Рішення

від 19.10.2023 по справі 947/27156/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27156/23

Провадження № 2/947/4117/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023 року

Київський районний суд м.Одеса у складі

головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.

розглянувши в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного судового провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Житлово- будівельного кооперативу «Вимпел-19» ( код ЄДРПОУ 20998118) до ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлові у загальній сумі 30045,15 гривень, до суду звернувся ЖБК «Вимпел-19».

Підставою звернення до суду з дійсним позовом є невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань з участі в утриманні майна, а саме відповідач є споживачем послуг з утримання багатоквартирного будинку, вивезення сміття, водопостачання, обслуговування ліфта, однак не сплачує своєчасно і в повному обсязі кошти за спожиті послуги, внаслідок чого за період з 31.01.2017 року по 01.07.2023 року виникла заборгованість перед ЖБК «Вимпел-19» у загальному розмірі 27 590,74 грн. Наявність даної заборгованості зумовила звернення ЖБК «Вимпел-19», який є обслуговуючим кооперативом будинку АДРЕСА_1 та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами, з відповідним позовом до суду.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О.

Ухвалою судді від 15.09.23 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

До судового засідання представником позивача ЖБК «Вимпел-19» адвокатом Вуж Д.В. надано заяву про можливість розгялду с парви за відсутністю представника позивача, в якій позовні вимоги підтримав, заперечень щодо можливості розгляду справи в заочному порядку не висловив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно дост.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості з наступних підстав.

Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно ст. 66-68 Житлового кодексу затвердженого постановою КМУ від 21.01.2006 № 45 зі змінами.

Так суд встановив наступне.

Житлово- будівельний кооператив «Вимпел-19» є обслуговуючим кооперативом будинку АДРЕСА_1 та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-19», ЖБК створено фізичними і юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основах самоврядування

Пунктами 2.1 та 2.2. Статуту Позивача закріплено, що ЖБК створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також для подальшої експлуатації та управління багатоквартирним будинком (будинками). Метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів; розподіл між ними ризиків і витрат; розвиток їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Так одними з видів діяльності ЖБК відповідно до п. 2.3. Статуту, зокрема, є сприяння мешканцям будинку в отриманні комунальних та інших послуг; захист майнових і інтересів членів ЖБК та їхніх прав.

Відповідач, на підставі договору купівлі- продажу від 16.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Пашивчевою Г.Л. є власницею квартири АДРЕСА_2 , та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК "Вимпел-19", як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач не належним чином та не в повній мірі виконує свої зобов`язання щодо спати вартості утримання нерухомого майна та отриманих житлово- комунальних послуг, у зв`язку з чим у відповідача перед ЖБК «Вимпел-19» утворилась заборгованість за період з 31.01.2017 року по 01.07.2023 року у загальному розмірі 27 590,74 грн.

11 березня 2022 року на позачергових термінових загальних зборах членів ЖБК «Вимпел-19», зокрема, було прийнято рішення подавати позовну заяву в суд на боржників в кого є заборгованість більш ніж 6 місяців.

Член ЖБК згідно з п.п.7.2.1, 7.2.3 Статуту зобов`язаний виконувати вимоги Статуту ЖБК, рішення загальних зборів, зборів уповноважених і Правління ЖБК; вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити внески і платежі в розмірі, встановленому загальними зборами членів ЖБК. Заборгованість по внескам і платежам, яка перевищує 60 діб є порушенням обов`язків членів ЖБК, та з цього моменту починає обкладатися пенею в розмірі 1% від заборгованості

Відповідно до п.9.1.13 та п.9.1.15 Статуту ЖБК має право захищати права і законні інтереси членів ЖБК у державних органах влади, органах місцевого самоврядування і судах; вимагати виконання своїх обов`язків від членів ЖБК і власників квартир, житлових та/або нежитлових приміщень.

Згідно з п.п. 9.2.8 та 9.2.9 Статуту ЖБК зобов`язаний визначати розміри, строки і порядок сплати членських внесків, платежів, що вносяться членами ЖБК і власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень, які не є членами ЖБК; забезпечувати своєчасне надходження від членів ЖБК, власників квартир, житлових та/або нежитлових приміщень внесків і платежів, встановлених рішенням загальних зборів. При заборгованості члена ЖБК більш ніж 6 місяців, подавати позовну заяву в суд про примусове стягнення заборгованості і вартості судових витрат з відповідача.Згідно з п. 11.3. та 11.4 Статуту, член ЖБК, власник квартири, житлового та/або нежитлового приміщення зобов`язаний вносити внески (платежі) на утримання спільного майна незалежно від умов користування квартирою, житловими та/або нежитловими приміщеннями чи окремими об`єктами, що знаходяться у спільній власності. Розмір щомісячних платежів для оплати комунальних послуг визначається відповідно до показань приладів обліку і тарифам, затвердженим у встановленому порядку, а у разі відсутності приладів обліку - за нормами споживання та умовами договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Стаття 6 Закону України «Про кооперацію», передбачає, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно - закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

За приписами положень ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово- комунальні послуги".

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Обов`язок на власників жилого приміщення по несенню витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст. 322 ЦК України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин. Відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц.

При цьому, слід наголосити, що факт ненадання послуги або зниження якості наданої

послуги повинен бути зафіксований належним чином, на це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц.

Так, ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок оформлення претензій споживачів.

Від Відповідача жодних претензій щодо якості послуг або їх ненадання не надходило, що свідчить про належне виконання Позивачем своїх обов`язків, на відміну від Відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей, як предмета договору, або сплату їх, як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.

Так, Постановою Кабінетом Міністрів України від 05 березня 2022 року №206, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", Кабінет Міністрів України постановив: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, 3% річних та інфляційна складова боргу були розраховані з наступного дня виникнення заборгованості по 24 лютого 2022 року.

Ухиляння Відповідача від оплати житлово-комунальних послуг сприяє накопиченню боргу, тому на момент подачі цього позову заборгованість Відповідача складає: 27 825,22 гривень основного боргу за житлово-комунальні послуги; 3 % річних в сумі 600,14 гривень; інфляційних збитків за весь час прострочення, в сумі 1619,79 гривень, а всього 30045,15 гривень, а отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги з ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №102 від 24.08.2023 (а.с.1).

У зв`язку з задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо інших витрат, суд зазначає наступне:

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,280-289,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово- будівельного кооперативу «Вимпел-19» ( код ЄДРПОУ 20998118) до ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь Житлово- будівельного кооперативу «Вимпел-19» ( юридична адреса м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142 корпус 2, код ЄДРПОУ 20998118 р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк») заборгованість за житлово- комунальні послуги у загальній сумі 30045,15 ( тридцять тисяч сорок п`ять грн.. 15 коп.) гривень, з яких 27925,22 грн. основний борг, 600,14 грн. -3% річних, 1629,79 грн. інфляційні збитки за весь час прострочення .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь Житлово- будівельного кооперативу «Вимпел-19» ( юридична адреса м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142 корпус 2, код ЄДРПОУ 20998118 р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк») витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 гривень.

Питання інших судових витрат розглянути окремо у відповідності до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 30.10.23 року.

Суддя Луняченко В. О.