Постанова

від 25.09.2023 по справі 750/4819/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/4819/22

Головуючий у першій інстанції Карапута Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/565/23

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач: Приватне підприємство «Інтер-Пасс-Авто»,

третя особа: ОСОБА_4 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Макух Аліна Василівна,

на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2023 року, дата складання повного його тексту: 31.01.2023, місце ухвалення: м. Чернігів,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 р. представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Макух А.В. звернулася з позовом до Приватного підприємства «Інтер-Пасс-Авто» (далі за текстом ПП «Інтер-Пасс-Авто»), в якому просила стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 565000 грн 00 коп., а на користь ОСОБА_3 600000 грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07.12.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю сідлового тягача «DAF FT XF 150.460», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , у зчепленні з напівпричепом «Humbaur Has 2006», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_4 , який в цей момент виконував свої обов`язки за трудовим договором з ПП «Інтер-Пасс-Авто», а також мікроавтобуса «Mersedes-Benz 313 CDI», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок цієї пригоди загинув ОСОБА_6 - батько позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_3 . Втрата останнього значною мірою вплинула на емоційний стан позивачів, вони відчувають біль, страждання, тугу за найближчою людиною. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували з батьком у теплих відносинах, мають приємні спогади дитинства про його турботу і любов, про його опікування сім`єю. ОСОБА_3 і ОСОБА_6 були одружені 34 роки, але трагічна дорожньо-транспортна пригода обірвала його життя, припинила їхній щасливий шлюб - шлюб двох люблячих людей. ОСОБА_3 залишилась сама, без турботи, підтримки та допомоги, без спілкування з найближчою для неї людиною.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ПП «Інтер-Пасс-Авто» на користь позивачів по 50000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 2977 грн 20 коп. судового збору. Ухвалюючи це рішення, суд виходив з того, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила загибель людей, в тому числі й ОСОБА_6 , розпочато кримінальне провадження № 12021270000000571 за ознаками скоєного ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, який на момент вказаної пригоди перебував у трудових відносинах із ПП «Інтер-Пасс-Авто» і виконував роботу водія вищевказаного автомобіля; у справі відсутні докази відсутності вини ОСОБА_4 у скоєнні цієї пригоди; завдана позивачам загибеллю ОСОБА_6 моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем як працедавцем завдавача цієї шкоди; враховуючи глибину та тривалість завданих позивачам душевних страждань і наявність вимушених змін у їхньому житті, потребу докладати додаткові зусилля для його організації внаслідок втрати чоловіка та батька, а також право позивачів на отримання страхового відшкодування від страховика, договором з яким було забезпечено тягач «DAF FT XF 150.460», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , і напівпричеп «Humbaur Has 2006», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , виходячи із засад розумності та виваженості, суд визнав достатньою сатисфакцією завданої позивачам моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 50000 грн 00 коп. кожному.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Макух А.В. просить змінити вказане рішення в частині визначеного місцевим судом розміру відшкодування моральної шкоди, стягнувши на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 565000 грн 00 коп., а на користь ОСОБА_3 600000 грн 00 коп. на її відшкодування. Доводи скарги є такими ж, що й доводи позовної заяви. Крім того, в скарзі зазначено, що:

- суд повною мірою не врахував ступінь моральних страждань позивачів, а саме що смерть рідної людини - це невідновлювальна втрата, яка спричиняє страждання, хвилювання, що повернути близьку людину, встановити ціну людського життя і відшкодувати в повному обсязі моральну шкоду не є можливим. Тож будь-яке відшкодування завданої їм моральної шкоди не буде адекватним дійсним їх стражданням;

- ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні користь ОСОБА_3 не звертались до страхової компанії і не отримували страхове відшкодування моральної шкоди; право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб; потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12.06.2023, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, до участі у справі як третю особу притягнуто ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Макух А.В. (у режимі відеоконференції) підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції) проти її задоволення не заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.

У справі встановлено таке.

Згідно з копіями свідоцтв відповідного змісту, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_3 (арк. 19, 24, 25, 28, 29, 33).

По факту дорожньо-транспортної пригоди, що є об`єктом судового розгляду, розпочато кримінальне провадження № 12021270000000571, у рамках якого ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що підтверджується копією обвинувального акту, складеного старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернігівській області та затвердженого прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури від 30.06.2022 (арк. 10-18).

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.11.2022 у справі № 751/2223/22, який набрав законної сили 23.02.2023 (його копія на арк. 167-183), встановлено що:

- ОСОБА_4 07.12.2021 о 07 год 50 хв, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «Daf FT XF 105.460», державний реєстраційний № НОМЕР_4 , в зчепленні з напівпричепом «HUMBAUR НSA 2006», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , експлуатація якого заборонена відповідно вимог пп. 31.1, 31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), через несправності, які ОСОБА_4 спроможний був виявити, а саме: не працювала система електронного керування та антиблокувальна системи гальм EBS/ABS, керування гальмівним приводом здійснювалось виключно пневматичним приводом, не гальмувались праве переднє колесо сідлового тягача, всі праві колеса напівпричепа та ліве заднє колесо напівпричепа; механічні пошкодження шини заднього правого зовнішнього колеса сідлового тягача; понаднормовий знос малюнка протектора заднього правого внутрішнього колеса сідлового тягача, лівого переднього, правого середнього та правого заднього коліс напівпричепа, пошкодження шин правого переднього та правого заднього коліс напівпричепа, різний малюнок протектора шин задніх коліс напівпричепа, та рухаючись автодорогою «Чернігів Мена Сосниця - Грем`яч» зі сторони м. Чернігова в напрямку м. Мена, Корюківського р-ну, Чернігівської обл., у порушення вимоги пп. 2.3 (б), 12.1 згаданих Правил, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, технічного стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого при застосуванні гальмування виїхав на смугу зустрічного руху, де в районі 14 км+743,6 м вказаної автодороги скоїв зіткнення з автобусом «Mercedes-BENZ 313 CDІ», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в напрямку м. Чернігова в своїй смузі руху;

- у результаті згаданої дорожньо-транспортної пригоди померли водій мікроавтобуса та його пасажири, в тому числі ОСОБА_6 , який отримав тілесні ушкодження у виді політравми: внутрічерепної травми забійно-рваних ран, саден, синців обличчя, крововиливів в шкірно-м`язовий лоскут голови, багатоуламкового перелому кісток черепа: руйнування структури лобних та правої тім`яної долей головного мозку; закритої травми грудної клітки - розриву діафрагми, множинних переломів ребер з обох сторін з розривами плеври, забоїв та розривів легень, серцевої сумки та серця; закритої травми живота - крововиливу в зв`язковий апарат печінки, розривів печінки, руйнування селезінки; закритих переломів обох стегнових кісток, кісток правої гомілки, відкритого перелому кісток правого передпліччя; множинних забійно-рваних ран, саден та синців тулуба та кінцівок, комплекс яких в сукупності має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 від руйнування речовини головного мозку, яка розвинулася внаслідок внутрішньочерепної травми.

На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ПП «Інтер-Пасс-Авто», що підтверджується копією наказу № 02/1301 від 13.01.2021 про прийняття його на роботу водієм автотранспортних засобів; за ним було закріплено автопоїзд «DAF» державний реєстраційний № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що підтверджується відповідним наказом № 04/1301 від 13.01.2021 (копії цих наказів на арк. 34, 35).

Аналіз встановлених у справі обставин і норм права, що регулюють спірні правовідносини, доводить суд такого.

Наслідком розгляду кримінального провадження № 12021270000000571 є вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.11.2022 у справі № 751/2223/22, який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт після його складення підлягає розгляду за правилами глави 28 КПК України «Судовий розгляд».

В частині 6 ст. 82 ЦПК України зазначено таке: для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (злочин), стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, ці вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, обов`язковими є лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з правової природи обвинувального акта і наведених у попередніх двох абзацах норм права у сукупності з приписами ст. 76 і 78 ЦПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021270000000571 від 30.06.2022 не є допустимим доказом у цій справі. Оскільки судом І інстанції ухвалено рішення на підставі обвинувального акту, то його ухвалено на недопустимому доказі. Проте це не вплинуло на правильність вирішення справи, оскільки обставини, зазначені в обвинувальному акті, встановлені і у вказаному вище вироку як такі, що повністю підтвердилися у ході розгляду судом справи № 751/2223/22.

Апеляційний суд також враховує, що Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає права на отримання відшкодування моральної шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, членам його сім`ї та родичам.

Частини 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується, серед іншого, грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до ч. 2 ст. 1168 цього Кодексу, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується, зокрема, її чоловікові (дружині), дітям. Частиною 1 ст. 1172 цього ж Кодексу передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Суд погоджується з твердженнями позовної сторони про те, що внаслідок загибелі потерпілого ОСОБА_6 позивачам завдано втрат немайнового характеру у виді душевних страждань, негативних емоцій, порушення звичного способу життя й необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Виходячи з встановлених і описаних вище характеру і способу завдання відповідачам моральної шкоди, тривалості її перетерплювання, неможливості відновити становище, яке існувало до смерті ОСОБА_6 , а також суті вимушених змін у їхньому житті апеляційний суд доходить висновку, що розмір відшкодування цієї шкоди місцевим судом визначено без порушень принципів виваженості, справедливості та розумності.

Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, оскільки всі вони мають неабияке значення для справи і без їх врахування повнота перевірки доводів та заперечень сторін є неможливою.

З наведеного ви пливає, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає відповідній зміні, а в іншій частині його належить залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376 ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Макух Аліни Василівни залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2023 року змінити в частині мотивів задоволення позову і залишити його без змін в іншій частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Ідентифікаційні дані учасників справи:

- відповідач: Приватне підприємство «Інтер-Пасс-Авто», код 35385916, вул. Любецька, № 66, м. Чернігів, 14021,

- третя особа ОСОБА_4 , утримується в Державній установі «Кагарлицька випрпавна колонія (№ 115),

- дані позивачів наведено у рішенні суду І інстанції.

Головуючий: Судді: