Рішення

від 30.10.2023 по справі 683/2403/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2403/23

2/683/838/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/2403/23, 2/683/838/2023 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року позивачі звернулись в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння, за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по 1/4 частині домоволодіння за кожним.

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що вищезазначене будинковолодіння побудоване у 1960 році ОСОБА_4 .

З 1988 року у вказаному житловому будинку спільно із ОСОБА_4 почала проживати ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_5 та дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки Пеньківського старостинського округу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №28/94 від 22 червня 2023 року житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи «колгоспний двір».

Станом на 15 квітня 1991 року головою цього колгоспного двору була ОСОБА_1 , а члена двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому спірне будинковолодіння було їх спільною сумісною власністю і кожен з них мав рівну частку в ньому по 1/4 частині.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому спадщина в майні колгоспного двору після її смерті не відкривалась, оскільки вона не була останнім членом цього колгоспного двору.

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своє право власності на вказане домоволодіння не зареєстрували і правовстановлюючий документ на нього не отримували.

Однак, вважають, що вони набули право власності на вказане домоволодіння, оскільки воно було побудоване до 05 серпня 1992 року у встановленому на той час порядку і є майном колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла належна йому частка у майні колгоспного двору, розмір якої складає 1/4 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та оформив частину спадкового майна.

Отже, ОСОБА_2 має право на 1/2 частину спірного домоволодіння, яка складається з 1/4 частини, яку він набув як член майна колгоспного двору та 1/4 частини, яку він набув в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мають право на 1/4 частину спірного домоволодіння кожний, як члени колгоспного двору.

Через відсутність у позивачів правовстановлюючого документу на спірне домоволодіння, вони позбавлені можливості оформити своє право власності, а тому просять у судовому порядку визнати за ними право власності на це домоволодіння у зазначених вище частках.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 липня 2023 року у даній праві відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокат Віхерко Н.О. подала заяву про розгляд справи у її та позивачів відсутності, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала. В матеріалах справи наявна заява представника відповідача ОСОБА_6 , у якій вона при вирішенні спору покладається на думку суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1960 році.

Згідно виписки з погосподарської книги №2 Пеньківської сільської ради за 1986-1990 роки №28/81 від 30 травня 2023 року житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою двору була ОСОБА_4 , членами двору були ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Згідно виписки з погосподарської книги №3 Пеньківської сільської ради за 1991-1995 роки №28/94 від 22 червня 2023 року житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України «Про власність») головою цього двору була ОСОБА_1 , членами двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи і сторонами не оспорюються.

Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз`ясень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до положень ст.563 ЦК УРСР в редакції 1963 року в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається.

Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу (розділ VII Спадкове право).

Згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 1986 по 08 березня 1990 року житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою двору була ОСОБА_4 , членами двору були ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тому, в силу ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належало його членам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

ОСОБА_4 , яка була головою колгоспного двору, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

На день смерті ОСОБА_4 , окрім неї, членами колгоспного двору були також ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_4 померла до ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті не була останнім членом майна колгоспного двору, тому спадщина щодо її частки як члена колгоспного двору в майні двору після її смерті не відкривалась.

Після смерті ОСОБА_4 головою колгоспного двору стала ОСОБА_1 , а членами двору залишались ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Оскільки житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , згідно записів у погосподарській книзі Пеньківської сільської ради належить до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому спірний житловий будинок є їх спільною сумісною власністю, як членів майна колгоспного двору, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/4 частині (1 : 4 = 1/4).

Відповідно до ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про

відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який для ОСОБА_2 був рідним батьком, а для ОСОБА_1 чоловіком.

12 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом Старокостянтинівської державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №518/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

У цей же день дружина ОСОБА_5 ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_2 державним нотаріусом Заворотною Т.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на інше належне ОСОБА_5 майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9803 га, кадастровий номер 6824286700:07:023:0004.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №518/2018, заведеної 12 жовтня 2018 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Отже, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та оформив частину спадкового майна, отримавши 10 січня 2019 року свідоцтво про право на спадщину за законом на належну померлому земельну ділянку.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку він набув як член майна колгоспного двору.

Оскільки ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_5 , тому до нього перейшло право власності на належну померлому 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_2 , як члену майна колгоспного двору, належить також 1/4 частина вищезазначеного домоволодіння. З урахуванням 1/4 частини домоволодіння, яке він успадкував після смерті ОСОБА_5 , його частка у спірному будинковолодіння становить 1/2 частину.

Частка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спірному домоволодінні становить по 1/4 частині, як членів майна колгоспного двору.

Враховуючи, що право власності на спірне домоволодіння позивачі набули у встановленому законом порядку, однак не отримали правовстановлюючого документу на нього, тому за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частину вищезазначеного домоволодіння, а за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по 1/4 частині за кожним.

Оскільки відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, тому судові витрати слід віднести на рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. К. Острозького,41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 36027760.

Текст рішення складено 30 жовтня 2023 року

Суддя: