Рішення

від 27.10.2023 по справі 240/25516/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/25516/23

категорія 111030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес» (далі позивач, ТОВ «Дейв Експрес») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) від 12 липня 2023 року №0131050405.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки прийнято без урахування інформації, зазначеної в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, який подано до прийняття оскаржуваного рішення. За результатами подання уточнюючого розрахунку, сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, відповідала інформації, зазначеній у податковій звітності. Додатково зауважує, що під час перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення до складу податкового кредиту за липень 2022 року, квітень 2023 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, некоректні дані уточнюючого розрахунку від 18 травня 2023 року, виправлені шляхом оформлення уточнюючого розрахунку від 30 червня 2023 року, і це, на переконання позивача, не призвело до формування необґрунтованих сум від`ємного значення з податку на додану вартість і не може бути підставою для його зменшення.

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

20 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (вх. №9115698502 від 18 травня 2023 року) вказано залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 27835 грн (р. 21 декларації). У декларацію з податку на додану вартість за звітний період квітень 2023 року товариство перенесло значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації) у сумі 595330 грн. Аналізом Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року встановлено, що платником заявлено до бюджетного відшкодування від`ємне значення податку за липень 2022 року в сумі 88440 грн. Однак, у відповідності до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (вх. №9115698502 від 18 травня 2023 року) відсутній залишок від`ємного значення за липень 2022 року. З огляду на викладене, за результатами перевірки встановлено неправомірне збільшення платником податку залишку від`ємного значення у поданій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2023 року на суму 567495 грн та завищення суми бюджетного відшкодування на 88440 грн.

Також відповідач подав клопотання про розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у задоволення якого ухвалою суду від 20 вересня 2023 року відмовлено.

25 вересня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позову, а 23 жовтня 2023 додаткові пояснення позивача.

Суд установив, що у період з 23 травня по 15 червня 2023 року працівниками ГУ ДПС у Житомирській області відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку, встановленому статтею 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року.

За результатами проведеної перевірки 15 червня 2023 року складено акт №10787/06-30-04-05/22053439 (далі Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Дейв Експрес» допустило порушення:

підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2023 року на 88440 грн;

пункту 200.1, підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що мало наслідком завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року на суму 479055 грн.

Не погодившись з висновками Акта перевірки, позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких листом від 12 липня 2023 року відповідач повідомив, що висновки акта є правомірними.

На підставі Акта перевірки 12 липня 2023 року відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

№0131050405 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2023 року на 88440,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22110,00 грн;

№0131060405 форми «В4», яким зменшено суму від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року на 479055,00 грн.

Уважаючи податкове повідомлення рішення №0131050405 протиправним, ТОВ «Дейв Експрес» звернулося з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Як закріплено у підпункті 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України закріплено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений у статті 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 цієї правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 закріплено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК 0України передбачено, що у строк, передбаченийабзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

У пункті 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №21), до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є:

1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5) (додаток 5);

6) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6);

7) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку №21).

За правилами пунктів 1, 2, 3 розділу ІV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як установлено судом, ТОВ «Дейв Експрес» 19 квітня 2023 року подало податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2023 року (вх. №9085371392), у якій:

у рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду) зазначено показник 595330 грн;

у рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) 610599 грн.

У Додатку 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено залишок від`ємного значення за липень 2022 року 183068 грн.

У подальшому 19 травня 2023 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року (вх. №9116657157), у якій:

у рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду) зазначено показник 552651 грн;

у рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) 595330 грн.

У Додатку 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) зазначено залишок від`ємного значення за липень 2022 року 94628 грн.

При цьому у Додатку 3 позивач заявив до бюджетного відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 88440 грн, яке виникло з господарських операцій за липень 2022 року.

Також суд зауважує, що у зв`язку з виявленням самостійно помилки у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року, позивач 18 травня 2023 року подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (вх. №9115698502), в якому зазначив показник рядка 21 27835 грн.

30 червня 2023 року, з огляду на встановлення допущення помилок під час заповненням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (вх. №9115698502), позивач подав новий уточнюючий розрахунок (вх. №9157239702), у якому зазначив показник рядка 21 у розмірі 595330грн та рядка 16.1 610599 грн, а у Додатку 2 залишок від`ємного значення за липень 2022 року у розмірі 183068 грн.

Як убачається зі змісту Акта перевірки, інформація, зазначена в уточнюючому розрахунку, який був поданий платником податків 30 червня 2023 року, працівниками контролюючого органу врахована не була.

Однак, подання такого розрахунку позивачем до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, відповідач під час розгляду справи не заперечує.

У зв`язку з викладеним, суд зауважує на таке.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, наведеною правовою нормою встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки. Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Указана правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13 червня 2019 року у справі №820/5299/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14, від 20 березня 2020 року у справі №805/2408/16-а, від 03 вересня 2020 року у справі № 808/2156/17, від 13 вересня 2023 року у справі №п/811/1043/16, але не виключно.

За результатами дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи, суд установив, що 30 червня 2023 року ТОВ «Дейв Експрес» за допомогою засобів електронного зв`язку подано до ГУ ДПС у Житомирській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким уточнив показники податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2023 року, які були зазначені в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19 травня 2023 року, а саме виправив показники рядків 21 та 16.1 та Додатку 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового)періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду).

Уточнюючий розрахунок та Додаток 2 прийнято органом державної податкової інспекції в порядку підпункту 49.9.1 пункту 49.1 статті 49 ПК України, про що платнику податків надіслано квитанцію № 2 від 30 червня 2023 року.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки платником податків відкориговані дані по декларації за березень 2023 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення рішення.

Такий висновок суду ґрунтується на позиції Верховного Суду, висловленій у названих вище постановах.

Додатково суд зауважує, що під час заповненням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (від 18 травня 2023 року вх. №9115698502), позивач у рядках 16, 16.1 не зазначив інформацію з рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, що у свою чергу обумовило зменшення кінцевої суми по розділу ІІ декларації.

Слід наголосити, що при зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, підлягає уточненню інформація, зазначена у рядку 16.1 податкової декларації попереднього податкового періоду.

При цьому будь-яких уточнюючих розрахунків до податкової декларації за лютий 2023 року позивач не подавав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що допущені під час заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року (від 18 травня 2023 року вх. №9115698502) помилки були методологічними, а тому не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, який надмірно сплачений до державного бюджету. До того ж під час проведення перевірки контролюючий орган не встановив допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства, що свідчать про відсутність у нього права на відшкодування.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Частиною 3 цієї правової норми закріплено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на день постановлення рішення по суті спору на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, суду надана платіжна інструкція про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. Будь-яких інших доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

За таких обставин, з огляду на висновок суду про задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 липня 2023 року №0131050405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис