Постанова

від 26.10.2023 по справі 520/4462/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 р. Справа № 520/4462/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватної фірми "Світ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 11.08.23 року у справі № 520/4462/2020

за позовом приватної фірми "Світ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватна фірма "Світ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000680518 від 20.03.2020, №00000690518 від 20.03.2020 та №00000700518 від 20.03.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №520/4462/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021, адміністративний позов приватної фірми "Світ" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000700518 від 20.03.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000680518 від 20.03.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 13029366 грн. 00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000690518 від 20.03.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині визначення суми за податковим зобов`язанням у розмірі 2115318 грн. 17 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1057659 грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватної фірми "Світ" сплачений судовий збір в сумі 20653 грн. 01 коп.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000680518 від 20.03.2020 в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 13029366 грн. 00 грн., а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000690518 від 20.03.2020 в частині визначення суми за податковим зобов`язанням у розмірі 2115318 грн. 17 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1057659 грн. 10 коп. скасовано.

Справу №520/4462/2020 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

У решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року прийнято справу №520/4462/2020 до провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 520/4462/2020 позов приватної фірми "Світ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000680518 від 20.03.2020 в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 13029366 грн 00 коп., а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000690518 від 20.03.2020 в частині визначення суми за податковим зобов`язанням у розмірі 2115318 грн 17 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1057659 грн 10 коп. залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 520/4462/2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 124 КАС України суд повинен був повідомити позивача про призначені судові засідання в підготовчому провадженні на 19.07.2023 р. та 09.08.2023 р. шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресою позивача, зазначеною в позовній заяві. Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 124 КАС України така рекомендована кореспонденція позивачу не надсилалась, а відтак, позивач не був належним чином повідомленим про проведення підготовчих судових засідань, які були призначені на 19.07.2023 р. та 09.08.2023 р., що виключає право суду на залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що позивач не має в наявності офіційної електронної адреси. Також зазначає, що суд в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду не зазначає, які ще додаткові пояснення він хотів би отримати від представника позивача, якщо позивачем було зазначено, що жодних додаткових пояснень він надати не зможе, оскільки не має такої можливості.

Відповідач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з неможливість розгляду справи за умови неявки представника позивача у судове засідання, ненадання позивачем доказів, що свідчать про поважність причин неявки його представника у судове засідання.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч.2 ст.205 КАС України).

У відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз вищезазначених норм процесуального закону дозволяє дійти висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі; повторна неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суд повинен з`ясувати чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд справи; наявність/відсутність поважних причини неприбуття позивача, наявність/відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, від 05 березня 2021 року у справі № 682/210/17, від 09 лютого 2023 року у справі № 806/1093/17, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для залишення позовної заяви без розгляду були висновки суду першої інстанції щодо безпідставної неявки представника позивача у судові засідання, призначені на 19.07.2023 та 09.08.2023, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Колегія суддів встановила, що згідно довідок від 29.06.2023 р., від 19.07.2023 р. (т. 5, а.с. 260, 235) повістки про виклик до суду на 19.07.2023 р. та 09.08.2023 р. були надіслані на електрону адресу приватної фірми "Світ" svet.nataly2@gmail.com.

Відповідно до ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно з підпунктом 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

У відповідності до підпункту 15.15 пункту 15 частини 1 зазначеного розділу КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Отже, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 червня 2022 року у справі № 761/21436/20 та від 07 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а.

Колегія суддів вважає, що направлення повісток про виклик в судове засідання шляхом надсилання на електронну адресу позивача, яка не є офіційною електронною адресою у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, не може свідчити про обізнаність позивача щодо існування повісток та, як наслідок позивач не був належним чином повідомленим про час та місця розгляду справи, яка була призначена на 19.07.2023 р. та 09.08.2023 р.

Доказів отримання повісток поштовим відправленням матеріали справи не містять.

У відповідності до вимог ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

При цьому, беручи до уваги вищевказані норми КАС України та з урахуванням відсутності волевиявлення позивача чи його представника у позовній заяві щодо можливості його повідомлення шляхом надсилання йому судом тексту повістки електронною поштою чи телефонограмою, доводи заявника апеляційної скарги, що суд першої інстанції належним чином, з дотриманням вимог ст. 124, 126, 129 КАС України не проінформував позивача про судові засідання є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в своїй ухвалі не зазначає, чому саме справу не може бути розглянуто у відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи документів та доказів. Фактично судом не встановлено та не вказано обставин, що роблять розгляд справи у відсутність позивача неможливим, а отже не встановлено і наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду при повторній неявці позивача в судове засідання.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у п. 29 постанови від 27.05.2020 року у справі №9901/11/19, що «Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду першої інстанції не було передбачених ч. 5 ст. 205 КАС України та п.4 ч.1 ст. 240 КАС України підстав для залишення без розгляду позовної заяви приватної фірми "Світ".

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала через порушення норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 312, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватної фірми "Світ" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року у справі № 520/4462/2020 скасувати.

Адміністративну справу за позовом приватної фірми "Світ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 30.10.23 р.