Постанова

від 17.10.2023 по справі 404/2630/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

17 жовтня 2023 року м. Кропивницький

справа № 404/2630/21

провадження № 22-ц/4809/983/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Приватне акціонерне товариство «УАСК «АСКА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2023 року у складі судді Павелко І.Л.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «УАСК`АСКА» (далі по тексту - ПрАТ «УАСК «Аска»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позовної заяви посилався нате, що 07 жовтня 2020 року об 11 год 45 хв він керував транспортним засобом «Мегsedens Веnz с300», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та стояв на світлофорі по вул. Пацаєва. Потім він почав рух і повернув наліво на вул. Героїв України. Рухався він по вул. Героїв України. В це час по вул. Автолюбителів перед перехрестям зупинився автомобіль «МАN ТGА 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Langerondort SKS HS», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Він продовжував рух в лівій смузі і побачив, як автомобіль «МАN ТGА 18.400», виїжджає перед ним на середину перехрестя і зупиняється. Він намагався уникнути зіткнення і розраховував на те, що автомобіль буде рухатися далі, намагався повернути вправо, але відбулося зіткнення. Винним у ДТП вважає водія автомобіля «МАN ТGА 18.400»., реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Langerondort SKS HS» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , який, у порушення п.16.11 Правил дорожнього руху та вимог знаку 2.1 «Доти дорогу», був зобов`язаний визначити наявність транспортних засобів, що рухаються по головній дорозі, а також відстань між транспортними засобами, стан покриття проїзної частини, видимість та інші фактори і тільки після того виїхати з другорядної дороги.

Посилаючись назазначені обставинипросив суд стягнути матеріальні збитки, завдані йому внаслідок ДТП у загальному розмірі 388625, 30 грн, з яких: 130000 грн (ліміт відповідальності страховика) з ПрАТ «УАСК «Аска» та з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2 - 258625,30 грн.

Рішенням Кіровського районногосуду містаКіровограда 22травня 2023рокуу задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представниця - адвокатка Грицина В.І. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Адвокат Кричун Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 07 жовтня 2020 року близько 11.45 години, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «МАN ТGА 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Langerondort SKS HS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїжджав з другорядної дороги вул. Автолюбителів у м. Кропивницький на головну дорогу - вул. Героїв України на нерегульованому перехресті, здійснюючи поворот ліворуч. У цей же час, по головній дорозі зліва по відношенню до автомобіля «МАN», рухався автомобіль «Мегsedens Веnz с300», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час виїзду автомобіля «МАN» на перехрестя автомобіль «Мегsedens Веnz с300» передньою частиною автомобіля зіткнувся із лівою стороною напівпричепа автомобіля «МАN». За наслідками ДТП працівниками поліції складено адміністративний протокол на водія автомобіля «МАN» ОСОБА_3 , оскільки останній порушив вимоги пунктів 2.3.6. 16.11 ПДР, а саме для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2021 року по справі №404/6238/20 провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2021 року постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2021 року скасовано, а провадження закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення (т.1 а.с.7-8).

Згідно з експертним висновком №9-21 про експертну оцінку легкового автомобіля марки «Mersedes Benz сЗ00», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту вказаного транспортного засобу в результаті його пошкодження станом на момент проведення експертної оцінки 14 березня 2021 року складає 1050465, 78 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 388625,30 грн; ринкова вартість без зазначених пошкоджень (на момент ДТП) зазначеного автомобіля становить 436976, 35 грн; вартість матеріального збитку визнається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження станом на момент проведення незалежної експертної оцінки 14 березня 2021 року складає 436976,35 грн; ринкова вартість аварійно-пошкодженого (після моменту ДТП) зазначеного автомобіля становить 48351, 05 грн (а.с.13-19).

08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УАСК «Аска» із заявою про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.154).

Листом від 10 березня 2021 року №331 ПрАТ «УАСК «Аска» повідомило позивача, що відповідно до судових рішень по справі №404/6238/20 в діях водія ОСОБА_3 не убачається порушення Правил дорожнього руху, тобто ДТП сталася не з його вини, а тому у водія, який керував автомобілем «МАN ТGА 18.400», не виникає цивільно-правова відповідальність за завдані позивачу збитки (т.1 а.с.162).

Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди від 12 січня 2021 року №5397/5398/20-27 в дорожній обстановці дії водія автомобіля«МАN ТGА 18.400» ОСОБА_3 регламентувалися вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.11 ПДР. В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля«Мегsedens Веnz с300» ОСОБА_1 регламентувались вимогами п.12.3 та 12.4 ПДР. При умові виконання вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та вимог п.16.11 ПДР водій а/м«МАN ТGА 18.400» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Мегsedens Вепz с300». В розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля«Мегsedens Вепz с300» ОСОБА_1 при русі з припустимою швидкістю (при виконанні вимог п. 12.4 ПДР) та при своєчасному виконанні вимог п.12.3 ПДР (застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення і тим самим мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем«МАN ТGА 18.400» (т.1 а.с.119-126).

Обґрунтовуючи свій висновок про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції послався на вказане експертне дослідження, проведене на замовлення відповідачів при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_3 , та дійшов висновку про те, що вина в скоєному ДТП водіїв двох автомобілів - учасників ДТП в рівній частині, а тому підстави для відшкодування шкоди відповідачами у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою відсутні.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Колегія судів критично ставиться до зазначеного вище висновку та вважає його неналежним доказом по справі, оскільки висновки даної експертизи побудовані лише на припущеннях та поясненнях зацікавленої сторони, де експерт встановив швидкість автомобіля «Mersedes Benz c300», в тому числі зі слів ОСОБА_4 , причому вдався до припущень, що даний автомобіль рухався із прискоренням, в той час як відеозапис, на підставі якого експерт здійснював дослідження, має пошкодження з моменту виїзду автомобіля «Mersedes-Benz c300» на вул. Героїв України до моменту зіткнення автомобілів.

Частиною 4 статті 82 ЦПК визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено апеляційним судом у постанові від 19 лютого 2021 року по справі про адміністративне правопорушення №404/6238/20 (провадження №33/4809/88/21) факт виїзду водія ОСОБА_3 на перехрестя доріг з другорядної дороги на головну ніким не оспорюється, як і той факт, що водій ОСОБА_3 , виїжджаючи із другорядної дороги, був зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, у даному випадку автомобілю «Mersedes Benz сЗ00» під керуванням ОСОБА_1 .

Тобто, хоча апеляційним судом і було закрито провадження по справі №404/6238/20 у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак судом було встановлено, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «MAN TGA 18.400» ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3.6 ПДР (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) та п.16.11 ПДР (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку подальшого руху.)

Крім того, висновки свого дослідження експертом здійснені на підставі відеозапису з камери «Безпечне місто», яка встановлена на перехресті вулиць Героїв України та Пацаєва, який має дефекти зображення.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, висновки суду першої інстанції про обопільність та рівність вини обох водіїв у скоєній ДТП є помилковими та такими, що здійснені на неналежних доказах.

Крім того, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що дослідження відеозаписів на предмет визначення швидкості руху відноситься до компетенції експертів за експертною спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», якої головний судовий експерт Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Грігор Г.М. на час проведення експертного дослідження не мав (т.1 а.с.119 зворот.).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив стягнути матеріальні збитки, завдані йому внаслідок ДТП у загальному розмірі 388625, 30 грн, з яких 130000 грн (ліміт відповідальності страховика) з ПрАТ «УАСК «Аска» та з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2 - 258625,30 грн.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальних збитків з відповідачів колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч.2 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ро`ясненнями, викладеними в пункті 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статей 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Апеляційним судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія автомобіля «MAN TGA 18.400» відповідача ОСОБА_3 , який порушив вимоги п.п.2.3.6, 16.11 ПДР - рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі моєму автомобілю «Mersedes Benz сЗ00», який рухався по головній дорозі. В результаті зіткнення мій автомобіль зазнав значних пошкоджень.

У постанові Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 739/1069/17 (провадження №61-6101св18) зроблено висновок про те, що у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, у такому разі така постанова суду є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України, що й було здійснено судом апеляційної інстанції.

Важливим елементомдоказування наявностішкоди євстановлення причинногозв`язку міжпротиправною поведінкоюзаподіювача ташкодою потерпілоїсторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладений обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року по справі № 201/5993/18, провадження № 61-15859св19.

Згідно зі статтею 30 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи ту обставину, що автомобіль «Mersedes Benz сЗ00» є фізично знищеним, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що відшкодуванню підлягає завдана матеріальна шкода - різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП 388625, 30 грн (436976, 35 грн - 48351, 05 грн).

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАN ТGА 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Langerondort SKS HS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент зазначеного вище ДТП була застрахована ПрАТ «УАСК «Аска».

Отже, у зв`язку з настанням страхового випадку - пошкодження автомобіля «Mersedes Benz сЗ00», державний номер НОМЕР_1 , у відповідачів виник обов`язок відшкодувати власнику останнього завдану матеріальну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількохджерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода,завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповіднійчастці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Місцевий суд помилково застосував до даних правовідносин положення статті 1187 ЦК України, оскільки застосуванню підлягають положення статті 1188 ЦК України, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, та хоча позивач і просив стягнути завдану шкоду з відповідачів ПрАТ «УАСК «Аска» та власника автомобіля «МАN ТGА 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Langerondort SKS HS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що дана шкода має відшкодовуватися страховою компанією у межах ліміту страхової відповідальності, та ОСОБА_3 , як винною особою, яка знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, та яка була притягнута до участі у справі у якості відповідача.

Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, - суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ПрАТ «УАСК «Аска» у розмірі 130000 грн (ліміт відповідальності страховика) та 258625,30 грн з ОСОБА_3 , як особи, винної у вчиненні ДТП.

Відповідно до ч.1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 13 ст.141 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме у розмірі 3249, 92 грн з ПрАТ «УАСК «Аска» та у розмірі 6465,83 грн з ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УАСК» АСКА» (код ЄДРПОУ 24309647, вул. Антонова, буд.5, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УАСК» АСКА» (код ЄДРПОУ 24309647, вул. Антонова, буд.5, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 3249 (три тисячі двісті сорок дев`ять) грн 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 258625 (двісті п`ятдесят вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 6465 (шість тисяч чотириста шістдесят п`ть) грн 83 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко