Рішення від 19.10.2023 по справі 522/5555/23

Провадження № 2/522/3596/23

Справа № 522/5555/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Волошина А.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.03.2023 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення три відсотки річних у розмірі 526396,87 грн, також сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.09.2007 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про здійснення кредитування, відповідно до якого кредитор зобов`язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характери використання грошові кошти у межах загального ліміту 7575000 грн, з графіком повернення кредиту, передбаченим додатковими угодами та кінцевим терміном повернення до 12.09.2017 зі сплатою 15% річних. Згідно додаткової угоди розмір кредиту 2525000 грн. 21.02.2019 Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі №522/11870/15-ц, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 5848766,55 грн. Рішення до даного часу не виконане. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних за ст. 625 ЦК України, як особливу міру відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Ухвалою суду від 11.04.2023 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 28.04.2023.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 28.04.2023 розгляд справи відкладено на 13.06.2023.

У судовому засіданні 13.06.2023 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та в результаті проведеного підготовчого засідання було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 19.07.2023.

У зв`язку з першою неявкою учасників справи у судове засідання 19.07.2023 розгляд справи було відкладено на 29.08.2023.

До суду 04.08.2023 надійшов відзив представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що заочним рішенням суду від 21.02.2019 заборгованість стягнута з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_4 у розмірі 17546147,91 грн. Представник відповідача вказує, що таке порушення є триваючим, однак просить застосувати строк позовної давності, адже рішення набрало законної сили 21.02.2019, а позов подано до суду 22.03.2023. Факт введення та дії воєнного стану не є підставою для поновлення строків давності. Крім того, у період діє воєнного стану не може бути нараховано 3% річних. Представник відповідача надає власний розрахунок 3% річних за яким розмір відсотків за період з 22.03.2020 по 06.01.2023 складає 490441,34 грн.

У судовому засіданні 29.08.2023 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 було поновлено строк представнику відповідача та прийнято відзив. З метою надання часу представнику відповідача для підготовки відповіді на відзив розгляд справи було відкладено на 19.10.2023.

До суду 06.09.2023 надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача ОСОБА_5 вказує, що розрахунок 3% річних надано за період 07.01.2020 по 06.01.2023, тобто в межах позовної давності, з урахування рішення прийнятого у лютому 2019 року. Зважаючи на те, що строки позовної давності не обґрунтовані і представник відповідача наводить власний розрахунок однак заперечує щодо задоволення позову, позивач розцінює таку позицію як затягування розгляду справи.

У судове засідання 19.10.2023 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку. Від представника позивача ОСОБА_2 19.10.2023 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло 19.10.2023 клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позову.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 30 жовтня 2023 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про здійснення кредитування №670/62-302 (а.с.8-11).

Згідно додаткової угоди №670/62-2/302 до Генерального договору про здійснення кредитування №670/62-2/302 від 13.09.2007, максимальний ліміт заборгованості 2525000 зі сплатою 15% річних та строк повернення до 12.09.2017 (а.с.12).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року у справі №522/11870/15-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 17546147,91 грн (а.с.19-22).

Згідно розрахунку позивача за період з 07.01.2020 по 06.01.2023 розмір 3% річних складає 526396,87 грн (а.с.23).

АТ «Сенс Банк» 11.01.2023 направляв ОСОБА_1 досудову вимогу з метою виконання зобов`язань (а.с.24-27).

У відповідності до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України).

Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) вказано, що «нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання».

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.02.2019 визначена заборгованість ОСОБА_1 національній валюті України.

Вимога щодо відповідальності позичальника за невиконання грошового зобов`язання 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України у розрахунку позивача застосовані у період із 07.01.2020 по 06.01.2023 та на суму заборгованості до додатковій угоді №670/62-2/302, яка становить 5848766,55 (а.с.23).

Наявність рішення про стягнення боргу за кредитним договором не припиняє правовідносин сторін кредитного договору за весь період його невиконання і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України за увесь час прострочення боржника.

Таке прострочення є тривалим порушенням, тому право на позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникло у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. (постанова ВП ВС від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

Для цілей правового регулювання зобов`язальних відносин та відповідальності за порушення зобов`язань юридичне значення має саме момент виконання такого обов`язку боржником.

Ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів за договором лише підтверджує дійсне існування обов`язку боржника зі сплати боргу кредитору, його безспірність та надає цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру.

Частина друга статті 11 ЦК України визначає, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, за наявності прямої вказівки про це в законі.

За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Наявність судового рішення про стягнення заборгованості свідчить про настання строку виконання зобов`язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов`язку боржника сплатити відповідну заборгованість.

Проте, судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов`язання, оскільки характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати.

У розрахунку позивача розмір 3% річних складає 526396,87 грн, в розрахунку відповідача 490441,34 грн, однак з розрахунку відповідача сума заборгованості не встановлена.

Здійснюючи перевірку розрахунку 3% річних, на суму заборгованості у розмірі 5848766,55 за період з 07.01.2020 по 06.01.2023 розмір трьох відсотків річних становить 526396,87 грн, тобто так само як у розрахунку позивача.

Щодо нарахування 3% річних у період дії режиму воєнного стану.

Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивач здійснив розрахунок трьох відсотків річних включно з періодом під час якого, позичальник звільняється від відповідальності.

Тому, розрахунок 3% річних має здійснюватися за період з 07.01.2020 по 23.02.2022, адже 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сих пір.

Розмір 3% річних за період з 07.01.2020 по 23.02.2022 складає 374 008,46 грн.

Отже, вимога про стягнення 3% річних є частково обґрунтована та підлягає задоволенню у розмірі 374008,46 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат позивачем не заявляються.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно ч. 1ст.261ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року при розгляду справи №127/15672/16-ц вважала помилковим висновок колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, спливає через три роки після дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення кредитної заборгованості. Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк позовної давності АТ «Сенс Банк» не пропущено, оскільки ОСОБА_1 до сих пір не виконала свої грошові зобов`язання.

Згідно ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7 895,95 грн, що підтверджується меморіальним ордером №1624578001 від 03.03.2023 (а.с.7).

У зв`язку з частковим задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5610,12 грн (71,05%).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заявуАкціонерного товариства«Сенс Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )на користьАкціонерного товариства«Сенс Банк»(кодЄДРПОУ 23494714,м.Київ,вул.Велика Васильківська,буд.100)три відсоткирічних урозмірі 374008(тристасімдесят чотиритисячі вісім)гривень 46копійок

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму сплаченого судового збору у розмірі 5 610 (п`ять тисяч шістсот десять) гривень 12 копійок.

В іншійчастині позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 30 жовтня 2023 року.

Суддя В.Я.Бондар