Постанова

від 25.10.2023 по справі 560/2053/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2053/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

25 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГОРОДОЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство "Городоцький елеватор суффле" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2 409 973,01 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що рішення про опис майна у податкову заставу та спірна податкова вимога на суму бюджетної заборгованості є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки заборгованість по сплаті бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції у 1995-1997 роках у приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" відсутня, що підтверджується численними судовими рішеннями.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позов Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судами достовірно не з`ясовано обставини щодо наявності у Підприємства заборгованості за бюджетними позичками, підстави і час її виникнення, не перевірений судами розмір заборгованості, на яку виставлено спірну податкову вимогу.

Поряд із тим, даний спір неможливо правильно та справедливо вирішити без наявності у справі доказів (первинних та інших документів), які б достовірно підтверджували факт наявності у Товариства заборгованості та її розмір, і такі докази знаходяться у розпорядженні органу казначейської служби.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 №2-1302-2205 на загальну суму 2 409 973,01 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" судовий збір у розмірі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто одну) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що 27 травня 1998 року ВАТ "Вікторійське ХПП" зареєстроване як юридична особа Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, а 15 травня 2017 року - перейменоване на ПрАТ "Городоцький елеватор суффле".

Управлінням Державної казначейської у Городоцькому районі Хмельницької області на адресу відповідача направлені подання №67-72 від 22 грудня 2021 року на безспірне стягнення з підприємств-боржників (у тому числі, ПрАТ "Городоцький елеватор суффле") простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовими допомогами, наданими у 1996-1999 роках.

Відповідач на підставі подань управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, направив позивачеві податкову вимогу форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2409973,01 грн.

Того ж дня Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про опис майна Підприємства у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06.

Не погоджуючись із виставленою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, Підприємство звернулось до суду з позовом про їх скасування.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції витребувано у Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області усі документи та матеріали щодо суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 року, на підставі яких було сформовано подання №67, 68, 69, 70, 71 від 20.12.2021 та податкову вимогу форми "Ю" №2-1302-2205 від 05.01.2022.

На виконання вимог суду Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області подало до суду пояснення, в яких вказало, що документи, які стосуються суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках на підставі, яких були сформовані подання від 20.12.2021 були втрачені.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

За наслідками нового розгляду справи, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність первинних документів, як доказів на підтвердження суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997, які могли б свідчити про наявність у Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" заборгованості та її розміру вкотре лиш підтверджує, що спірна вимога не була узгодженою.

Суд зазначив, що рішення про опис майна у податкову заставу може бути прийняте виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто за узгодженим грошовим зобов`язанням, що не було доведено органами податкової та казначейської служби.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки сума податкового боргу за спірною вимогою не є узгодженою, як наслідок вказану податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2409 973,01 грн та рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року необхідно визнати протиправними та скасувати.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із такими судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, вправі вживати заходи по стягненню такої заборгованості без обмеження строками давності.

Зазначає, що спірна податкова вимога прийнята на підставі подань управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області, сформована правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства України.

Також апелянт зазначив, що у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, наданими Міністерством фінансів України у 1993-1998 роках, у контролюючого органу відсутні підстави для звільнення його майна з-під податкової застави.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який визначав порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який втратив чинність 1 січня 2011 року.

Вказаними нормами не були визначені строки щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками.

1 січня 2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, частиною 9 статті 17 якого встановлено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

Частиною 14 ст. 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що забороняється списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб`єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами підпунктів 14.1.153 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №174 (далі Порядок №174) та регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

У пункті 2 Порядку №174 наведено наступні визначення понять:

бюджетна позичка / фінансова допомога - це сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - це зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - це заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.

Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені

Пунктом 15 Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що у конкретних спірних правовідносинах Податковий орган не наділений функціями ведення обліку простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, а вказаний облік ведеться виключно органами Державної казначейської служби.

Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд справи №826/8966/14 та перевіряючи правильність застосування судами норм Порядку №174 та ПК України в частині функцій контролюючого органу щодо стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою, у постанові від 22 жовтня 2019 року дійшов висновку, що саме по собі подання органу Державної казначейської служби, внесене до органів доходів і зборів, носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Верховний Суд вказав, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Вказана правова позиція підтримана й Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2022 року у справі №380/6944/20.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог суду першої інстанції Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області надало пояснення щодо обліку простроченої заборгованості, з яких вбачається, що документи, на підтвердження суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках на підставі, яких були сформовані подання № 67, 68, 69, 70, 71 від 20.12.2021, були втрачені.

Отже, будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування позивачу і отримання ним спірної суми заборгованості ні контролюючим органом, ні органом Державної казначейської служби надано не було.

При цьому, надаючи до Головного управління ДПС у Хмельницькій області подання №67-72 від 20 грудня 2021 року на безспірне стягнення з ПрАТ "Городоцький елеватор суффле" простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовими допомогами, в Управління державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області не було жодного документа, який би підтверджував фактичне отримання ПрАТ "Городоцький елеватор суффле" бюджетних позичок на заявлену суму, а відповідно і наявність заборгованості перед бюджетом.

Статтею 73 КАС України регламентовано, що належними є лише ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відтак, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність первинних документів, як доказів на підтвердження суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997, які могли б свідчити про наявність у Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" заборгованості та її розміру підтверджує факт неузгодженості спірної вимоги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі №2-а-7428/10/2270 задоволений позов відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області та скасовано першу податкову вимогу від 16 вересня 2010 року за №1/112 про сплату податкового боргу по бюджетній позичці, виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках; постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року по справі 2а-8104/10/2270/1 частково задоволений позов відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області та скасовано другу податкову вимогу про сплату податкового боргу по бюджетній позичці виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках; рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №560/2668/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020, задавлений позов приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 16.07.2019 №2-50(П) на загальну суму 2409973,01 грн.

Зазначеними рішеннями встановлено недоведеність факту отримання бюджетних позичок, скасовано податкові вимоги по аналогічній заборгованості, тобто фактично було встановлено відсутність податкового боргу за бюджетними позичками, виданими на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки сума податкового боргу за спірною вимогою не є узгодженою, податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2409 973,01 грн необхідно визнати протиправною та скасувати.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з п.п. 88.1 п. 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п. 89.1.1- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Передумовою для застосування до платника податкової застави є обов`язкова наявність узгодженого податкового боргу, що нарахований платником самостійно або податковим повідомленням-рішенням та, як наслідок, визначений у податковій вимозі.

Верховний Суд у рішенні від 05 лютого 2019 року у справі №806/1628/16 дійшов висновку щодо протиправності рішення про опис майна у податкову заставу з огляду на те, що податковим органом не було надано доказів існування у платника узгодженої але не сплаченої суми грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №802/3914/14-а.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року прийнято відповідачем з огляду на наявність у позивача податкового боргу на суму 2 409 973,01 грн згідно з вимогою від 05 січня 2022 року №2-1302-2205.

Під час розгляду цієї справи суд дійшов висновку про протиправність та скасування зазначеної вимоги, оскільки вона є неузгодженою, тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року також підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 жовтня 2023 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.