ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Справа № 160/20230/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023р. за №8631957/35484249 про відмову у реєстрації податкових накладних № 16 від 15.11.2022р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023 р. за №8631958/35484249 про відмову у реєстрації податкових накладних № 14 від 15.11.2022р.;
- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа - строй» податкові накладні № 14 від 15.11.2022р., № 16 від 15.11.2022р. фактичною датою їх подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у липні 2022 року був укладений договір підряду № КС 2022/21Б мiж Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Лайн» про виконання земляних робіт з розробки ґрунту котловану з вивезенням та утилізацією і улаштуванню зворотньої засипки ґрунту котловану з ущільненням та об`єкті будівництва. Позивачем були виписані на адресу замовника рахунки на оплату. Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було оформлено податкові накладні № 16 та №14 від 15.11.2022 та надіслано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Вказані податкові накладні було прийнято, проте реєстрацію зупинено. В квитанціях зазначено, що реєстрацію зупинено відповідно до пункту п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що в подальшому ним було подано до контролюючого органу повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Однак, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023 за №8631957/35484249 та за №8631958/35484249 було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 16 та №14 від 15.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Не погодившись з висновками ГУ ДПС у Дніпропетровській області та в межах дії ст.56, 201 Податкового кодексу України позивачем були надані до ДПС України скарги, які залишені без задоволення. Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача, вважає їх необґрунтованими, немотивованими та такими, що суперечать дійсним обставинам. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної. Поряд з цим, позивач зазначає, що товариством вчинено усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних №16 та №14 від 15.11.2022, надані письмові пояснення щодо сутності проведеної господарської операції, а також копії первинних документів, які фактично не були враховані контролюючим. Позивач вказує, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. За викладених обставин, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20230/23, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
30.08.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач-2 позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. ТОВ «Константа-Строй» (код 35484249), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивачем подано на реєстрацію в адресу ТОВ «Мега Лайн» (код 32448386) з реалізацією послуг, а саме: податкову накладну №16 від 15.11.2022 на загальну суму 16795,03 грн., у тому числі ПДВ 2799,17грн., та податкову накладну №14 від 15.11.2022 на загальну суму 117735,64 грн., у тому числі ПДВ 19 662,61 грн. Реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» з повідомленням до податкових накладних №16 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631957/35484249 та №14 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631958/35484249 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини встановлення наявності ризикових операцій та ін. Відповідач-2 звертає увагу, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» за рішенням суду 22.06.2023 виключено з переліку ризикових платників. Відповідачем-2 також вказано, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено визначення «первинний документ» - це первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів або складання таких документів при фактичному нездійсненні зазначених операцій, тобто відображення в первинних документах недостовірних даних. При цьому, у платника податків після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної виникає право на подання документів, що були складені ним у відповідності до Закону №996 та які можуть вважатись первинним, та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. Враховуючи викладене, Комісією цілком правомірно прийнято оспорювані рішення. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, відповідачем-2 зауважено, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
30.08.2023 Державною податковою службою України подано відзив, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає та зазначає наступне. ТОВ «Константа-Строй» (код 35484249), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивачем подано на реєстрацію в адресу ТОВ «Мега Лайн» (код 32448386) з реалізацією послуг, а саме: податкову накладну №16 від 15.11.2022 на загальну суму 16795,03 грн., у тому числі ПДВ 2799,17 грн., та податкову накладну №14 від 15.11.2022 на загальну суму 117 735,64 грн., у тому числі ПДВ 19 662,61 грн. Реєстрація ПН/РК від 15.11.2022 №16 та №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» з повідомленням до податкової накладної №16 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631957/35484249 та податкової накладної №14 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631958/35484249 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини встановлення наявності ризикових операцій та ін. Крім того, відповідач-1 звернув увагу, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» за рішенням суду 22.06.2023 виключено з переліку ризикових платників. Відповідачем-1 наголошено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до Пункт 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена. З огляду на викладене, у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, суд фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН, тому просить відмовити у задоволенні позову.
30.08.2023 відповідачем-2 надано заперечення на стягнення витрат на правничу допомогу, в якому зазначає не погодження з вказаною у позову суми витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути. На переконання відповідача-2, зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу не доведена документально та не є співмірною, враховуючи те що, що сам позов не складним та годино затратним, складався не особою, що надає правничу допомогу, розгляд справи без виклику сторін, та ціну позову, є не співмірними із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт. Крім того, позивачем не доведено документально витрати на адвоката. Виходячи з наведеного, вважає, що підстави для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.
Позивач правом на подання відповіді на відзиви не скористався.
Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» зареєстроване 03.12.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35484249; з 04.12.2007 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Соборна ДПІ (Соборний район м. Дніпра)) як платник податків; місцезнаходження юридичної особи: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); серед інших є: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання, 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 43.91 Покрівельні роботи, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.31 Штукатурні роботи, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.13 Розвідувальне буріння, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.11 Знесення, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 42.91 Будівництво водних споруд, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 42.21 Будівництво трубопроводів, 42.13 Будівництво мостів і тунелів, 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену, 41.10 Організація будівництва будівель.
З 19.03.2008 позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 354842404176.
29.07.2022 мiж Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Лайн» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (виконавець) укладений договір підряду № КС-2022/21Б (а.с. 81-90), предметом якого підрядник зобов`язується власними силами, обладнанням та з використанням постачання матеріалів як Замовника так і Підрядника, у термін, визначений сторонами Договору, виконати земляні роботи з розробки ґрунту котловану з вивезенням та утилізацією і улаштуванню зворотної засипки ґрунту котловану з ущільненням на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового та громадського призначення з паркінгом по вул. Набережна Перемоги, 128, 128 к у м. Дніпро», (далі за текстом Договору - «Роботи»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пунктів 1.2.-1.4. Договору обсяг виконуваних робіт визначається на підставі Проектно-кошторисної документації Замовника. Результатом виконаних робіт є передача Замовнику будівельних конструкцій (пункт 1.1.) на об`єкті будівництва, прийнятих технічним наглядом відповідно до технічної документації. Якщо при виконанні робіт буде виявлена необхідність у виконанні додаткових робіт, що не передбачені Договірною ціною (Додаток № 1), оформлюється додаткова угода до цього договору у письмовій формі.
Згідно з пунктом 2.1. Договору вартість робіт за цим Договором є динамічною, визначається загальною сумою на підставі актів виконаних робіт на усі роботи, виконані в рамках Договору і визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що вартість робіт включає в себе: будь-які витрати Підрядника, включаючи витрати, пов`язані з виконанням робіт за цим Договором, у тому числі будь-які витрати на персонал Підрядника, витрати на придбання, навантаження, розвантаження, доставку матеріалів постачання Підрядника на об`єкт, перевезення обладнання, інструменту Підрядника на місце виконання робіт, оплату ПДВ та інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства України, звільнення об`єкта будівництва від обладнання, інструментів, матеріалів (і т.п.) після завершення виробництва робіт.
Відповідно до пункту 2.6. Договору оплата за Договором здійснюється поетапно, в наступному порядку:
Замовник на підставі рахунку Підрядника здійснює оплату першого акту виконаних робіт в розмірі 90% вартості фактично виконаних робіт з пропорційним утриманням авансового платежу протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт і після реєстрації Підрядником податкових накладних чи сплати штрафу в разі порушення обов`язку щодо їх реєстрації.
Наступні акти виконаних робіт Замовник оплачує на підставі рахунку Підрядника в розмірі 90% вартості фактично виконаних робіт та суми утримання (10%) попереднього акту викопаних робіт протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт без заперечень і після реєстрації Підрядником податкових накладних чи сплати штрафу в разі порушення обов`язку щодо їх реєстрації.
Остаточний розрахунок проводиться на підстави рахунку Підрядника протягом 10 банківських днів з дати підписання остаточного (кінцевого) Акту виконаних робіт без заперечень і після реєстрації Підрядником податкових накладних чи сплати штрафу в разі порушення обов`язку щодо їх реєстрації, а також складання відповідного Акту перевірки за необхідності.
Згідно з пунктом 10.1. Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно на підставі актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.
На виконання умов Договору підряду № КС-2022/21Б від 29.07.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних земляних робіт № 3 від 15.11.2022 на загальну суму 117735,64 грн., у тому числі ПДВ 19622,61 грн., акт приймання-передачі виконання додаткових земляних робіт №4 від 15.11.2022 на загальну суму 16795,03 грн., у тому числі ПДВ 2799,17 грн. (а.с. 75, 77).
На дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було оформлено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №14 від 15.11.2022 на загальну суму 117 735,64 грн., у тому числі ПДВ 19 662,61 грн. (а.с. 20).
Податкова накладна №14 від 15.11.2022 була прийнята, проте реєстрацію зупинено.
В квитанції №9256568300 від 30.11.2022 (а.с 21) зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №14 від 15.11.2022:
«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.11.2022 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=3,4638%, «Р»=0.».
На дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було оформлено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №16 від 15.11.2022 на загальну суму 16 795,03 грн., у тому числі ПДВ 2 799,17 грн. (а.с. 18).
Податкова накладна №16 від 15.11.2022 була прийнята, проте реєстрацію зупинено.
В квитанції №9256520650 від 30.11.2022 (а.с. 19) зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №16 від 15.11.2022:
«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.11.2022 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=3,4638%, «Р»=0.».
11.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» надіслано засобами електронного зв`язку повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 (кількість додатків 20).
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023 №8631957/35484249 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №16 від 15.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «наявність ризикових операцій та ін.».
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023 №8631958/35484249 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №14 від 15.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «наявність ризикових операцій та ін.».
12.05.2023, не погодившись з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2023 №8631957/35484249 та від 14.04.2023 №8631958/35484249, позивачем подані скарги з поясненнями та копіями первинних документів (а.с.98-99, 101-102).
19.05.2023 рішенням Комісії за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №44159/35484249/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 15.11.2022 без змін з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.100).
19.05.2023 рішенням Комісії за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №44136/35484249/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 15.11.2022 без змін з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.97).
Вважаючи протиправними рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок №1246).
Відповідно до пунктів 2, 8 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно, в редакції на час спірних відносин).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктів 10-11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022, які були прийняті, про що свідчать квитанції від 30.11.2022 №9256520650 та від 30.11.2022 №9256568300, проте реєстрацію зупинено.
У квитанціях про зупинення реєстрації наведених податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки мотивації підстав та причин віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до категорії ризиковості платника податку відповідачем-2 у квитанціях не наведено та не доведено відповідачами належними засобами доказування.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники, як: «D та «Р». Однак, такі показники не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.
Окрім того, контролюючим органом у вказаних квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цих податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.
Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.
Незважаючи на те, що рішення (квитанції) про зупинення реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що такі рішення податкового органу не містять в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин є необґрунтованими.
Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520 в редакції на час спірних відносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації (пояснень) та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 позивачем 11.04.2023 до контролюючого органу надавалась пояснювальна записка від 10.04.2023 з копіями документів електронним повідомленням №3 (кількість додатків 20), а саме: обігова відомість по рахунку 361 від 31.12.2022, обігова відомість по рахунку 10 від 31.12.2022, ліцензія №11Л від 28.02.2018, Договір №01/05 від 05.01.2015, платіжні інструкції №№2024, 1937, 1790, 1934 від 29.11.2021, платіжні інструкції №№2028, 2114, 2078, 2053 від 20.12.2021, Договір 35ПК-20791/22 від 21.06.2022, платіжні інструкції 35ПК-20791/22 від 10.10.2022, штатний розклад від 22.11.2020, рахунки №615,616 від 10.11.2022, акт №3 від 15.11.2022, акт №4 від 15.11.2022, договір №КС-2022-21Б від 29.07.2022, платіжні інструкції №4394,4395 від 15.11.2022 (а.с. 22-96).
Однак, ані оспорювані рішення від 14.04.2023 №8631957/35484249 та від 14.04.2023 №8631958/35484249, ані рішення за результатами розгляду скарги не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
У рішеннях про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 зазначено лише загальне твердження: «надання платником податку копій документів, складних із порушенням», при цьому не зазначено, які з поданих документів, складені із порушенням законодавства, не вказано і норм права, які порушені платником при їх складанні.
Зазначення в графі «додаткова інформація зазначити конкретні документи» оспорюваних рішень про «наявність ризикових операцій та ін.» не є виконанням вимог щодо зазначення конкретних документів, які складені із порушенням законодавства.
Окрім того, відповідачем-2 не наведено обґрунтувань, чому вказана інформація унеможливлює реєстрацію вказаних податкових накладних.
Разом з цим, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання конкретних документів, свідчить про їх протиправність.
Крім того, доказів направлення Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних (за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку) з пропозицією щодо надання позивачем додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, у розумінні пункту 9 Порядку №520, відповідачем-2 не надано, матеріали справи не містять.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022.
Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-2 щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022.
При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складено наведені податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За таких обставин, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також те, що первинні документи разом із поясненнями надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних не спростована відповідачами, враховуючи також встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022, суд дійшов висновку, що відмовляючи у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-2 діяв протиправно.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання ж податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 є актами індивідуальної дії, водночас не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, та породжують неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації прав або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що рішення від 14.04.2023 №8631957/35484249 та від 14.04.2023 №8631958/35484249 не відповідають критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем-2 не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовані, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати наведені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятих відповідачем-2 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для їх реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН наведені податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.
При цьому, суд зазначає, що зобов`язання відповідача-1 вчинити дії по реєстрації наведених податкових накладних в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем-2 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 15.11.2022 та №14 від 15.11.2022, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при до суду сплачено судовий збір у сумі 10736,00 грн. згідно із платіжною інструкцією №1152 від 19.07.2023.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у сумі 72 500,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.
Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі позивачем надано до суду ордер серії АН №1227592 від 04.01.2023 року, договір про надання правової (правничої) допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5392 від 27.02.2019, Додаткову угоду №2 від 13.07.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, Акт приймання-передачі професійних послуг за Додатковою угодою №2 від 13.07.2023.
Так, за умовами договору про надання правової допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, укладеного між адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа-Строй»», адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
надає Клієнту консультаційні та юридичні, представницькі, консультаційні послуги, щодо представництва та захисту інтересів останнього перед фізичними особами, комерційними організаціями різних форм власності, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, Державній податковій службі України, ГУ ДПС у м.Києві, а також в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб.
Відповідно до пункту 1.3. Договору основним дорученням за даним договором №04-01/23 від 04.01.2023 про надання правової (правничої) допомоги є представлення інтересів клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді, Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді.
Згідно з пунктами 4.2. Договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката, якщо такі витрати є об`єктивно необхідними, невідворотними та заздалегідь письмово погоджені з Клієнтом.
13.07.2023 між адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа-Строй» в рамках вказаного договору укладено Додаткову угоду №2.
За змістом пункту 2 Додаткової угоди №2 сторони домовились, що адвокат складає відповідь на відзиви на позовну заяву у випадку подання відзиву відповідачем.
За надані послуги за цією Додатковою угодою клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 72500,00грн. протягом п`яти робочих днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по справі.
20.07.2023 між Адвокатом Більцаномом Костянтин Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» укладено Акт прийняття-передачі професійних послуг, за змістом якого (п.1) Виконавець з 13.07.2023 року по 20.07.2023 року надав Замовнику професійні правничі послуги відповідно до Договору № 04-01 від 04.01.2023 року про надання професійної правової (правничої) допомоги і Додаткової угоди № 2 до цього договору від 13.07.23 р., а Замовник прийняв надані послуги.
Відповідно до п.2 Акту від 20.07.2023 сторони підтверджують, що виконавець надав замовнику наступні послуги:
- збір та системний аналіз фінансово-господарських та бухгалтерських документів, документів наданих замовником (14 год), з розрахунку вартості 1 години - 1000,00 грн., всього до оплати 14000,00грн.;
- узгодження правових питань, надання правового висновку та формування стратегії по справі (27 год); складання позовної заяви до Головного управління ДПС-ў Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рiшень і зобов`язання вчинити певні дії (23 год.); формування копій додатків до позовної заяви по справі, засвідчення копій додатків позовної заяви (5 год); подача копії позовної заяви з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідачів по справі (0,5 год.); підготовка і складання Відповіді на Відзив на позовну заяву (3 год.). Вартість 1 години роботи - 1000,00 грн., всього витрачено часу - 58,5 годин, до оплати 58,5 г. х 1000 грн. = 58 500,00 грн.
Всього до сплати - 72 500,00 (сімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, а також на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів.
Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною.
У судових засіданнях адвокат участі не брав.
Відповіді на відзиви відповідачів позивачем не надано попри те, що сторонами погоджено в Додатковій угоді №2 надання адвокатом відповіді на відзив на позовну заяву у випадку подання відзиву відповідачем.
Крім того, із опису наданих послуг адвокатом до витрат на адвоката включено витрати (3 години і розрахунку 1000,00грн. за годину) на підготовку та складання відповіді на відзив, однак як встановлено, таких не надано адвокатом.
Крім того, із опису наданих послуг слідує, що адвокатом включено до переліку наданих послуг, в тому числі, роботи з узгодження правових питань, надання правового висновку та формування стратегії по справі (27 годин із розрахунку 1000,00грн. за годину), формування копій додатків до позовної заяви по справі та засвідчення копій додатків до позовної заяви (5 годин із розрахунку 1000,00грн. за годину), подача копії позовної заяви з додатками до суду (0,5 годин із розрахунку 1000,00грн.за годину). Однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації, оскільки охоплюються поняттям підготовка (складання) позовної заяви, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що заявлені до відшкодування витрати є фактичними, а їх розмір обґрунтованим, тому у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) від 14.04.2023 за №8631957/35484249 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 16 від 15.11.2022
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61) від 15.11.2022 №16 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) від 14.04.2023 за №8631958/35484249 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 14 від 15.11.2022
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61) від 15.11.2022 №14 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» про стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 30.10.2023 |
Номер документу | 114491684 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні