Рішення

від 26.10.2023 по справі 610/4023/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/4023/21

№ 2/183/2825/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області про:

- визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додаткового строку в два місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Морозівка Балаклійського району Харківської області, -

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2021 року позивач звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він зареєстрований та постійно мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . В цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 була зареєстрована і проживала баба дружини позивача по лінії її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала окремо від позивача. В зв`язку з поважним віком та наявністю хвороб ОСОБА_2 потребувала сторонньої допомоги по догляду за собою та веденню домашнього господарства, тому позивач з дружиною постійно її відвідували та надавали таку допомогу. З часом між ОСОБА_2 та позивачем зав`язались хороші, добрі стосунки і вона ставилась до позивача, як до рідного онука, хоча позивач для неї фактично не є родичем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у віці 90 років в с. Морозівка Балаклійського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23 грудня 2005 року Відділом РАЦС Балаклійського РУЮ Харківської області. На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала одна за вказаною вище адресою, що підтверджується довідкою вих. № 190 від 25 травня 2021 року з Виконавчого комітету Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області. Після смерті ОСОБА_2 позивач разом з дружиною поховали її, провели поминальний обід та встановили надмогильний пам`ятник. Так як будинок, у якому проживала до часу смерті ОСОБА_2 був старий і потребував ремонту, в ньому більше ніхто не проживав, то майже всі особисті речі і речі домашнього вжитку померлої ОСОБА_2 позивач з дружиною забрали до себе додому.?

Після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса заяву про прийняття спадщини ніхто не подавав, так як позивач вважав, що ніякого спадкового майна у неї не було. На початку грудня 2021 року позивач з дружиною вирішили замовити виготовлення померлій ОСОБА_2 нового надмогильного пам`ятника, який планували встановити до наступного Великодня. Для нового пам`ятника була потрібна відповідна фотографія ОСОБА_2 . З цією метою позивач став переглядати альбом ОСОБА_2 з її особистими фотографіями, який позивач з дружиною забрали з її будинку після її смерті, і там, між аркушів, позивач випадково знайшов заповіт, посвідчений 13 серпня 2005 року секретарем Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області Крамаренко М. П. Згідно цьому заповіту, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла позивачеві належний їй Сертифікат на земельну частку (пай) в КСП «Червоноармієць» Балаклійського району Харківської області серії ХР № 0080679, зареєстрований 20 жовтня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 679. Також в цьому альбомі для фотографій позивач знайшов оригінал вказаного вище Сертифікату на земельну частку (пай).

Тому, з метою оформлення спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Однак, 20 грудня 2021 року за вих. № 451/01-16 приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Дворник Я. В. повідомила позивачеві, що в зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини, вона не може оформити за позивачем спадщину за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , та рекомендувала позивачеві звернутись до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Також нотаріусом були надані позивачеві Витяги зі спадкового реєстру № 67871685 від 20 грудня 2021 року та № 67667205 від 07 грудня 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_2 вищевказаний заповіт не скасовувала і він чинний до теперішнього часу, та ніхто зі спадкоємців за прийняттям спадщини після померлої ОСОБА_2 не звертався і спадкова справа не реєструвалась.

Таким чином, позивач зазначає, що ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача про існування заповіту на його ім`я позивач не знав, і дізнався про його існування тільки в грудні 2021 року. Крім того, позивач не є прямим (близьким) родичем ОСОБА_2 і на час її смерті позивач був зареєстрований та проживав окремо від неї.

Ухвалою судді від 28 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

25 квітня 2023 року цивільна справа надійшла на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2023 року передана головуючому судді.

Ухвалою судді від 27 квітня 2023 року справу прийнято до провадження, продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Також цією ухвалою витребувано докази у виді належним чином засвідченої копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 . Докази отримано судом 31 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

26 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання позивача про передачу справи до іншого суду.

Позивач у судове засідання не з`явився, 26 жовтня 2023 року подав до суду заяву, у якій просив цивільну справу розглянути у судовому засіданні без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Також у заяві позивач просив не розглядати подане ним клопотання про передачу справи до іншого суду.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з належним чином засвідченою копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6326-279350-2017, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.6/.

Відповідно до належним чином засвідченої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 /а.с.7/, яка згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25 травня 2021 року № 190 на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 одна /а.с.8/.

Згідно з належним чином засвідченою копією заповіту від 13 серпня 2005 року, посвідченого секретарем Морозівської селищної ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області Крамаренко М. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 17, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким належний їй на праві особистої власності сертифікат на земельну частку (пай) в КСП «Червоноармієць» Балаклійського району Харківської області серії ХР № 0080679, зареєстрований 20 жовтня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 679 заповіла ОСОБА_1 /а.с.9/.

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса, однак, листом приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я. В. від 20 грудня 2021 року № 451/01-16 позивачеві повідомлено, що ним спадщина після смерті ОСОБА_2 не прийнята, так як на момент її смерті позивач разом зі спадкодавцем постійно не проживав, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено. Також нотаріусом роз`яснено позивачеві про необхідність звернутись з позовом до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини /а.с.10/.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 20 грудня 2021 року № 67871685, заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 13 серпня 2005 року Морозівською сільською радою Балаклійського району Харківської області, зареєстрований за № 17 є чинним /а.с.11/.

Також, з отриманої судом відповіді приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я. В. установлено, зокрема, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась /а.с.29/.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також, у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними. (постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12).

Позивачем на підтвердження обставин поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у позовній заяві вказано, що ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача ОСОБА_2 про існування заповіту на його ім`я позивач не знав, і дізнався про його існування тільки в грудні 2021 року. Крім того, позивач не є прямим (близьким) родичем ОСОБА_2 і на час її смерті позивач зареєстрований та проживав окремо від спадкодавця.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність звернення до нотаріуса інших осіб після смерті ОСОБА_2 , відсутність доказів на підтвердження повідомлення позивача нотаріусом про наявність заповіту, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки, як установлено судом, позивач не є родичем спадкодавця, не проживав з останньою, доказів повідомлення нотаріусом позивача про наявність вищевказаного заповіту матеріали справи не містять. Отже, необізнаність позивача як спадкоємця про смерть спадкодавця, за встановлених у цій справі обставин, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Поважність причин пропуску строку стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до моменту звернення позивачем до нотаріуса.

Суд вважає, що позивач за допомогою належних та допустимих доказів довів суду ту обставину, що строк для подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин. Також суд ураховує, що відомостей щодо звернення до нотаріуса інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини, матеріали справи не містять.

Враховуючи причини пропуску позивачем строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, наявність обставин, які унеможливлювали вчасне звернення позивача до нотаріуса, суд приходить до висновку, що пропущений позивачем строк не може вплинути на право позивача на спадкування майна, яке залишилось після смерті спадкодавця, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26 жовтня 2023 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04397106; місцезнаходження за адресою: Харківська область, Ізюмський район, смт Савинці, вул. Соборна, буд. 49.

Суддя Д. О. Парфьонов