Ухвала

від 30.10.2023 по справі 442/6827/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6827/23

Провадження № 2/442/1360/2023

УХВАЛА

іменем України

30 жовтня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Томан Р.М.,

розглянувшизаяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 442/6827/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

встановив:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

У позовних вимогах просить визнати недійсним з моменту укладення заповіт від 08.09.2022, складений заповідачем ОСОБА_3 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 .

Одночасно з пред`явленням позову позивачка подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 108.4 кв. м., житловою площею 58,6 кв. м., до житлового будинку відносяться літня кухня-сарай - літ Б, вбиральня - літ. В, гараж - літ. Г, огорожа - літ №1-3 замощення - літ І, колодязь - літ к, власником якого є ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що вона звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту, складеним ОСОБА_3 від 08.09.2022, недійсним.

За оскаржуваним заповітом, заповідач ОСОБА_3 , заповідала належне їй майно ОСОБА_2 , яка 29.06.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом і стала власником цього майна.

Будучи власником майна, відповідач не обмежена на власний розсуд розпоряджатись отриманим майном, що у випадку задоволення позовних вимог по даній справі буде підставою для ініціювання нового позову задля реального захисту майнових прав позивача. Тобто можуть виникнути об`єктивні труднощі у виконанні рішення суду.

З метою уникнення утруднення виконання рішення суду доцільно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове майно, яке отримано у власність відповідача на підставі оскаржуваного заповіту.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних міркувань.

Згідно ч.ч. 1,2ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так із змісту заяви вбачається, що між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виник спір, предметом якого є визнання недійсним з моменту укладення заповіт від 08.09.2022, складений заповідачем ОСОБА_3 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 .

За оскаржуваним заповітом, заповідач ОСОБА_3 , заповідала належне їй майно ОСОБА_2 , яка 29.06.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом і стала власником цього майна.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Проаналізувавши зміст заяви, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом майбутнього спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову майбутнім позовним вимогам, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 доведено, що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.149-153,259,260,353 ЦПК України, суд

постановив:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 108.4 кв. м., житловою площею 58,6 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня-сарай - літ Б, вбиральня - літ. В, гараж - літ. Г, огорожа - літ №1-3 замощення - літ І, колодязь - літ к, власником яких є ОСОБА_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Нагірна О.Б.