Рішення

від 27.10.2023 по справі 733/1274/23

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/363/23

Єдиний унікальний №733/1274/23

Рішення

Іменем України

27 жовтня 2023 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого-судді Овчарика В.М.,

за участю секретаряТкаченко В.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 та

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агро-Трейдер» про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

установив:

У серпні2023року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ПП «Агро-Трейдер» про розірвання договорів оренди, посилаючись на те, що між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 її матір`ю ОСОБА_4 та відповідачем 27 березня 2014 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,03 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1304 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1357) та 07 жовтня 2014 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:0159 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1356). Після визнання права власності на зазначені вище земельні ділянки в порядку спадкування після померлої її матері вона звернулася до відповідача з вимогою про розірвання таких договорів, шляхом підписання Угоди про припинення договорів оренди земельної ділянки на підставі п. 12.4 Договору, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. 31 липня 2023 року ОСОБА_1 було запропоновано укласти з ПП «АГРО-ТРЕЙДЕР» додаткові угоди до Договорів оренди земельних ділянок, укладати котрі вона не має наміру, тому просить розірвати вказані вище договори оренди земельних ділянок на підставі п. 12.4 Договору.

Ухвалою судді від 23 серпня 2023 року відкрите провадження по даній справі (а.с. 64).

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по даній справі, яку було призначено до судового розгляду по суті (а.с. 95).

У вересні 2023 року представником відповідача ПП «Агро-Трейдер» Черевко А.П. поданий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну заміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом. Заміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди. А після зміни власника земельної ділянки Договори оренди земельних ділянок не припинили свою дію, натомість ОСОБА_1 в силу вимог закону набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договорами оренди земельних ділянок правами та обов`язками. ПП «Агро-Трейдер» як орендар земельних ділянок, яке вчинило усі дії, які від нього вимагалися, та у межах процедур, використовувало на умовах Договорів оренди земельні ділянки приватної власності, ураховуючи те, що на цих ділянках знаходиться урожай, що належить йому на праві приватної власності, не має нести негативних наслідків у вигляді розірвання договорів на вимогу іншої сторони лише у зв`язку зі зміною власника цієї ділянки. Орендодавець отримував та отримує орендну плату, скарг щодо порушення чи невиконання умов договорів оренди земельних ділянок не надходило. Разом з тим, право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин. Такий правовий висновок зробила Велика Палата ВС в постанові від 08.09.2020 року у справі № 920/418/19 (а.с. 69-76).

25 вересня 2023 року від представника позивачки ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що законодавець надає сторонам договору оренди землі самостійно та на власний розсуд викласти відповідний пункт договору оренди землі в тій, редакції яка буде влаштовувати обидві сторони, а відповідач неправильно посилається на твердження про те, що договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2014 року та від 07 жовтня 2014 року є типовими, так як це не відповідає дійсності. Відповідач у відзиві посилається на п. 12.3 Договорів оренди землі, яка не має відношення до справи, при цьому постанова ВС від 08.09.20202 року, на яку посилається представник відповідача не може бути застосована у якості аналогічної справи, оскільки в ній було встановлено зовсім інші правовідносини (а.с. 88-89).

Пояснень щодо відповіді на відзив від відповідача не надійшло.

Позивачка, допитана за її згодою у якості свідка, у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав, при цьому пояснила, що після розірвання договорів оренди, вона хоче розпорядитися своїми землями на свій розсуд, можливо продати або укласти договори оренди з іншим орендарем.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с. 11), спадкоємицею за заповітом якої є позивачка ОСОБА_1 , яка набула право власності після померлої ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 6,03 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1304 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1357) (а.с. 21, 22) та земельну ділянку загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:0159 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1356) (а.с. 23, 24).

27 березня 2014 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала з ПП «Агро-Трейдер»договір оренди, згідно якого передала в оренду останньому земельну ділянку площею 6,03 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1304 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1357) строком на 10 років (а.с. 25-26, 27).

07 жовтня 2014 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала з ПП «Агро-Трейдер»договір оренди, згідно якого передала в оренду останньому земельну ділянку площею 0,44 га, кадастровий 7421783600:02:001:0159 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1356) строком на 10 років (а.с. 30-31, 32).

Згідно Додаткових угоди до Договору оренди земельної ділянки від 27.03.2014 року та 07 жовтня 2014 року, укладених 02 лютого 2018 року, внесено зміни до пунктів 2.3., 3.1., 4.1. Інші умови Договорів, до яких не внесені зміни, зберігають чинність (а.с. 28-33).

23 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою про розірвання договорів оренди від 27 березня 2014 року та 07 жовтня 2014 року (а.с. 13). на підставі п. 12.4 Договорів оренди, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, шляхом підписання Угод про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, які також надіслала ПП «Агро-Трейдер» (а.с. 14, 15).

У відповідь на лист позивачки ПП «Агро-Трейдер» 31.07.2023 року надіслало їй листа, яким запропонувало з метою продовження орендних відносин укласти з відповідачем додаткові угоди до Договорів оренди земельних ділянок (а.с. 35).

Разом з вказаним листом ПП «Агро-Трейдер» надіслало ОСОБА_1 додаткові угоди до Договорів оренди земельних ділянок від 27.03.2014 року та 07.10.2014 року (а.с. 31-43, 44-52).

Відповідно до довідки Ладанської селищної ради від 15.08.2023 року № 17/17-19 ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду за для вирішення питання про припинення права оренди земельних ділянок площею 6,0288 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1304 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1357) та земельної ділянки загальною площею 0,4424 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:0159 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1356) (а.с. 20).

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України(далі -ЗК України),ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першійстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписамистатті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першоїстатті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті3та статті627 ЦК Українисвідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першоюстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно достатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами третьою та четвертоюстатті 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4ст.32Закону України«Про орендуземлі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом п. 12.4 спірних Договорів оренди земельних ділянок встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 7).

Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору.

Положення пункту 12.4 договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд враховує, що позивачка просить розірвати договори не у зв`язку з істотним порушенням договору орендарем, а у зв`язку із настанням події, яку сторони, на власний розсуд, керуючись принципом свободи договору, погодили як підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Разом зтим,як убачаєтьсяз матеріалівПП «Агро-Трейдер»запропонувало позивачціз метою продовження орендних відносин укласти з відповідачем додаткові угоди до Договорів оренди земельних ділянок, на які ОСОБА_1 не погодилася, користуючись свободою укладання договору, а тому посилання представника відповідача на те, що такими діями позивачки був порушений принцип справедливої рівноваги та втручання у діяльність орендаря суд відхиляє.

Суд також відхиляє посилання представника відповідача про подібність вимог позивачки з правовим висновком, який зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2020 року в справі № 920/418/19, згідно з якимиправо сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин, оскільки у вказаній справі суди встановили, що на земельній ділянці, договір оренди якої просив розірвати орендодавець (Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області), розташовані об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать орендарю ТОВ «Рітейл Девелопмент» та, укладаючи договір оренди, вказане товариство мало на меті узаконення користування земельною ділянкою, враховуючи правомірні очікування на вільний доступ до свого майна та можливість його використання. Саме на вказані обставини Велика Палата Верховного Суду вказала, як істотні при вирішенні питання розірвання договору оренди землі в справі № 920/418/19. Натомість у розглядуваній справі орендодавцем передані в оренду ПП «Агро-Трейдер» земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких будь-яке нерухоме майно, належне орендарю, відсутнє та не встановлено істотних обставин для незастосування погоджених сторонами в договорах оренди в підстав його розірвання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що оскільки умовами спірних договорів оренди землі, зокрема п. 12.4, визначено, що перехід права власності на земельну ділянку є підставою для його розірвання, і позивачка ОСОБА_1 , як нова власниця орендованих відповідачем земельних ділянок, скористалась цим правом, тому позовні вимоги останньої є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Саме такого висновку дійшла колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16 червня 2021 року (справа № 375/278/20, провадження № 61-3449св21).

Разом з тим, представником позивачки ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу представником останньої надано договір про надання правової допомоги №14/23 від 14 серпня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сидоренком О.В. (а.с. 57-59), попередній розрахунок витрат пов`язаних із наданням правової допомоги від 14 серпня 2023 року на суму 6100 грн (а.с. 60), акт про прийняття-передачі наданих послуг від 14 серпня 2023 року (а.с. 61), копію квитанції до прибуткового ордеру № 14 від 14 серпня 2023 року на суму 6100 грн, сплачених ОСОБА_1 адвокату Сидоренку О.В. (а.с. 55), копію рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (а.с. 56); акт про прийняття-передачі наданих послуг від 27 жовтня 2023 року на суму 7000 грн, копію квитанції до прибуткового ордеру № 27 від 27 жовтня 2023 року на суму 7 000 грн, сплачених ОСОБА_1 адвокату Сидоренку О.В.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно положень ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 4, 5, 6ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань, значення справи для позивача, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 13100 грн є співмірними, а тому виходячи також з критеріїв розумності та виваженості такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивачки підлягають також стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн (а.с. 7).

Так як позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з позивачки на користь відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватногопідприємства «Агро-Трейдер»про розірваннядоговорів орендиземельних ділянокзадовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Приватним підприємством «АГРО-ТРЕЙДЕР», щодо земельної ділянки загальною площею 6,03 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1304 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1357), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гужівської сільської (нині Ічнянської міської) ради Ічнянського (на даний час - Прилуцького) району Чернігівської області, що зареєстрований реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області від 09 вересня 2014 року, номер запису про інше речове право: 6936493.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Приватним підприємством «АГРО-ТРЕЙДЕР», щодо земельної ділянки загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:0159 (зміна кадастрового номера після успадкування відбулася на кадастровий номер 7421783600:02:001:1356), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гужівської сільської (нині Ічнянської міської) ради Ічнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області, що зареєстрований реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області від 12 грудня 2014 року, номер запису про інше речове право: 8049808.

Стягнути з Приватного підприємства«Агро-Трейдер»накористь ОСОБА_1 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства«Агро-Трейдер»накористь ОСОБА_1 13 100 (тринадцять тисяч сто) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Агро-Трейдер», місце розташування: вул. Воскресінська, 19, кв. 1, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 33071597.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик