Рішення

від 23.10.2023 по справі 201/3409/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3409/23

Провадження 2/201/1688/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення заробітної плати, третя особа Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначила, що з 19.11.2018р. обіймає посаду директора Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Через військову агресію змінила місце постійного проживання, проживає у м. Южне Одеської області, продовжує виконувати посадові обов`язки.

Наказом Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 23-од від 24.02.2022р. у Центрі запроваджено дистанційний режим роботи до закінчення воєнного стану.

Наказом відповідача № 291аг від 27.09.2022р. позивачу запроваджено дистанційну роботу по 20.11.2022р., а наказами № 366-аг, № 374-аг від 28.11.2022р. оголошено простій Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та позивачу не з вини працівників з 01.12.2022р., з визначенням оплати часу простою з розрахунку 2/3 посадового окладу з виплатою після відновлення діяльності Центру.

В подальшому наказом відповідача від 16.12.2022р. № 429-аг простій позивача припинено на період з 20.12.2022 по 28.02.2023р.р., а наказом № 448аг від 20.12.2023р. для позивача запроваджено таку роботу як дистанційна, із забезпеченням виконання посадових обов?язків відповідно до встановленого наказом відповідача від 16.12.2022р. № 428-аг індивідуального графіку роботи з понеділка по п?ятницю з робочими годинами з 09:00 по 10:00 години, тобто безпідставно змінені істотні умови трудового договору (режиму роботи) , не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці.

Просить визнати протиправними та скасувати накази Координаційного центру з надання правової допомоги від 16.12.2022р № 428-аг, від 20.12.2022р. № 448-аг, зобов?язати відповідача поновити їй попередні умови праці відповідно до умов трудового договору, а саме дистанційно роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, можливістю віддаленого доступу до робочих документів та без зміни інших умов праці у встановленому Правилами внутрішнього трудового розпорядку Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги режимі роботи з понеділка по п?ятницю 8:00 години до 17:00 години (по 15:45 години у п?ятницю) з обідньою перервою з 12:00 по 12:45, та стягнути втрачену в результаті незаконної зміни істотних умов праці заробітну плату за період з 21.12.2022р. по день прийняття судом рішення по справі.

16.05.2023р. від представника відповідача отримано відзив із доказами направлення іншим учасникам справи, яким він позов не визнав, зазначивши, видання відповідачем наказу про оголошення простою Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги викликане відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, що призвело до зупинення роботи (виконання покладених завдань на даний місцевий центр).

Відповідно до п. 2 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015р. №43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021 №57), діяльність Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць, перелік який затверджено наказом від 01.02.2021р. № 4 «Про затвердження переліків адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється діяльність місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Причиною оголошення простою Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги стало, зокрема, введення воєнного стану в Україні та входження території на якій він знаходиться, зокрема, на яку поширюється його діяльність, до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. бо які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що у свою чергу становило загрозу життю та здоров`ю працівникам Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Свідченням про наявну загрозу життю та здоров`ю працівникам Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є також надана Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях інформація про стан діяльності підпорядкованих суб?єктів господарювання державного сектору економіки в умовах російської агресії станом на 23.11.2022 з якої вбачається, що у Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги частково пошкоджено або знищено активів у тому числі основних засобів на суму 723,583 тис грн.

Позивачем повідомлялось також про руйнування деяких орендованих приміщень секторів бюро правової допомоги, зокрема, приміщення Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке розташоване за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Харлампієвьска, 15, та яке знаходилось на момент оголошення простою позивачу та по даний час на тимчасово окупованій території.

Також, відповідно пп. 7 п. 8 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015 № 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021р. № 57), Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на нього завдань забезпечує роботу бюро правової допомоги. При цьому, звертаю увагу суду, що законодавством не встановлено вичерпного переліку причин, які призводять до простою не з вини працівника.

Також, законодавством не встановлено чітких умов (підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві, установі тощо. Таким чином, Кодекс законів про працю України та інші акти законодавства не регулюють детально порядок оголошення та запровадження простою на підприємстві.

Щодо обставин, які свідчать про зупинення роботи Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги викликаних відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, як приклад є зокрема те, що розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22, «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Волноваського районного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська, Жовтневого районного суду м. Маріуполя на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, Іллічівського районного суду м. Маріуполя на Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, Орджонікідзевського районного суд м. Маріуполя та Приморського районного суду м. Маріуполя на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

При цьому діяльність Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється лише на адміністративно-територіальні одиниці, перелік яких затверджено наказом відповідача від 01.02.2021 №4 «Про затвердження переліків адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється діяльність місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Таким чином, адміністративно-територіальні одиниці, на яких знаходяться вказані вище суди (із зміненою територіальною підсудністю справ) перебувають поза межами юрисдикції Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що призвело до неможливості повноцінного виконання завдань покладених на Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до пп. 10 п. 8 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015р. №43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021 №57), Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на нього завдань забезпечує представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1-23, 8-14 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, а також надання інших видів правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги таким особам.

Відповідно до пп. 11 п. 8 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015 № 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021 № 57), Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на нього завдань забезпечує складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача), видають доручення адвокатам, уповноважують працівників місцевих центрів для надання безоплатної вторинної правової допомоги таким особам; скасовують у разі необхідності видані адвокатам доручення в установленому порядку.

Відповідно до пп. 19 п. 8 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015р. № 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021 № 57), Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на нього завдань уповноважує працівників місцевого центру для здійснення представництва інтересів осіб, визначених пунктами 1-2, 8-14 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складення документів процесуального характеру.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такий вид правових послуг як здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Більш того, відповідно до доручення відповідача від 31.08.2022р. № 001/06.1-08/101 доручено керівникам регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити подання повної інформації про режим роботи працівників та місце їх знаходження шляхом заповнення таблиці відповідного регіону, посилання на яку додається окремим додатком до цього доручення.

Так, відповідно до інформації заповненої Маріупольський місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в таблиці про місце перебування працівників Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги станом на 23.11.2022р. встановлено, що майже всі працівники даного місцевого центру перебували поза межами адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється діяльність Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, за кордоном.

Разом зтим,відповідно допп.15п.8Положення проМаріупольський місцевийцентр знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги,затвердженого наказомвідповідача 30.03.2015№ 43(уредакції наказувідповідача від14.04.2021№57),Маріупольський місцевийцентр знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги відповіднодо покладенихна ньогозавдань розглядаєзвернення суб?єктівправа набезоплатну вториннуправову допомогута перевіряютьналежність особидо категорійосіб,які маютьправо на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у встановленому порядку.

При цьому, порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначено ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Так, згідно приписів ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Також відповідно до пункту 7 Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної правової допомоги місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених наказом відповідача від 19.07.2019 № 60, під час подання заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги особою пред?являються паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Таким чином, звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними документами може бути подане особою під час її особистого звернення до місцевого центру, а перебування його працівників поза межами знаходження Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та його територіальної юрисдикції унеможливлює виконання покладених на останнього завдань, визначених п. 7 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015 N° 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021 № 57), та свідчить про зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов для належного виконання покладених завдань на останнього зумовлене введенням воєнного стану в Україні та входження території на якій знаходиться Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової, зокрема, на яку поширюється його діяльність, до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У зв?язку з чим, відповідачем було встановлено, що за вказаних обставин Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги фактично зупинив роботу та надалі не виконував покладені на нього завдання, що у свою чергу за таких обставин призвело також до унеможливлення належного виконання своїх посадових обов?язків працівниками даного місцевого центру дистанційно, як це передбачено ст. 60-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел.

Таким чином, відповідачем у свою чергу на підставі ст. ст. 34 та 113 Кодексу законів про працю України було прийнято рішення про оголошення простою Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (наказ відповідача від 28.11.2022 N° 366-аг «Про оголошення простою Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги»).

При цьому, вже як наслідок наказом відповідача від 28.11.2022 № 374-аг «Про оголошення простою директору Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н. Сікорі» оголошено простій позивачу, не з її вини, звільнено позивача від обов?язку бути присутньою на робочому місці та від виконання покладених на неї посадових обов?язків, а також відповідно до вимог ст. 113 Кодексу законів про працю України встановлено останній оплату часу простою з розрахунку 2/3 посадового окладу.

На даний час Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги перебуває у простої, оскільки за вказаних вище обставин не може здійснювати свої основні завдання, що передбачені пп. 1-3 п. 7 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015р. № 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021р. № 57).

13.12.2022р. відповідачем отримано лист Представництва Датської Ради у справах біженців в Україні від 08.12.2022 № IEV/2022/12/1758, в якому останній просив відповідача розглянути можливість продовження здійснення позивачем зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110 від 01.07.2022р. в рамках проекту «Реагування на надзвичайну ситуацію для захисту гуманітарних прав, а також захисту внутрішньо переміщених осіб і постраждалих від конфлікту громад від ризиків, пов`язаних з вибухонебезпечними предметами в Україні» до моменту завершення періоду виконання діяльності за договором, а саме: до 28.02.2023р.

Враховуючи цей лист і те, що до виконання зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110 від 01.07.2022р. було залучено позивача, відповідачем було прийнято рішення про тимчасове припинення простою позивачу на період з 20.12.2022 по 28.02.2023р.р. з метою забезпечення реалізації зобов?язань за даним договором.

На момент прийняття оскаржуваних наказів Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не здійснює та не міг здійснювати свої основні завдання передбачені пп. 1-3 п. 7 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015р. № 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021р. № 57).

Так, наказом відповідача від 16.12.2022р. № 428-аг «Про припинення простою директору Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н. Сікорі», виключно з метою завершення реалізації зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110 укладеного 01.07.2022р. між Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні, враховуючи наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 28.11.2022р. з 366-аг «Про оголошення простою Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», позивачу припинено простій на період з 20.12.2022 по 28.02.2023р.р. включно та встановлено індивідуальний графік роботи з понеділка по п?ятницю з робочими годинами з 9:00 години по 10:00 годину (копію наказу подано до суду позивачем).

Водночас, наказом відповідача від 20.12.2022р. № 448-аг «Про організацію роботи директора Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н. Сікори» з метою завершення реалізації зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110 укладеного 01.07.2022р. між Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні, враховуючи наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 16.12.2022р. № 428-аг «Про припинення простою директору Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н. Сікорі», керуючись Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. № 2694-XII, статтею 60 Кодексу законів про працю України позивачу, тимчасово на період з 20.12.2022 по 28.02.2023р.р. включно, запроваджено таку форму організації праці як дистанційна робота з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, можливістю віддаленого доступу до робочих документів та без зміни інших умов праці.

Позивач не відмовилась та не заперечувала про продовження роботи за встановленим відповідачем індивідуальним графіком роботи з понеділка по п?ятницю з робочими годинами з 09:00 години по 10:00 годину для забезпечення реалізації зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110.

Таким чином, відповідач, зокрема, був позбавлений свого права щодо звільнення позивача з підстав передбачених п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - К3пП України), згідно якої підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв?язку із зміною істотних умов праці.

Разом з тим, є безпідставним посилання позивача на п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» в якому роз?яснюється судам, що: припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Відмова працівника укласти контракт може бути підставою для припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпПІ у тому разі, коли, відповідно до законодавства, така форма трудового договору для даного працівника була обов`язкова.

У тих випадках, коли підстави для зміни зазначених умов були, але працівник, який відмовився від продовження роботи, не був попереджений за 2 місяці про їх зміну або звільнений до закінчення цього строку після попередження, суд відповідно змінює дату звільнення.

Встановивши при розгляді справи про поновлення на роботі особи, звільненої за п. 3 чи п. 4 ст. 40 КЗпП, що підставою розірвання трудового договору стала відмова працівника від продовження роботи у зв?язку зі зміною істотних умов праці, викликаною змінами в організації виробництва і праці, і працівник не згоден працювати в нових умовах, суд вправі зі своєї ініціативи змінити формулювання причин звільнення на п. 6 ст. 36 КЗпі1.

При цьому, позивач не звільнялася відповідачем за п. 6 ст. 36 К3пП України, не заперечувала та не відмовлялася працювати за умов встановленими відповідачем в оскаржуваних наказах та з моменту їх запровадження приступила виконувати свої обов?язки за таких умов.

Таким чином, посилання позивача на п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є безпідставним та необгрунтованим.

Крім того позивач посилається на п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1922 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» в якому вказано, що згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв?язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

При цьому обставини які виникли в даній ситуації, пов?язані також з обставинами які вказувалися вище, викликаними невідворотною силою, а саме пов?язаними з військовою агресією Російської Федерації проти України.

При цьому, Торгово-промислова палата України (далі - ТПШ України) своїм листом від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи дані обставини ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов?язанням/обов?язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Більш того, позивач просить поновити їй попередні умови праці відповідно до умов трудового договору, а саме дистанційної роботи.

При цьому, відповідно до ч. 1-3 ст. 60 К3пП України, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

Разом з тим, при призначенні на посаду позивача з останньою не укладався договір про дистанційну роботу та в даному наказі про призначення позивача таких умов не передбачалось.

Таким чином, умови трудового договору позивача не передбачали дистанційну роботу та були запроваджені для позивача тимчасово у зв?язку з виникненням вказаних вище обставин.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 15.03.2022р. № 2131-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Таким чином, на період воєнного стану виняток стосується таких істотних умов праці, як час роботи та відпочинку.

Керуючись ч. 4 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 № 2131-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець вправі змінити ці умови своїм рішенням (наказом чи розпорядженням).

3 чого також слідує, що вносити зміни до колективного договору чи правил внутрішнього трудового розпорядку чи інших локальних документів установі не потрібно.

При цьому, відповідно до п. 10 Положення про Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом відповідача 30.03.2015 N 43 (у редакції наказу відповідача від 14.04.2021р. № 57) місцевий центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади директором Координаційного центру.

Таким чином, саме відповідач є роботодавцем позивача, що зокрема, підтверджується наказом відповідача від 19.11.2018р. № 418-к «Про призначення Н. Сікори».

У зв?язку з чим, думка позивача, що в даному випадку істотні умови трудового договору (режим роботи) було змінено, не у зв?язку зі зміною в організації виробництва і праці - є помилковою, оскільки дане питання врегульовано ч. 4 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 No 2131-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Оскаржувані накази на даний час вже втратили свою дію в часі та позивач перебуває на простої не з вини працівника, оскільки, з виникненням описаних вище обставин, Маріупольському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги оголошено простій.

Позивач сама не заперечує та наголошує на тому, що станом на 28.02.2023 неможливе відновлення роботи Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджено наказом відповідача від 01.02.2021р. № 4 «Про затвердження переліків адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється діяльність місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» з огляду на безпекову ситуацію та окупацію населених пунктів, на які розповсюджується юрисдикція Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується листом Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 28.02.2023р. № 045/02-05 за підписом позивача, який направлено відповідачу на виконання доручення останнього від 27.02.2023р..

Позаяк 10.05.2023р. від представника позивача адвоката Литвинець Ю.В. надійшла заява про те, що станом на цю дату позивачем не отримано жодних заяв по суті справи, але відзив направлений позивачу та третій особі 09.05.2023р. засобами поштового зв`язку і 10.05.2023р. й не міг бути отриманий із врахуванням часу поштового перебігу; судом отриманий 16.05.2023р., то 16.06.2023р. позивачу та третій особі направлено засобами поштового зв`язку повідомлення про отримання відзиву судом, із пропозицією скористуватися правом подати відповідь на відзив.

Оскільки з 01.03.2023р. головуючого обрано слідчим суддею, з початком періоду відпусток, в період з 01.07.2023р. по 08.09.2023р. в провадження надійшло 1 755 клопотань слідчих/прокурорів 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та скарг, розгляд яких є невідкладним.

За положеннями ч.8 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідчий суддя не звільняється від виконання обов`язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

З 11.09.2023 по 29.09.2023р. головуючий перебувала у щорічній відпустці.

Враховуючи, що дотепер відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив і інших заяв по суті справи від учасників процесу не отримано, заходи повідомлення про вже отримані вжиті, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідженням матеріалів справи встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 19.11.2018р. позивач обіймає посаду директора Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Наказом № 23-од від 24.02.2023р. Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги запроваджено дистанційну роботу в Маріупольському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 24.02.2022 до закінчення дії воєнного стану в Україні, з графіком з понеділка по п`ятницю включно з 08.00 до 17.00год (а.с.5).

Наказами № 366-аг, № 374-аг від 28.11.2022р. оголошено простій Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та позивачу не з вини працівників з 01.12.2022р., з визначенням оплати часу простою з розрахунку 2/3 посадового окладу з виплатою після відновлення діяльності Центру.

Наказом №374-аг від 28.11.2022р. Координаційного центру з надання правової допомоги оголошено простій директору Маріупольського місцевого центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 (позивачу у справі), з 01.12.2022р. не з її вини, визначено оплату часу простою з розрахунку 2/3 посадового окладу з виплатою після відновлення діяльності Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Листом від 08.12.2022р. Представництво Датської ради у справах біженців у зв?язку з отриманням листа від Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (№045/02-05/120 від 30.11.2022) про повне призупинення роботи Маріупольського МЦ БВПД з 01.12.2022р. подало клопотання про розгляд можливості продовження здійснення зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110 від 01.07.2022р. в рамках проекту «Реагування на надзвичайну ситуацію для захисту гуманітарних прав, а також захисту внутрішньо переміщених осіб і постраждалих від конфлікту громад від ризиків, пов?язаних з вибухонебезпечними предметами в Україні» до моменту завершення періоду виконання діяльності за договором, а саме до 28.02.2023р., а у випадку неможливості продовження співпраці в рамках договору, просить забезпечити повернення залишку невикористаних коштів у сумі 146 906,62 грн. до кінця поточного 2022р. та надати усі звітні документи відповідно до умов діючого договору (а.с.83).

Наказом відповідача від 16.12.2022р. № 429-аг простій позивача припинено на період з 20.12.2022 по 28.02.2023р.р., для забезпечення реалізації зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110, укладеного 01.07.2022р. між Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні в строки визначені вказаним договором, із встановленням позивачу індивідуального графіку роботи з понеділка по п`ятницю з 09.00 по 10.00год. (а.с.10).

Відтак зміни істотних умов праці відбулися.

Наказом № 448аг від 20.12.2022р. для позивача запроваджено таку роботу як дистанційна (а.с.11-12), тимчасово, з 0.12.2022 по 28.02.2023р. включно, із вказівкою забезпечити виконання своїх посадових обов?язків відповідно до встановленого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 16 грудня 2022 року № 428-аг «Про припинення простою директору Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н. Сікорі» індивідуального трафіку роботи з понеділка по п?ятницю з робочими годинами з 09:00 години по 10:00 годину.

Ст. 32 КЗпП закріплено правило, згідно з яким у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зокрема, врегульовано особливості переведення та зміни істотних умов праці в ситуації воєнного часу. Він передбачає, що у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Усуваючи конкуренцію, законодавець прийняв Закон «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»,згідно зяким ч.2ст.3Закону «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» буловикладено вновій редакції,а саме:у періоддії воєнногостану повідомленняпрацівника прозміну істотнихумов праціта змінуумов оплатипраці,передбачених ч.3ст.32та ст.103КЗпП,здійснюється непізніш якдо запровадженнятаких умов.Саме цяредакція єчинною насьогодні.

Відтак позивача виведено з простою до 28.02.2023р. з метою забезпечення реалізації зобов?язань за договором про надання субгранту № DRC-110, укладеного 01.07.2022р. між Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Представництвом Датської Ради у справах біженців в Україні, про що прямо зазначено в оскаржуваних наказах.

Позивач 26.12.2022р. погодилася із встановленим їй наказами від 16.12.2022р., від 20.12.2022р. (після виведення з простою) графіком дистанційної роботи до 28.02.2023р., про що свідчить її підпис (а.с.12)

03.03.2023р., вже після спливу строку дії зазначених наказів, з якими погодилася, відпрацювавши за визначеним графіком з 09.00 до 10.00 год. з понеділка по п`ятницю, будучи знову в простої, оскаржила накази, з якими раніше погодилася, зазначаючи, що повинна була працювать згідно попереднього графіку з 08.00 до 17.00год. з понеділка по п`ятницю, і просить відновити їй умови праці за період, який вже минув.

Відтак судом не встановлено порушеного права позивача, отже її вимоги не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Позаяк у задоволенні позову відмовлено, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,131,223,259,263-265,280-282ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення заробітної плати, третя особа Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева