Рішення

від 27.10.2023 по справі 420/9813/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9813/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКС» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-2), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 09.02.2023 № 4768 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

встановити контроль за виконанням судового рішення шляхом подання звіту про його виконання у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили;

стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» витрати на сплату судового збору у розмірі 2 684,00 гривні та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні замість заповнення графи, яка повинна містити конкретну та вичерпну «податкову інформацію» було переписано у цю графу зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, викладеного у додатку 1 до Порядку №1165, що вказує на те, що ним не дотримано вимоги щодо зазначення саме податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а не будь-якої іншої інформації.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивач мав господарські стосунки з ТОВ "РЕДЛАЙН КО", ТОВ «ІМП ГРУП», які є ризиковими суб`єктами господарювання. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №32186 вiд 15.06.2021 включено ТОВ "АМІКС" до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165).

24.05.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві, зазначає, що у рішенні №4768 є посилання на "п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку", проте не розкрито яка саме податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдання і функції, визначає ризиковість здійснення господарської операції, що позбавляє платника податку визначеності щодо підстав його віднесення до критеріїв ризиковості та, відповідно, обставин/ інформації/ документів, що необхідно підтвердити/спростувати/надати контролюючому органу з метою виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Господарські відносини з ТОВ "РЕДЛАЙН КО", ТОВ «ІМП ГРУП» не є фіктивними. Поширення на позивача критерію "ризиковість" через стосунки з іншим "ризиковим" платником податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Податкова інформація про контрагентів позивача носить виключно інформативний характер.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКС» є юридичною особою, зареєстрованою 29.07.2014, номер запису 15561020000053282, має статус платника податку на додану вартість з 01.09.2014.

Видами діяльності за КВЕД є 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 20.30 виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 82.92 пакування.

Для здійснення діяльності Товариства створено та сформовано статутний капітал, розмір якого складає 3000 грн. Позивач для провадження господарської діяльності орендує склад за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, 4Г, площею 50 кв. м. З метою здійснення доставки товарів до складу позивача при придбанні товарів та до складу контрагентів при продажу товарів, Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКС» уклало довгостроковий договір перевезення № 01/07/18-3 від 01.07.2018 з ТОВ «МАКСАН».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області 09.02.2023 прийнято рішення № 4768 про відповідність ТОВ «АМІКС» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рiшення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника приймається у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні в якості підстави віднесення платника до ризикових, зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. встанорвлено реалізацію товару контрагентам з ознаками ризиковості. Також у рішенні про відповідність критеріям ризиковості зазначені коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття такого рішення: 07, 10, 12.

Згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 № 17:

код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

код « 10» - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

код « 07» - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.02.2023 № 4768, тому позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 191.1.40 та пп. 191.1.46 п. 191.1 ст.191 ПК України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 цього Кодексу, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ 12.12.2010 №1246 (далі Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердж. постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

В Додатку № 1 до Порядку № 1165 вказано, що довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Отже, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1). У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органів податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «АМІКС» від 09.02.2023 № 4768 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.02.2023 № 4768, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час, з`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «АМІКС» від 09.02.2023 № 4768 містить зазначені коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття такого рішення: 07, 10, 12, та вказано, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. також зазначено, що інформація . за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості стосуються період 28.02.2020 - 30.08.2021 з такими юридичними особами код ЄДР 43020596 (ТОВ "РЕДЛАЙН КО") та 43035817 (ТОВ "ІМІ ГРУП"), які включені до реєстру ризикових СГ 01.09.2020. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 стверджжує про придбання вказаними платниками товарів у позивача у 2020 році

Відповідно до п.п.26,27 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п.п.40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком №1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд в постанові від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20 вказав, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

В рішенні від 09.02.2023 № 4768 зазначено про наявність податкової інформації, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.02.2023.

Позивачем декілька разів надавались відповідачу копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вперше рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 32186 було прийнято 15.06.2021 в якому було вказано: Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено реалізацію товару контрагентів з ознаками ризиковості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням , позивачем було подано до комісії регіонального рівня повідомлення № 1 від 11.08.2021 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До даного повідомлення було додано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

19.08.2021 за результатами розгляду інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач отримав нове рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 39648 від 19.08.2021, в якому було вказано: Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: Керівник яких є одночасно посадовою особою більше ніж трьох суб`єктів господарювання, що в свою чергу може свідчити про ризиковість здійснення операцій.

Відповідно, виходячи з вказаного випливає, що доданий пакет документів до повідомлення щодо першого рішення підтвердив реальність операції щодо контрагентів з ознаками ризиковості так як у другому рішенні вже було змінено податкову інформацію, яка стала підставою для прийняття рішення про ризиковість.

Не погоджуючись з другим рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від № 39648 від 19.08.2021, позивачем було подано до комісії регіонального рівня повідомлення № 1 від 31.08.2021 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До цього повідомлення вже було додано ще 19 документів, щодо роботи керівника ТОВ "А М І К С" в тому числі як ФОПом ОСОБА_1 .

07.09.2021 за результатами розгляду інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач отримав нове рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 44086 від 07.09.2021, в якому було вказано: Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено реалізацію товару контрагентів з ознаками ризиковості.

Відповідно, виходячи з вказаного випливає, що доданий пакет документів до повідомлення щодо другого рішення підтвердив реальність операцій узгодженими з діями керівника та було знову вказано податкову інформацію як в першому рішенні, яка була підтверджена документально ще з подання повідомлення до першого рішення.

Не погоджуючись з третім рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від № 44086 від 07.09.2021, позивачем було подано до комісії регіонального рівня Повідомлення № 1 від 06.02.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До повідомлення додано ще пакет документів, що підтверджують реальність проведення господарської діяльності позивачем. Так позивачем було подано: Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 110065082919 від 20.09.2021, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.01.2023, статут TOB "AMIKC", витяг № 1415514500178 з реєстру платників податку на додану вартість, наказ № 03/Ш від 28.12.2020 про затвердження штатного розпису, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано про реєстрацію права власності № 183755572 від 07.10.2019, протокол № 1 загальних учасників від 25.07.2014 про призначення директора, рiшення № 2 єдиного учасника від 15.09.2021 про переведення повноважень директора на учасника, договір оренди № 01/05/2020 вiд 01.05.2020 з Актом приймання-передачі, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма 20-ОПП, довгостроковий договір перевезення № 01/07/18-3 від 01.07.2018.

Подання позивачем зазначених документів до комісії регіонального рівня, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області підтверджується документами довільного формату.

Таким чином, позивач стверджує, що ним було подано усі документи, які він вважав за необхідне, та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для подання інформації щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Не зазначення контролюючим органом конкретних документів, які необхідно подати платнику податків , не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення , позбавляють платника податків у встановленому законодавством порядку надати відповідні документи, навести свої аргументи та доводи.

Посилання відповідача на ризиковість контрагента позивача, які придбавали у нього товари, суд не приймає до уваги, оскільки доказів того, що позивач або його керівник, а також контрагенти позивача порушили податкове законодавство та відносно них існує будь-які кримінальні провадження, суду не надано.

Позивач не може нести відповідльність за ймовірне невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, як і не повинен контролювати інших платників податку щодо виконання ними податкових зобов`язань.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/480/20 (№ К/9901/26405/20).

Протоколу комісії суду не надано, як і будь-яких інших доказів ризиковості позивача як платника податків.

Таким чином, рішення від 09.02.2023 № 4768 не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.02.2023 № 4768 прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 Порядку № 1165 виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «АМІКС» з переліку ризикових платників податків.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом покладення обов`язку на відповідача подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АМІКС» слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 09.02.2023 № 4768 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКС» (код ЄДРПОУ 39324569) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКС» (код ЄДРПОУ 39324569) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.В. Хом`якова