Рішення
від 10.10.2023 по справі 362/4868/22
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4868/22

Провадження № 2/362/758/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки спадкового майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визначити, що частка ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею, 0.1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210700000:12:027:0114 становить 1/4 частину.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, представник позивача подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви, в якій вказали, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, просили задовольнити позов та розглядати справу без їх участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Літинка, Літинського району, Вінницької області померла ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Васильківським міськрайонними відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 першої черги, як її син, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Васильківським міським відділом ЗАГС Київської області 29.12.1984 р.

Після смерті ОСОБА_4 . Васильківською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 67928572 (номер у нотаріуса 122/2021), що стверджується відповідним витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Іншими спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 є її діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які разом з позивачем прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 16.09.2022 р., виданого державним нотаріусом Першої васильківської державної нотаріальної контори, спадкоємцями майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 , які спадкують кожен по 1/3 частку у спадщині. Ними успадковано спадщину, яка складається з частки житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, окрім вказаного будинку, до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшла також і частка земельної ділянки площею, 0.1000 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210700000:12:027:0114.

Так, постановою державного нотаріуса Першої васильківської державної нотаріальної контори від 16.09.2022 р. №509/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210700000:12:027:0114, яка розташована в АДРЕСА_1 , оскільки неможливо визначити склад спадкового майна.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, право власності на земельну ділянку площею, 0.1000 га призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210700000:12:027:0114 на підставі рішення Васильківської міської ради від 16.11.2018 р. за № 04.64-46-VII зареєстровано шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1712718832107, номер запису про право власності: 29276341 на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна сумісна, розмір частки 1/1.

Відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.09.2022 р. право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна сумісна, розмір частки 1/1.

Враховуючи, що зазначена земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності чотирьом особам, виділяючи частку кожного, приходжу до логічного переконання про належність кожному із вказаних співвласників, зокрема померлій ОСОБА_4 , по частини вказаної земельної ділянки.

Як зазначено в абз.3 п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України, викладені у Постанові від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.1997 р., виданого зав. Другої Васильківської державної нотаріальної контори Іванніковою О.О., ОСОБА_4 , як і інші спадкоємці, успадкувала частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 , як і іншим співвласникам, на праві спільної часткової власності належав житловий будинок що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме по 1/4 частці, за встановленим ст. 120 ЗК України принципом цілісності будівлі із земельною ділянкою, у разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦК України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 89 ЗК України встановлено, що поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, для поділу часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності за домовленістю співвласників або виділ частки такого майна, необхідне укладання договору у письмовій формі про такий поділ чи виділ з обов`язковим нотаріальним посвідченням такого договору, як того вимагають норми ст. ст. 364, 370, 372 ЦК України.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Виходячи з того, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не укладав з іншими співвласниками письмовий договір щодо поділу часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності або виділ частки такого майна, частки співвласників спірної земельної ділянки, є рівними.

Відповідно до п. 3.4. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого ( П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила - ».

За умовами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені правові норми та правові позиції, враховуючи, що ОСОБА_4 належала 1/4 частка житлового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1 , тому і розмір її частки у праві власності на вказану земельну ділянку складає відповідно 1/4 частину.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 355, 364, 368, 370, 372, 392, 639, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225, 1226, 1261, 1262, 1268 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею, 0.1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210700000:12:027:0114 - становить 1/4 частину.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Кравченко

СудВасильківський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення10.10.2023
Оприлюднено31.10.2023
Номер документу114491251
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —362/4868/22

Рішення від 10.10.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Кравченко Л. М.

Ухвала від 21.09.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Кравченко Л. М.

Ухвала від 06.02.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Кравченко Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні