Ухвала

від 23.10.2023 по справі 755/16201/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16201/23

Провадження №: 2/755/7013/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", про розірвання договорів та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить суд: розірвати договір про взаємовідносини між житлово-будівельним кооперативом та членом даного кооперативу, укладеним між ним, як членом кооперативу, та ЖБК "Адоніс" № 00143 від 01 грудня 2008 року та стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 245 350,00 грн; розірвати договір №226 про резервування житлового приміщення від 10 червня 2010 року, укладений між позивачем та відповідачем та стягнути на користь позивача грошові кошти за зазначеним договором резервування в сумі 837 086,00 грн., яка складається із суми основного боргу- 181 325,00 грн, інфляційних втрат - 585477, 13 грн. та 3% річних - 70 284,55 грн.

Як вбачається, вказаний позов поданий до суду з порушенням правил підсудності, на підставі наступного.

Так, ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Аналізуючи положення ст. 30 ЦПК України, можна зробити висновок, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України (якою визначено правила виключної підсудності) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Зважаючи, що предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договорів, за якими внесено кошти на декілька об`єктів нерухомості, які розташовані у різних місцевостях, суд при вирішенні питання щодо підсудності цієї справи вважає за необхідне врахувати позицію щодо підсудності аналогічних справ, викладену у п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ". Згідно з цією позицією, якщо пред`явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об`єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Таким чином, до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений фактично стосовно нерухомого майна - поширюються норми статті 30 ЦПК України.

Вбачається, що фактично даний спір виник з приводу нерухомого майна, основна частина якого, згідно матеріалів позову не відноситься до території Дніпровського району м. Києва.

Зокрема, відповідно до матеріалів позовної заяви, за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 00143 про взаємовідносини між житлово-будівельним кооперативом та членом даного кооперативу від 01 грудня 2008 року, позивач сплатив пайовий внесок у розмірі 122 675,00 грн. за однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Дніпровського району міста Києва.

Також, на виконання вимог договору про резервування житлового приміщення №226 від 10 червня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач сплатив грошові кошти у сумі 181 500,00 грн. за резервування квартири загальною площею 76,0 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до Оболонського району міста Києва.

Отже, сума фактично сплачених позивачем коштів за нерухоме майно в Оболонському районі міста Києва є більшою за суму грошових коштів, сплачених позивачем за квартиру у Дніпровському районі міста Києва. Інших відомостей щодо вартості спірного нерухомого майна матеріали позовної заяви не містять.

Як встановлено, за вартісним складом основна частина спірного нерухомого майна знаходиться у Оболонському районі міста Києва, відповідно позов за правилами, передбаченими ст. 30 ЦПК України не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва та повинен розглядатись Оболонський районним судом міста Києва.

Так, відповідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються (ч. 2 ст. 31 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено, що в даному випадку відсутні законом передбачені підстави для слухання наведеної справи Дніпровським районним судом міста Києва, суд приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва, за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 31 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Направити матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", про розірвання договорів та стягнення коштів, за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва (04212, Київ вул. Маршала Тимошенка, 2 - Є).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк