Ухвала

від 27.10.2023 по справі 761/39105/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39105/23

Провадження № 1-кс/761/25366/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001378 від 20.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001378 від 20.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України, яке вилучено 17.10.2023 під час проведення обшуку, за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Миколаївська селищна рада, обслуговуючий кооператив «Оріль Укргіпромеза», буд. 215 (земельна ділянка з кадастровим номером №1223757100:01:001:0307), а саме, на: MacBook Air, серійний номер НОМЕР_1 , імя MacBook Air Sevastian.

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001378 від 20.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у червні 2022 року службові особи підприємства ПАТ «Дім марочних коньяків "Таврія», за сприянням громадян України, здійснили реєстрацію «ЧАО «ДМК «Таврия» на тимчасово окупованій території Херсонської області та 16.06.2022 отримали від «ВГА Херсонської області РФ» реєстраційні дані після чого відкрили банківські рахунки у банківських установах для використання при здійсненні господарської діяльності, сплати податків до бюджету рф. Одночасно із цим вбачаються ознаки вчинення колабораційної діяльності вищевказаними особами.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 з метою контролю за господарською діяльністю на окупованій території підконтрольних йому підприємств, у тому числі: ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» залучено ряд громадян України, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Крім того встановлено, що вказані особи під час своєї діяльності використовують офісні приміщення ТОВ «СТЮАРТ» (код ЄДРПОУ 32434106) та ТОВ Фірма «Логос» (код ЄДРПОУ 23363633) одним із власників яких є ОСОБА_4 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 з метою контролю за господарською діяльністю на окупованій території підконтрольних йому підприємств, у тому числі: ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» залучено ряд громадян України, серед яких ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду голови наглядової ради ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» та впливає на господарську діяльність вказаного підприємства.

За наявними в матеріалах кримінального провадження даними для зберігання речей і документів, що мають значення для досудового розслідування ОСОБА_10 використовує приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером № 1223757100:01:001:0307).

17.10.2023 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2023 за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Миколаївська селищна рада, обслуговуючий кооператив «Оріль Укргіпромеза», буд. 215 (земельна ділянка з кадастровим номером № 1223757100:01:001:0307), виявлено та вилучено: MacBook Air, серійний номер CO2H3W88Q6L4, імя MacBook Air Sevastian.

Вилучене під час майно має значення для кримінального провадження та може бути використане як доказ вчинення кримінального правопорушення.

18.10.2023 постановою слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_11 вищезазначене майно визнано речовим доказом.

Відтак, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.

Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття такої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання у його відсутність.

Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз`яснивши йому про право в подальшому заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження №42023000000001378 від 20.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 від 18.10.2023 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 18.10.2023, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001378 від 20.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 17.10.2023 під час проведення обшуку, за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Миколаївська селищна рада, обслуговуючий кооператив «Оріль Укргіпромеза», буд. 215 (земельна ділянка з кадастровим номером №1223757100:01:001:0307), а саме, на:

-MacBook Air, серійний номер НОМЕР_1 , імя MacBook Air Sevastian.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1