Рішення

від 04.10.2023 по справі 398/672/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/672/23

провадження №: 2/398/1215/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" жовтня 2023 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

прокурора Поташенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Луч», про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року керівник Олександрійської оружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ФГ «Луч» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки. В обґрунтування позову зазначив, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.08.2022 року № 398/2053/22, ухваленою за наслідками розгляду об`єднаних в одне провадження протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо колишнього депутата Світлопільської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_2 (8 протоколів) останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Зазначена постанова набрала законної сили 12.08.2022 року. Відповідно до вказаної постанови суду ОСОБА_2 , будучи депутатом Світлопільської сільської ради, відповідно до пп. «б» п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені цим Законом, в порушення вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, перед голосуванням 18.08.2020 року на 36-й сесії VII скликання Світлопільської сільської ради ряду рішень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Також, ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, будучи чоловіком ОСОБА_1 , на вищевказаній сесії сільської ради взяв участь в голосуванні за рішення № 195 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області». Тим самим останній вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.07.2022 року № 398/2061/22, ухваленою за наслідками розгляду об`єднаних в одне провадження протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо колишнього депутата Світлопільської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_3 (8 протоколів) останню визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу. Зазначена постанова набрала законної сили 02.08.2022 року. Відповідно до вказаної постанови суду ОСОБА_3 , будучи депутатом Світлопільської сільської ради, відповідно до пп. «б» п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені цим Законом, в порушення вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, перед голосуванням 18.08.2020 року на 36-й сесії VII скликання Світлопільської сільської ради ряду рішень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Також, ОСОБА_3 в умовах реального конфлікту інтересів, будучи свекрухою ОСОБА_1 , на вищевказаній сесії сільської ради взяла участь в голосуванні за рішення №193 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області». Тим самим остання вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депутати місцевих рад. Згідно ч. 1 ст. 28 того ж Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. В даному випадку у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів в момент участі в голосуванні за рішення №193 від 18.08.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області». Правонаступником Світлопільської сільської ради є Новопразька селищна рада.

Ухвалою суду від 15.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2023 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор Поташенко А.В. позовні вимоги підтримав. Посилаючись на обставини викладені у позові, просить визнати незаконним та скасувати рішення Світлопільської сільської ради від 18.08.2020 року № 193 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області», витребувати у ОСОБА_1 та ФГ «Луч» на користь Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 3520386600:02:000:0006 та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідач Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області подала заяву про розгляд справи у відсутність її представника та прийняти рішення на розсуд суду, відзив на позов не опдала (а.с.44, 59, 84).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, відзив на позов не подала (а.с.43, 72, 73, 82).

Представник відповідача ФГ «Луч» судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав (а.с.50, 60, 83).

Суд на підставі ст.ст.178, 223, 280-281 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку, за згодою прокурора.

Вислухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти органів місцевого самоврядування (ч.4 ст.11 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, у прокурора наявні підстави для звернення до суду з даним позовом на захист порушених інтересів держави. Позов прокурора має на меті захист інтересів держави з метою усунення негативних наслідків, завданих вчиненням адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, реалізуючи, таким чином, передбачене ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» право на звернення до суду із позовною заявою в статусі позивача.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності надання дозволу на виготовлення та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для передачі у приватну власність, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

За змістом ч. 2 ст.373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (ч. 2 ст.328 ЦК України).

Підстави припинення права власності визначені ст.346 ЦК України та за правилом ч.2 вказаної статті право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування(п. «г» ч.3 ст.152 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із змісту ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України). Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права (ч.1 ст.125 ЗК України).

Згідно із ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Даний позов поданий до Олександрійського міськрайонного суду за правилами виключної підсудності (ст. 30 ЦПК України), оскільки земельна ділянка (нерухоме майно) знаходиться в межах території Новопразької селищної ради Олександрійського району, що відноситься до територіальної юрисдикції суду.

Судом встановлено, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.08.2022 року № 398/2053/22, ухваленою за наслідками розгляду об`єднаних в одне провадження протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо колишнього депутата Світлопільської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_2 (8 протоколів) останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.16-19).

Відповідно до вказаної постанови суду ОСОБА_2 , будучи депутатом Світлопільської сільської ради, відповідно до пп. «б» п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені цим Законом, в порушення вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, перед голосуванням 18.08.2020 року на 36-й сесії VII скликання Світлопільської сільської ради ряду рішень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, будучи чоловіком ОСОБА_1 , на вищевказаній сесії сільської ради взяв участь в голосуванні за рішення № 195 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області». Тим самим останній вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Зазначена постанова набрала законної сили 12.08.2022 року.

Крім того, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.07.2022 року № 398/2061/22, ухваленою за наслідками розгляду об`єднаних в одне провадження протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо колишнього депутата Світлопільської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_3 (8 протоколів) останню визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.20-22).

Відповідно до вказаної постанови суду ОСОБА_3 , будучи депутатом Світлопільської сільської ради, відповідно до пп. «б» п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені цим Законом, в порушення вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, перед голосуванням 18.08.2020 року на 36-й сесії VII скликання Світлопільської сільської ради ряду рішень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, ОСОБА_3 в умовах реального конфлікту інтересів, будучи свекрухою ОСОБА_1 , на вищевказаній сесії сільської ради взяла участь в голосуванні за рішення №193 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області». Тим самим остання вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Зазначена постанова набрала законної сили 02.08.2022 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судом встановлено, що правонаступником Світлопільської сільської ради є Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, виходячи з наступного (а.с.10-14).

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» затверджено територію Новопразької об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли Новопразька селищна рада, Світлопільська, Шарівська сільські ради Олександрійського району та Пантазіївська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області. Адміністративним центром новоствореної ОТГ визначено смт. Нова Прага.

Об`єднана територіальна громада, в розумінні ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

За цим Законом об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, а також сільських, селищних рад, що приєдналися до об`єднаної територіальної громади, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Припинення сільських, селищних рад шляхом об`єднання та приєднання до об`єднаної територіальної громади відбувається за спеціальними правилами, визначеними Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Законом встановлено, що припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

Таким чином, з моменту прийняття на пленарному засіданні новообраної ради рішення про реорганізацію сільських, селищних рад, які приєдналися (об`єдналися) до об`єднаної територіальної громади, їх повноваження, як юридичної особи, припинено не зважаючи на відсутність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Новопразької селищної ради від 03.12.2020 № 18 проголошено про початок реорганізації Світлопільської сільської ради шляхом її приєднання до Новопразької селищної ради. Пунктом 2 цього ж рішення проголошено Новопразьку селищну раду правонаступником Світлопільської сільської ради, а тому саме Новопразька селищна рада має бути відповідачем у даній справі (а.с.15).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут та далі за текстом положення законів наводяться в редакціях, чинних станом на час вчинення адміністративного правопорушення) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч. 12 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до ч. 10 тієї статті названого Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

З аналізу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

Якщо Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, то терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Згідно ст. 1 «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депутати місцевих рад.

Згідно ч. 1 ст. 28 «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

В даному випадку у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів в момент участі в голосуванні за рішення № 193 від 18.08.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області».

Відповідно до абз.11, 12 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Як передбачено ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним, у порядку, встановленим процесуальним законом

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 року в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17, від 31.10.2018 у справі № 810/2500/16.

У світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 року, яка набрала чинності для України з 01.01.2010 року, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції).

Частиною першою статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина четверта статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно із частиною четвертою статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, для встановлення факту порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Таким чином, рішення Світлопільської сільської ради від 18.08.2020 року № 193 прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, а тому воно є незаконним.

В даному випадку орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, оскільки рішення, що є предметом спору приймала Світлопільська сільська рада Олександрійського району, правонаступником якої є Новопразька селищна рада Олександрійського району, та яка в свою чергу не може звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки позивач і відповідач будуть співпадати в одній особі.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Правові акти органу місцевого самоврядування, що не належать до нормативних, є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Такі акти можуть бути визнані незаконними лише у судовому порядку.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства беззаперечно становить суспільний інтерес.

На підставі статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Враховуючи особливу суспільну значущість земель, незаконна передача у власність земельних ділянок свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів.

19.08.2020 року ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав своє право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3520386600:02:000:0006 площею 2 га, також 20.05.2021 року зареєстровано право оренди ФГ «Луч» цієї ж земельної ділянки за договором оренди від 17.05.2021 року (а.с.27, 28, 29).

Таким чином, з власності держави в особі територіальної громади Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, незаконно вибула земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3520386600:02:000:0006 площею 2 га.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єкти цих прав.

Таким чином, законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Згідно зі ст. 26 вказаного Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Зокрема, в частині третій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на даний час міститься положення про те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсязгідно ізч.3ст.152ЗК Українишляхом:визнання прав;відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав;визнання угодинедійсною;визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування;відшкодування заподіянихзбитків;застосування інших,передбачених законом,способів захисту. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, зважаючи на положення ч. 2 ст. 16, ст. 387 ЦК України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, наявні підстави для витребування на користь Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (яка є правонаступником Світлопільської сільської ради) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 3520386600:02:000:0006, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Щодо права саме Новопразької селищної ради на витребування спірної земельної ділянки, то з цього приводу суд виходить з наступного..

Спірна земельна ділянка знаходилася на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району, та згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 83 Земельного кодексу України перебувала у комунальній власності. В подальшому Світлопільська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Новопразької селищної ради, яка на цей час є її правонаступником і, відповідно, належним власником такої земельної ділянки.

Виходячи з наведеного, позов керівника Олександрійської оружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягає стягненню в рівнихдоляхсудовий збір в розмірі 5368 грн. (платіжне доручення №2117 від 13.12.2022 року).

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Світлопільської сільської ради від 18 серпня 2020 року за № 193 « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Світлопільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Витребувати у ОСОБА_1 та Фрмерського господарства «Луч» на користь Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га. з кадастровим номером 3520386600:02:000:0006.

Стягнути з Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ:04366086, адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р 848201720343100001000004600 в банку -Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1789,34 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять гривень 34 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р 848201720343100001000004600 в банку -Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1789,34 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять гривень 34 копійки).

Стягнути з Фермерського господарства «Луч» (ЄДРПОУ:20643177, адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Левадна, 60А) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р 848201720343100001000004600 в банку -Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1789,34 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять гривень 34 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.10.2023 року.

Суддя: Л.І. Стручкова