Ухвала

від 25.10.2023 по справі 393/306/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 393/306/21

провадження № 61-14697ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 22 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулокам?янське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулокам?янське» (далі - ТОВ «Інгулокам?янське»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору оренди землі.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником земельної ділянки

з кадастровим номером 3523481300:02:000:0436. 26 вересня 2011 року ним було видано довіреність на ОСОБА_4 для ефективного управління земельною ділянкою. 08 серпня 2017 року він припинив дію зазначеної довіреності.

Вказував, що 22 липня 2020 року з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків

№ 8822 він дізнався про нібито отримання ним з І кварталу 2015 року по І квартал 2020 року доходів від ТОВ «Інгулокам?янське», зокрема, за ознакою доходу -

106 (надання майна в лізинг, оренду). Оскільки фактично таких доходів він

не отримував то звернувся за роз`ясненнями до ТОВ «Інгулокам?янське», представник якого повідомив про існування договору оренди належної йому землі від 09 липня 2016 року.

Таким чином, він дізнався про існування оскаржуваного договору, який було укладено із ТОВ «Інгулокам?янське» в особі ОСОБА_5 від його імені

ОСОБА_4 , який є засновником та керівником ТОВ «Інгулокам?янське».

Зазначав, що при укладенні договору ОСОБА_4 діяв в інтересах товариства,

а не у його інтересах, і договір було укладено без його відома. Укладення цього договору суперечить положенням статті 238 ЦК України, тому він повинен бути визнаний недійсним.

На підставі вказаного позивач просив визнати недійсним договір оренди землі серія та № б/н від 09 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_3

та ТОВ «Інгулокам?янське», який зареєстрований 09 липня 2016 року, номер запису на інше речове право: 15420267, державний реєстратор Куриленко В. О., Новгородківська селищна рада, Кіровоградська обл., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30483096 від 15 липня 2016 року, Куриленко В. О. , Новгородківська селищна рада Кіровоградська область.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня

2022 року залучено до участі у справі в якості позивача ОСОБА_1 , як спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого

2023 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду

від 22 серпня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою

на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня

2023 року, в якій заявниця просить скасувати судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права

та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі незначної складності, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка

є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури

у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи

те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі

№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації,

що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі

про визнання недійсним договору оренди землі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим,

що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено,

що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи,

а також значення справи для сторін, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню.

Разом з тим, посилання в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду

є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно

до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах,

де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення

у справі незначної складності, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2023 року

та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулокам?янське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 ,

про визнання недійсним договору оренди землі, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська