секретаря судового засідання Войт Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва Велика Родина про стягнення заборгованості за договором поруки,

встановив:

В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест (далі - ТОВ Агроспецінвест, Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 205237,80 грн. заборгованості за договором поруки.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09 березня 2017 року між ТОВ Агроспецінвест та ППСВ Велика Родина був укладений договір купівлі-продажу № ФІ-07/17, за умовами якого Товариство зобов`язувалося передати узгодженими партіями у власність ППСВ Велика Родина, а останнє зобов`язувалося приймати товар та сплачувати за нього грошову суму. Для забезпечення виконання умов вказаного договору купівлі-продажу між ТОВ Агроспецінвест та ОСОБА_1 , як фізичною особою, був укладений договір поруки № ФІ-07/17 від 09.03.2017, згідно якого відповідач поручився перед Товариством за виконання боржником - ППСВ Велика Родина всіх грошових зобов`язань, які виникли або можуть виникнути в майбутньому за договором купівлі-продажу № ФІ-07/17 від 09.03.2017. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2020 у справі № 924/1121/19 встановлено, що ППСВ Велика Родина має заборгованість перед позивачем в сумі 205237,80 грн. Оскільки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями останнього, а даним рішенням суду встановлений факт наявності заборгованості ППСВ Велика Родина перед Товариством, то останнє просить стягнути з відповідача несплачену суму заборгованості за вказаним договором купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 26.03.2021 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі № 689/270/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агроспецінвест, ППСВ Велика Родина про визнання договору поруки недійсним.

Ухвалою суду від 29.11.2022 було поновлено провадження у даній цивільній справі в зв`язку з залишенням без розгляду Дніпровським районним судом м. Києва позову ОСОБА_1 до ТОВ Агроспецінвест, ППСВ Велика Родина про визнання договору поруки недійсним.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Від представника відповідача, який також не з`явився в судове засідання, надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554,626ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ТОВ Агроспецінвест як кредитор подало до суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за договором купівлі-продажу, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно зприписами статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України (як приклад, пункти 5, 10, 14 статті 20 ГПК України).

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Саме такий висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), який відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В силу ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд звертає увагу позивача на те, що дана позовна заява, відповідно до вимог ст. 20 ГПК України, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та належить до юрисдикції господарського суду.

За таких обставин, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі слід закрити.

Приписами частини другої статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно платіжного доручення N 503 від 03 листопада 2020 року позивачем ТОВ Агроспецінвест при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 3078,58 грн.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Питання повернення судового збору врегульоване ст. 7 Закону України Про судовий збір.

У відповідностідо п.5ч.1ст.7Закону УкраїниПро судовийзбір вразі закриттяпровадження усправі (крімвипадків,якщо провадженняу справізакрито узв`язкуз відмовоюпозивача відпозову ітака відмовавизнана судом),сплачена сумасудового зборуповертається заухвалою суду.

Керуючись ст. 2, 255, 258-261, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва Велика Родина про стягнення заборгованості за договором поруки.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, б. 21, оф. 1109, код ЄДРПОУ 36862239) з державного бюджету 3078,58 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням N 503 від 03 листопада 2020 року за реквізитами: Отримувач коштів: УК у Ярмолинецькому районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37852525; кредит рахунок № UA518999980313171206000022590; банк отримувача Казначейство України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Микола БАСЬКОВ