Рішення

від 30.10.2023 по справі 467/1038/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1038/23

Провадження № 2-о/467/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

представника заявника Рубана С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за заявою, поданою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Арбузинськаселищна рада Первомайського району Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якого увійшла земельна ділянка площею 0.9526 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820355000:06:000:0403. Померлий після своєї смерті заповіту не залишив, спадкоємців по закону не мав, окрім заявниці. Спір щодо спадкового майна відсутній. Заявник є спадкоємцем четвертої черги по закону, оскільки проживала разом з ним однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з квітня 2010 року по день його смерті. Вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували обов`язки подружжя. Посилаючись на викладене, а також на неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, прохав встановити факт проживання однією сім`єюОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини у період з 01 квітня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав, прохав суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Арбузинської селищної ради Миколаївської області у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій прохав розглядати справу в його відсутність, проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

Вислухавши пояснення представника заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м.Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 03 листопада 2022 року Арбузинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 0.9526 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820355000:06:000:0403, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначений перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судами. Цей перелік не містить встановлення таких фактів як проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше 5 років.

Однак, згідно частини 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - постанова Пленуму), справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно із доказами, які є у справі, судом не встановлено наявність спору щодо майна спадкодавця ОСОБА_3 .

Після смерті останнього Арбузинською державною нотаріальної конторою була заведена спадкова справа №17/2023. Із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснення Арбузинської державної нотаріальної контори від 14 лютого 2023 року за № 16/02-14 заявнику ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, належне померлому ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю оригіналу документів, який підтверджує її родинні зв`язки з спадкодавцем.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи у строки, визначені законом, подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

За приписами статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

У відповідності до роз`яснень, викладених у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Як роз`яснено у пунктах 21, 23 постанови Пленуму, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Якщо постійне місце проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Заявник ОСОБА_2 зареєстрована з 2003 року у АДРЕСА_1 .

З копії паспорту померлого ОСОБА_3 видно, що він з 16 березня 2012 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 також видно, що ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Зі змісту довідки Арбузинської селищної ради № 1376 від 25 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 та вели спільне господарство.

Акт без дати його складання про спільне проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складений за підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд не приймає до уваги як неналежний доказ.

Факт спільного проживання заявника разом з спадкодавцем також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , допитаних у судовому засіданні, які є сусідами та односельчанами заявника і померлого.

Із пояснень вказаних свідків вбачається, що заявник з квітня 2010 року проживала разом з померлим ОСОБА_3 в буд. АДРЕСА_1 . Відносини між ними були притаманні подружжю. Заявник виконувала роботу по будинку: прибирала, прала, готувала. Вони разом ходили на базар, купляли продукти харчування, утримували корів, обробляли город. Заявник здійснила поховання померлого за свої кошти.

Суд, дослідивши зазначені докази, надав їм належну оцінку в їх сукупності та взаємозв`язку у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України, дійшов висновку про те, що надані заявником докази доводять факт проживання заявника однією сім`єю із померлим ОСОБА_3 , оскільки підтверджують ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї, наявність взаємних прав обов`язків, притаманних членам сім`ї.

У зв`язку з наявністю підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву, подану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Арбузинськаселищна рада Миколаївської області задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини у період з 01 квітня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива