Ухвала

від 30.10.2023 по справі 127/32094/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/32094/23

Провадження № 2/127/4137/23

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року м. Вінниця

Cуддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права користування житловим приміщення та визнання неправомірним рішення про зняття з реєстрації місця проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Білоус І.М. звернувся до суду з позовною заявою до Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права користування житловим приміщення та визнання неправомірним рішення про зняття з реєстрації місця проживання.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З наведених норм вбачається, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Під порушенням цивільного права слід розуміти наслідок протиправної поведінки контрагента (правопорушника), діями якого завдано шкоду суб`єктивним правам та інтересам правомочної сторони.

Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц дійшла висновків, які, в тому числі, стосуються завдань цивільного судочинства як процесу, що направлений на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зокрема відмічено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Слід зауважити, що згідно положень ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18.

Наразі у прохальній частині позовної заяви позивач просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право користування кімнатою 6 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 31.05.2023 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачами за даним позовом позивач визначає Відокремлений структурний підрозділ «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій» та Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно конкретизувати зміст заявлених позовних вимог з їх обґрунтуванням щодо обраного позивачем способу захисту з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, зокрема кола відповідачів з огляду на норми цивільного процесуального законодавства щодо вимог статусу учасника судового процесу, зазначивши зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

При цьому, всупереч положенням ч. 6 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до матеріалів позову ні належно засвідченої копії рішення (або витягу з нього в частині його оспорення), ні клопотання про витребовування.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити:доказ ,який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4ст. 83 ЦПК України).

Також варто зазначити, що додані до позовної заяви копії квитанцій АТ «ПриватБанк» за якістю виготовлення є нечитабельними, зміст яких відповідно неможливо встановити.

Всупереч вимог п.п. 6, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява також не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права користування житловим приміщення та визнання неправомірним рішення про зняття з реєстрації місця проживання - залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна