Рішення

від 27.10.2023 по справі 600/5241/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/5241/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Ізумруд-К» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Ізумруд-К» про стягнення до Державного бюджету коштів з рахунків банках та за рахунок готівки на загальну суму 12878,44 грн. Також позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Ізумруд-К», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 12878,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 12878,44 грн по податку на додану вартість. Сума заборгованості на день подання позову є узгодженою. Позивачем вжито всіх заходів, передбачених податковим законодавством, та створено всі можливі умови для забезпечення погашення відповідачем наявної заборгованості.

Ухвалою суду від 01 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що 04 серпня 2023 року ухвала суду від 01 серпня 2023 року була направлена відповідачу на його зареєстроване місце знаходження, зазначене у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак конверт з такою ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, своїм правом подати, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не скористався.

Клопотань про розгляд справи за участю учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем ідентифікаційних даних Приватне підприємство «Ізумруд-К» (код ЄДРПОУ 41461203) зареєстрована як юридична особа з 14 липня 2017 року, а також перебуває на обліку в податковому органі як платник податків.

Як вбачається з розрахунку податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість по податках, збору та платежах:

1) по податку на додану вартість на суму 12878,44, який виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0170981806 від 19 листопада 2021 року на суму 3018,44 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №000002760/Ж10/24-13-18-07 від 25 липня 2022 року на суму 680 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №000003702/Ж10/24-13-04-06 від 23 вересня 2022 року на суму 6120 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №00000509/Ж10/24-13-04-06 від 20 січня 2023 року на суму 3060 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 12878,44 грн.

17 лютого 2020 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю »№3784-49 на суму 5990,44 грн, яку відповідачем отримано 26 лютого 2020 року.

Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 12878,44 грн не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 12878,44 грн,:

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0170981806 від 19 листопада 2021 року на суму 3018,44 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №000002760/Ж10/24-13-18-07 від 25 липня 2022 року на суму 680 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №000003702/Ж10/24-13-04-06 від 23 вересня 2022 року на суму 6120 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №00000509/Ж10/24-13-04-06 від 20 січня 2023 року на суму 3060 грн.

Дана сума заборгованості на день подання позовної заяви являється узгодженою.

Таким чином, суми грошового зобов`язання не сплачені відповідачем, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Зазначені обставини відповідачем не спростовано.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю »№3784-49 на загальну суму 5990,44 грн, яка згідно відмітки була отримана уповноваженою особою за довіреністю Приватного підприємства «Ізумруд-К» 26 лютого 2020 року.

На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, сума податкового боргу збільшилася, відтак, податкове зобов`язання є узгодженим.

З матеріалів справи вбачається, що після проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за період з 21 грудня 2020 року про 20 березня 2021 року, за результатами якої складено акт від 23 вересня 2021 року №8976/08-01-18-06/41461203, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення 19.11.2021 року №01070981806.

Також, після проведення камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість по ПП «Ізумруд-К» за грудень 2021, за січень 2022 року, за результатами якої складено акт від 30 червня 2022 року №1523/Ж5/24-13-18-07/41461203, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 25.07.2022 року №000002760/Ж10/24-13-18-07.

Після проведення камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість по ПП «Ізумруд-К» за лютий-липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2022 року №2292/Ж5/24-13-04-06/41461203, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 23.09.2022 року №000003702/Ж10/24-13-04-06.

Крім цього, після проведення камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість по ПП «Ізумруд-К» за серпень-жовтень 2022 року, за результатами якої складено акт від 30 листопада 2022 року №4229/Ж5/24-13-04-06/41461203, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 20.01.2023 року №0000509/Ж10/24-13-04-06.

Наведені вище акти про результати камеральної перевірки та податкові повідомлення рішення надіслані контролюючим органом на адресу відповідача, однак повернулися до контролюючого органу з відміткою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній за вказаною адресою».

Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачу належним чином вручено згадані податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи зазначені вище податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.

Не подано до суду також і доказів добровільної сплати наявних у відповідача грошових зобов`язань.

Отже, зазначене податкове зобов`язання є узгодженим.

Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пунктів 95.1 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу в повному обсязі відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 12878,44 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Поряд з цим вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело податкового боргу.

Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на нерухоме від 21 лютого 2023 №323543036 на майно Приватного підприємства «Ізумруд К» накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника від 16.06.2021 року, винесеної приватним виконавцем Сколибогом О.С., та на все нерухоме майно в межах суми платежу 234088,06 грн на підставі наказу №926/2553/22 від 14.11.2022 року, виданого Господарським судом міста Чернівці згідно рішення державного виконавця Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції.

Разом з цим, з ідентифікаційних даних з ІС «Податковий блок» вбачається наявність у відповідача відкритих банківських рахунків.

Беручи до уваги наведене, оскільки у відповідача наявне арештоване нерухоме майно, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу по цій справі в розмірі 12878,44 грн, то суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 12878,44 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи відповідачем не надано. Доводів позову ним не спротосвано.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Ізумруд-К» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Ізумруд-К» до Державного бюджету податковий борг на загальну суму 12878,44 грн з рахунків у банках платника податків та за рахунок вилучення готівки.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Ізумруд-К», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 12878,44 грн.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 жовтня 2023 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013, код ЄДРПОУ 44057187); відповідач Приватне підприємство «Ізумруд-К» (вул. Бесарабська, буд. 14, смт Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 41461203).

Суддя О.П. Лелюк