Рішення

від 26.10.2023 по справі 750/9176/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9176/22

Провадження № 2/750/287/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді секретарі за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника позивача адвоката Михніцького Г.Ю., представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Новика М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/9176/22 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законним представником якого є ОСОБА_7 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в :

20 грудня 2022 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява АТ «Сенс Банк», уточнена 25 вересня 2023 року, до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Позов обґрунтований тим, що 30 липня 2008 року ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого у даних правовідносинах є позивач, та ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 2402/0708/71- 072, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати кредити у сумі 75 000 дол. США на придбання чотирикімнатної квартири, загальною площею 83,5 кв.м, житловою площею 54,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. 30 липня 2008 року, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між кредитором та позичальником укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2496, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку кредитору вищевказане нерухоме майно з визначеною у договорі вартістю 403800,00 грн.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_5 кредит у сумі 75 000 дол. США, проте остання свої зобов`язання належним чином не виконувала.

Позивачем, на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», а також відповідно до заяви ОСОБА_5 , було проведено обов`язкову реструктуризацію.

У порушення умов кредитного договору та проведеної обов`язкової реструктуризації, ОСОБА_5 так і не приступила до виконання своїх зобов`язань, в результаті чого станом на 23 листопада 2022 року має основну заборгованість в сумі 939 017,45 грн, з яких: за кредитом 425 291,37 грн; за відсотками 513 726,08 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою за кредитом та є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач просить суд винести рішення про виселення мешканців із квартири, яка є предметом іпотеки та придбана за рахунок кредиту.

Ухвалою судді від 27 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на

17 січня 2023 року.

16 січня 2023 року ОСОБА_10 та ОСОБА_7 через канцелярію суду подали відзив на позов, в якому просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач в односторонньому порядку збільшив суму заборгованості по відсотках та при розрахунку остаточної суми заборгованості не застосував формулу з врахуванням суми, сплаченої ним за відступлення права вимоги за кредитним договором.

17 січня 2023 року підготовче засідання відкладене на02 лютого 2023 року у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року, за клопотанням відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , витребувано у АТ «СЕНС БАНК» деталізований розрахунок заборгованості 1 009 817,49 грн, що включає суми: 513 726,08 грн. (по відсоткам) та 437 399,11 грн. (по кредиту), за період починаючи з дати ухвалення рішення Деснянським районним судом м. Чернігів 02 листопада 2015 року по

01 липня 2021 року і в подальшому до 23 листопада 2022 року включно;деталізований розрахунок реструктуризації, проведеної Банком згідно листа від

01 вересня 2021 року із зазначенням всіх її складових та врахуванням суми придбання права вимоги згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року; первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких було проведено розрахунок заборгованості в розмірі 1 009817,49 грн, включаючи банківські виписки по особовим рахункам клієнта ПАТ «Сведбанк», ПАТ «Дельта Банк»,

ПАТ «Альфа-Банк» на підтвердження правомірності нарахування суми заборгованості. Підготовче засідання відкладене на 23 лютого 2023 року у зв`язку з витребуванням доказів.

23 лютого 2023 року оголошено перерву упідготовчому засіданні до

13 березня 2023 року у зв`язку з клопотанням представника позивача.

13 березня 2023 року продовжено перерву у підготовчому засіданні до

28 березня 2023 року у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

27 березня 2023 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом з письмовими поясненнями подали заяву про застосування до вимог позивача позовної давності.

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 квітня 2023 року.

18 квітня 2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до

16 травня 2023 року у зв`язку з витребуванням доказів.

16 травня 2023 року усудовому засіданні продовжено перерву до

25 травня 2023 року у зв`язку з клопотанням адвоката Новика М.С.

25 травня 2023 року судове засідання перенесено на 08 червня 2023 року у зв`язку з неможливістю його проведення в режимі відеоконференції, про що складений акт.

08 червня 2023 року у судовому засіданні продовжено перерву до

26 липня 2023 року.

26 липня 2023 року у судовому засіданні продовжено перерву до

28 вересня 2023 року за клопотанням представника позивача.

28 вересня 2023 року у судовому засіданні продовжено перерву до

17 жовтня 2023 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5

18 жовтня 2023 року у судовому засіданні продовжено до 26 жовтня 2023 року у зв`язку з необхідністю долучення копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Новик М.С. у судовому засіданні позов не визнав.

Представник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, електронною поштою подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися увстановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що30 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №2402/0708/71-072, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі

75000,00 доларів США строком повернення до 29 липня 2038 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,5% на рік за весь строк фактичного користування кредитом (а.с. 13-16 т. 1).

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору, кредит було надано позичальнику на придбання житлової нерухомості, а саме: чотирикімнатної квартири, загальною площею 83,5 кв.м, житловою площею 54,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30 липня 2008 року ОСОБА_5 придбала квартиру вищевказану квартиру із залученням кредитних коштів установи банку за ціною 403800 доларів США, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 30 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. (а.с. 22-23 т. 1).

Як убачається з рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від

02 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2016 року, у забезпечення виконання взятих зобов`язань, що випливають з кредитного договору, 30 липня 2008 року між

ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки №2402/0708/71-072/Р-1, відповідно до якого поручитель ОСОБА_7 взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням ОСОБА_5

(а.с. 124-125 т. 1)

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого на даний час є позивач

АТ «Сенс Банк», та відповідачем ОСОБА_5 30 липня 2008 року було укладено іпотечний договір, згідно умов якого відповідач, відповідно до пункту 1 договору, забезпечує належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору № 2402/0708/71-072 від

30 липня 2008 року, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов.

Згідно з пунктом 2 іпотечного договору від 30 липня 2008 року на забезпечення виконання основного зобов`язання відповідач (Іпотекодавець) передає Іпотекодержателю належне йому на праві приватної власності майно, а саме, квартиру АДРЕСА_2 (предмет іпотеки), яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М., зареєстрований у реєстрі за № 2495.

Відповідно до пункту 11 Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково.

При настанні даних випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених іпотечним договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Відповідачам АТ «Сенс Банк» було направлено письмову вимогу про необхідність усунення порушень та добровільне виселення (а.с. 46), яку відповідачі залишили поза увагою.

Згідно з пунктами 12, 12.1 Іпотечного договору від 30 липня 2008 року одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя є рішення суду.

Пунктом 5.3 Іпотечного договору від 30 липня 2008 року сторони погодили вартість предмета іпотеки в розмірі 403800,00 грн.

25 травня 2012 року ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, за яким банк відступив

ПАТ «Дельта Банк» свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку.

У свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та

ПАТ «Альфа-Банк»укладено договіркупівлі-продажуправ вимогиза кредитнимидоговорами,за якими відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором

№ 2402/0708/71-072 від 30.07.2008, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та

ОСОБА_5

12 серпня 2022 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Отже, на даний час усі права кредитора за кредитним договором

№2402/0708/71-072 від 30 липня 2008 року належать АТ «Сенс Банк».

ОСОБА_5 , отримавши кредит, не виконала передбачених кредитним договором зобов`язань по своєчасній оплаті кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 01 серпня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 60 965,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 317 581 грн 75 коп., та яка складається із: 58 750,26 доларів США

(1269697 грн 40 коп.) заборгованість по тілу кредиту; 1 845,63 доларів США

(39 887 грн 34 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом;

370,03 доларів США (7 997 грн 01 коп.) пеня за прострочення сплати кредиту.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від

02 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2016 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість кредитним договором

№ 2402/0708/71-072 від 30 липня 2008 року, а саме: заборгованість за кредитом 1269 697,40 грн, по відсотках 39 887,34 грн, пені 2 000,00 грн, а всього на загальну суму 1311 584 грн 74 коп.; стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» судові витрати в розмірі по 1 827 грн 00 коп. з кожного.

Листом від 01 вересня 2021 року за вих. № 76258-34-б/б АТ «Альфа-Банк» повідомило ОСОБА_5 про реструктуризацію зобов`язань на наступних умовах: сума заборгованості зі сплати кредиту за Кредитним договором становить

951 125 гривень 19 копійок, з яких: реструктуризована сума заборгованості за тілом кредиту - 437 399 гривень 11 копійок, реструктуризована сума заборгованості за процентами - 513 726 гривень 08 копійок, розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні та станом на дату проведення реструктуризації, збільшеному на один процентний пункт, та становить 9,27 процентів річних. Повідомило також, що: подальше виконання реструктуризованих зобов`язань за кредитом має здійснюватися відповідно до умов Кредитного договору з урахуванням умов проведеної реструктуризації та норм Закону України "Про споживче кредитування"; відповідно до підпункту 17 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону дія іпотечного договору б/н від 30.07.2008 (зареєстрований в реєстрі за №2496), укладеного з метою забезпечення договору, зобов`язання за якими реструктуризоване, продовжується без нотаріального посвідчення до дати виконання зобов`язань за договором; в результаті виконання умов реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, Договір № 2402/0708/71-072 від

30 липня 2008 року, Банком буде прощено (анульовано) загальну суму кредитної заборгованості 1 999 540 гривень 22 копійок за власним рішенням Банку до закінчення строку позовної давності, у тому числі:

основна сума боргу 1 082 531 грн 15 коп., відсотки 358 520 грн 50 коп., комісії/штрафи / пені 558 488 грн 57 коп. (а.с. 38 т. 1).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2021 року у справі № 750/9000/15-ц (провадження № 6/750/342/21) задоволено заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в цивільній справі № 750/9000/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, заінтересовані особи Акціонерне товариство «Альфа Банк», приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист 2/750/3011/15 від 07.04.2016 року, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова у справі № 750/9000/15-ц про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором №2402/0708/71-072 від 30.07.2008 року, а саме: заборгованості за кредитом 1269697,40 грн., по відсотках 39887,34 грн., пені 2000,00 грн., а всього на загальну суму 1311584 грн. 74 коп., та 1827 грн. судових витрат; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 750/9000/15-ц від 07.04.2016 року, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова у справі

№ 750/9000/15-ц про стягнення з ОСОБА_5 ,

ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість кредитним договором №2402/0708/71-072 від 30.07.2008 року, а саме: заборгованості за кредитом 1269697,40 грн., по відсотках 39887,34 грн., пені 2000,00 грн., а всього на загальну суму 1311584 грн. 74 коп. (а.с. 169-174 т. 1).

Листом,направленим відповідачам30листопада 2022року,позивач повідомив ОСОБА_5 про те,що всупереч вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та умов Кредитного договору станом на 01 листопада 2022 року вона так і не приступила до виконання взятих на себе зобов`язань, в результаті чого станом на 23 листопада 2022 року має основну заборгованість в сумі 1 009 817,49 гривень, з яких: за кредитом - 437 399,11 грн.; за відсотками - 572 418,38 грн. Зважаючи на зазначене та положення Договору, Банк поставив вимогу позичальнику та іпотекодателю про повернення споживчого кредиту протягом 60 календарних днів. Також в листі додатково зазначено, що у разі невиконання вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (чотирикімнатну квартиру, загальною площею 83,5 кв.м, житловою площею 54,8 кв.м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 ) відповідно до Закону України «Про іпотеку», шляхом подачі до суду позову. Банком запропоновано відповідачам добровільно звільнити житлове приміщення зі зняттям всіх мешканців житла з реєстраційного обліку (а.с. 46, 47 т. 1).

Позичальник та поручитель не приступили до виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення всіх зареєстрованих осіб зі спірної квартири.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054Цивільного кодексуУкраїни (далі за текстом ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень статей 525, 526, 530,625ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк (термін) передбачений договором, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другоюстатті 612 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до положень статті 589 ЦК Україниу разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першоїстатті 7 цього ж Законуза рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно частин першої та четвертої статті 33 Закону України "Про іпотеку"у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам якстатті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першоїстатті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись:загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку"(абостатті 589 ЦКщодо заставодавця).

Позивач визначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченийстаттею 39 Закону України "Про іпотеку", за рішенням суду, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Згідно з частиною другоюстатті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За приписами частин першої-четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення умов кредитного договору та проведеної обов`язкової реструктуризації, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 так і не приступили до виконання своїх зобов`язань, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 939 017,45 грн, з яких: за кредитом 425 291,37 грн; за відсотками 513 726,08 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою за кредитом і є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_5 про те, що позивачем не врахована сума, сплачена придбання банком прав вимоги за кредитним договором від 30 липня 2008 року № 2402/0708/71- 072, не відповідають положенням підпункту 10 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого у разі відступлення поточному кредиторові прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо, сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими договором, що підлягає реструктуризації відповідно до цього пункту, обчислюється у такий спосіб:

де А - сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за договором, грошові зобов`язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту; Б - сукупна сума, сплачена поточним кредитором за відступлення йому права вимоги; В - сукупна сума усіх грошових зобов`язань за договорами, права вимоги за якими відступлено; Г - сукупна сума грошових зобов`язань за договором, право вимоги за яким відступлено, що підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту. Матеріали справи не містять доказів відступлення позивачу прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо.

Правових підстав для застосування позовної давності тривалістю у три роки, заяву про що подали відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6

26 березня 2023 року, суд не знаходить, оскільки умовами як кредитного договору від 30 липня 2008 року № 2402/0708/71- 072 (пункт 10.11), так і іпотечного договору від 30 липня 2008 року (пункт 19) встановлений строк позовної давності у 10 років. Доводи відповідачів, із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 310/11534/13-ц, про те, що ПАТ «Альфа-Банк», звернувшись 01 вересня 2015 року із позовом про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, в односторонньому порядку змінив умови та строки виконання основного зобов`язання, є неспроможними, оскільки дана постанова містить правовий висновок про відсутність підстав нарахування процентів та пені за кредитним договором у разі ухвалення судового рішення про дострокове стягнення заборгованості. До того ж, самі відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були ініціаторами як реструктуризації заборгованості за кредитним договором, так і постановлення Деснянським районним судом м. Чернігова ухвали від 23 листопада 2021 року у справі № 750/9000/15-ц (провадження № 6/750/342/21) про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в цивільній справі

№ 750/9000/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

На підтвердження своїх заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором представником відповідача ОСОБА_5 , у порушення вимог статті 81 ЦПК України, жодних доказів не надано, від проведення судової експертизи з метою підтвердження його доводів він відмовився, а тому ці заперечення суд вважає безпідставними.

Доводи про те, що банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом після ухвалення судового рішення про достроко ве стягнення заборгованості суд вважає маніпулятивними, оскільки, як зазначено вище, відповідачі добровільно ініціювали передбачений законом процес реструктуризації, після проведення якої звернулися до суду із заявою про визнання виконавчих листів, виданих на підставі цього рішення, такими, що не підлягають виконанню, а відтак, як наслідок, і скасування дії самого рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 Житлового кодексу України (далі ЖК України), у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 цього Кодексу регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Українипісля прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Українигромадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже, частина друга статті 109 цього Кодексу встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання їм іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку», підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК України.

Отже, за змістом цих норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Зазначений висновок викладений також і в постанові Верховного Суду від

10 січня 2018 року у справі №307/1023/16-ц.

Як убачається з довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Об`єднанням житлово-будівельних кооперативів за № 1693 від 12 квітня 2019 року (а.с. 35 т. 1), а також згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від

23 грудня 2022 року (а.с. 92, 93, 94, 95, 96 т. 1), відповідачі зареєстровані у квартирі

АДРЕСА_2 .

У справі, встановлено, що в іпотеку передано квартиру, яку було придбано за рахунок отриманих кредитних коштів, тому наявні підстави для виселення відповідачів без надання їм іншого житла.

Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від

24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від

17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин

25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила

розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Ураховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Згіднозі статтею 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_5 та

ОСОБА_7 підлягають стягненню на користь АТ «Сенс Банк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 147,26 грн. за позовну вимогу про звернення стягнення, а з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь держави 2481,00 грн за позовну вимогу про виселення, яка не була оплачена позивачем при подачі позову.

Керуючись статей 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 83,5 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 липня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2495, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2402/0708/71-072 від 30 липня 2008 року, яка складає 939 017,45 грн, з яких: за кредитом 425 291,37 грн; за відсотками 513 726,08 грн, на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5 та

ОСОБА_7 користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» по 7 573 грн 63 коп. (сім тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 63 копійки) з кожного у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь держави судовий збір у розмірі по 620 грн 25 коп. (шістсот двадцять гривень

25 копійок) з кожного.

Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, починаючи з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач: ОСОБА_8 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач: ОСОБА_9 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 43649710.

Суддя