Ухвала

від 27.10.2023 по справі 400/2483/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/2483/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 р. у справі № 400/2483/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС СІСТЕМС» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення ; зобов`язання вчинити певні дії.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 24 трвня 2023 року позов задовольнив повністю.

Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Волинській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 24 травня 2023 року по справі № 400/2483/23 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Аналіз матеріалів апеляційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме:

- п.3 ч. 2 ст. 296 КАС України, оскільки апелянти не зазначили відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»;

- п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, а також не зазначено підстав, відповідно до яких апелянти за законом звільняються від сплати судового збору.

Згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи, що позовна заява містить сім вимог немайнового характеру, то за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі (2684*7*150%) = 28 182,00 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача 37607526

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, при поданні апеляційної скарги в цій справі, кожен апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 28 182,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- для зазначення кожним апелянтом відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»;

- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянти за законом звільняються від сплати судового збору, або - надання кожним апелянтом документу про сплату судового збору в сумі 28 182,00 грн.

Також апелянти подали заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга була подана з дотримання строку на апеляційне оскарження, але залишена без руху та в подальшому повернута апелянтам з підстав не надання доказів сплати судового збору. Повторно апеляційна скарга подана апелянтами без зайвих зволікань, що на думку апелянтів може свідчити про наміри реалізувати апелянтами своє право на апеляційне оскарження. Також апелянти посилаються на те, що вони є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України. При цьому апелянти вказують на те, що фінансова неспроможність може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження враховуючи суму судового збору, про що вказано в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 209/1396/19.

При розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, відомостей КП ДСС, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене в письмовому провадженні 24.05.2023, повний текст судового рішення складений 24.05.2023, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 24.06.2023.

Вперше апеляційна скарга була подана апелянтами в межах строку КАС України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 повернуто апеляційну скаргу ДПС України у зв`язку із не сплатою судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 було відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу у зв`язку із не сплатою судового збору.

Державна податкова служба України клопотання про продовження процесуального строку не подавала.

Копії ухвал апеляційного суду від 27.07.2023 та 19.09.2023 були отримані апелянтами 27.07.2023 та 19.09.2023 в електронному кабінеті апелянтів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Повторно апеляційна скарга подана апелянтами 17.10.2023 у паперовому вигляді, засобами поштового зв`язку . Апеляційний суд зазначає, що повторно подана апеляційна скарга містить ті самі недоліки, як і вперше подана апеляційна скарга (відсутність доказів сплати кожним з апелянтів судового збору).

Вказана обставина не свідчить про добросовісність апелянтів, оскільки доказів сплати судового збору не надано, а зміст повторно поданої апеляційної скарги не відрізняється від змісту вперше поданої апеляційної скарги, що вказує на відсутність у апелянтів необхідності додаткового часу для обґрунтування вимог апеляційної скарги поданої повторно.

Окремо суд звертає увагу, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на апеляційне оскарження.

При цьому у випадку незгоди із ухвалами суду про повернення скарги, апелянт наділений процесуальним правом оскаржувати відповідні ухвали в касаційному порядку, водночас подання повторних апеляційних скарг не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лише посилання на подачу апеляційної скарги вдруге у найкоротші строки після останнього повернення апеляційної скарги без усунення недоліків апеляційної скарги не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади .

Апеляційний суд також зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В той же час, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені апелянтами причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, апеляційну скаргу слід також залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Волинській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/2483/23.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/2483/23 - залишити без руху.

Надати апелянтам строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити апелянтам, що у разі не виконання вимог цієї ухвали (в частині дотримання вимог ст. 296 КАС України) в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржникам.

Роз`яснити апелянтам, що у разі не виконання вимог цієї ухвали (не зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження) у визначений судом строк, а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Роз`яснити апелянтам, що з 18.10.2023, відповідно до ч. 6, ч. 8 ст. 18 КАС України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк