Постанова

від 30.10.2023 по справі 520/8429/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 р. Справа № 520/8429/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Григоров Д.В.) від 20.06.2023 року по справі № 520/8429/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПрАТ "Укрпромобладнання", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586529/30655877 від 07.04.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 70 (в ЄРПН № 9286863252) від 14.09.2021р.;

визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586533/30655877 від 07.04.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 93 (в ЄРПН № 9324972555) від 12.10.2021р.;

визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586532/30655877 від 07.04.2023р.про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 107 (в ЄРПН № 9306391111) від 23.09.2021р.;

зобов`язати Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за: № 70 від 14.09.2021р. (номер в ЄРПН № 9286863252), №93 від 12.10.2021р. (номер в ЄРПН № 9324972555), №107 від 23.09.2021р. (номер в ЄРПН № 9306391111).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року по справі № 520/8429/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586529/30655877 від 07.04.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 70 (в ЄРПН № 9286863252) від 14.09.2021р.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586533/30655877 від 07.04.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 93 (в ЄРПН № 9324972555) від 12.10.2021р.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 8586532/30655877 від 07.04.2023р.про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 107 (в ЄРПН № 9306391111) від 23.09.2021р.

Зобов`язано Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ»: № 70 від 14.09.2021р. (номер в ЄРПН № 9286863252), №93 від 12.10.2021р. (номер в ЄРПН № 9324972555), №107 від 23.09.2021р. (номер в ЄРПН № 9306391111).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ43983495) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" (код ЄДРПОУ: 30655877) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" (код ЄДРПОУ: 30655877) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року по справі № 520/8429/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача зареєстровано як юридичну особу 29.11.1999р. (код ЄДРПОУ 30655877). Основним видом діяльності підприємства позивача є: КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур КВЕД 26.51, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами КВЕД 46.12, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту КВЕД 46.19, дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки КВЕД 73.20, установлення та монтаж машин і устатковання КВЕД 33.20.

Позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності були сформовані податкові накладні № 70 від 14.09.2021р., № 93 від 12.10.2021р. та № 107 від 23.09.2021р., виписані на адресу АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", які було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій № 9286863252 від 30.09.2021р., № 9324972555 від 29.10.2021р. та № 9306391111 від 15.10.2021р., зазначені податкові накладні прийнято, їх реєстрація зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

В зв`язку з наведеним позивачем 29.03.2023р. було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Так, позивачем надіслано контролюючому органу, зокрема, інформацію та підтверджуючі документи.

Проте, оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 07.04.2023р. №8586529/30655877, №8586533/30655877 та №8586532/30655877 було відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних. Рішення мотивовані ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних, оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що суд першої інстанцій невірно визначив предмет доказування в справі. Предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові № 1165 та Порядку № 520. Вказує, що за результатами розгляду наданих документів, рішеннями відповідача № 8586529/30655877 від 07.04.2023, № 8586533/30655877 від 07.04.2023 підприємству відмовлено у реєстрації ПН внаслідок ненадання платником податків копій документів, перелік яких зазначено у повідомленні про надання документів. Враховуючи викладене вище, позивачем по ПН, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято відповідно до чинного законодавства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що між АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (Покупець) та ПрАТ «Укрпромобладнання» (Постачальник) укладено договір на закупівлю товару № 5130-ДЕ-ПрТЕС від 10.08.2021 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД 3919, 5906, 5903 (далі Товар), 2020-21 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією: № 1 20098006, Конденсатор 50МКФ 450В, кількість - 15 шт., загальна вартість 3000,00 грн.; № 2 - 20018535 Реле РУ-21 220В 0025А, кількість 5 шт., загальна вартість 3000,00 грн.; № 3 20054246, Реле Времени ВЛ100А, кількість 2 шт., загальна вартість 4930,00 грн.

Загальна вартість поставленого товару за цим договором складає 13116,00 грн. (у тому числі ПДВ 2186,00 грн.) (а.с. 21-29).

Згідно видаткової накладної № 1126 від 14.09.2021 р. було відвантажено товар в асортименті, у кількості та за ціною, що зазначена у вказаній вище специфікації (а.с. 30).

Доставка покупцю здійснювалась ТОВ «Нова пошта», експрес - накладна № 59000730593100 від 14.09.2021 р.

Для здійснення господарської діяльності ресурси було придбано у: ТОВ «РЗА-Постач» (код ЄДРПОУ 42352617), згідно видаткової накладної № 1207 від 09.09.2021 р., загальна сума поставки - 3696,00 грн., ПДВ20% - 616,00 грн., оплата п/д № 1267 від 18.08.2021 р., загальна сума - 3696,00 грн. Доставка здійснювалась ТОВ «Нова пошта», експрес - накладна №59000728787725 від 09.09.2021р.; ТОВ «Гроут» (код ЄДРПОУ 35073748), згідно Договору № 2019-06/12 від 06.12.2019, видаткової накладної, № Р1276 від 09.09.2021 р., загальна сума поставки - 40098,0 0грн., ТТН № Р1276 від 09.09.2021р., доставка за рахунок постачальника; ТОВ «Гроут» (код ЄДРПОУ 35073748), згідно Договору № 2019-06/12 від 06.12.2019, видаткової накладної № 1278 від 13.09.2021 р., загальна сума поставки - 35214,00 грн., ТТН № Р1278 від 13.09.2021 р., доставка за рахунок постачальника.

На виконання вимог ПК України позивачем було сформовано податкову накладну за № 70 від 14.09.2021 р. (номер в ЄРПН 9286863252) на суму - 13166,00 грн.(ПДВ 20% - 2186,00 грн.).

Також судовим розглядом встановлено, що між АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (Покупець) та ПрАТ «Укрпромобладнання» (Постачальник) укладено договір на закупівлю товару № 5128-ДЕ-ПрТЕС від 10.08.2021 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД 3919, 5906, 5903 (далі Товар), 2020-21 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Загальна вартість поставленого товару за цим договором складає 33690,00 грн. (у тому числі ПДВ 5615,00 грн.) (а.с. 54-61). Відповідно до Договору поставляється товар зазначений у Специфікації. Розрахунок проводиться шляхом оплати поставлених матеріалів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно видаткової накладної № 1234 від 12.10.2021 р. було відвантажено товар в асортименті, у кількості та за ціною, 6000,00 грн. (у тому числі ПДВ 1000,00 грн.) (а.с. 52).

Доставка Покупцю здійснювалась ТОВ «Нова пошта», експрес - накладна № 59000741904737 від 12.10.2021 р.

Поставлений товар придбано підприємством позивача у контрагентів: ТОВ «Гроут» (код ЄДРПОУ 35073748), згідно Договору № 2019-06/12 від 06.12.2019, видаткової накладної № 1530 від 06.10.2021р., загальна сума поставки - 27924,00 грн., ТТН № Р1530 від 06.10.2021 р., доставка за рахунок постачальника; ФОП ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), згідно видаткової накладної № 031 від 19.08.2021р., загальна сума поставки - 3025,00 грн., оплата п/д № 1264 від 17.08.2021р., загальна сума - 3025,00 грн.; МПП «Кредо», (код ЄДРПОУ 23239867), згідно видаткової накладної № РН-0000150 від 25.08.2021 р., загальна сума поставки - 6156,00 грн.; ТОВ «Новотест» (код ЄДРПОУ 40234374), згідно видаткової накладної № 1394 від 03.09.2021 р., загальна сума поставки - 2400,00 грн., оплата п/д №1265 від 17.08.2021 р., загальна сума - 2400,00 грн.; ТОВ «Гроут» (код ЄДРПОУ 35073748), згідно Договору № 2019-06/12 від 06.12.2019, видаткової накладної № 1400 від 21.09.2021 р., загальна сума поставки - 18627,60 грн., ТТН № Р1400 від 21.09.2021р. доставка за рахунок постачальника; ТОВ «АС Енергія Глобал» (код ЄДРПОУ 42438057), згідно видаткової накладної № 1694 від 06.09.2021 р., загальна сума поставки - 892,80 грн., оплата п/д № 1266 від 18.08.2021р., загальна сума- 892,80 грн. Доставка здійснювалась ТОВ «Нова пошта», експрес - накладна №20450436675453 від 06.09.2021р. (копії документів додаються).

На виконання вимог ПК України, позивачем було сформовано податкову накладну за № 93 від 12.10.2021 р. (номер в ЄРПН 9324972555) на суму - 6000,00 грн. (ПДВ 20% - 1000,00 грн.).

Також судовим розглядом встановлено, що на виконання цього ж договору № 5128-ДЕ-ПрТЕС від 10.08.2021 р. підприємством позивача поставлено товарі згідно Специфікації, який зазначений у видаткової накладній № 1157 від 23.09.2021 р., загальна сума поставки - 27384,00 грн. (у тому числі ПДВ 20% - 4564,00 грн.) (а.с. 73).

Доставка покупцю здійснювалась ТОВ «Нова пошта», експрес - накладна № 59000734321557 від 23.09.2021 р.

Для здійснення господарської діяльності ТМЦ було придбано у: ФОП ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), згідно видаткової накладної № 031 від 19.08.2021 р., загальна сума поставки - 3025,00 грн., оплата п/д № 1264 від 17.08.2021 р., загальна сума - 3025,00 грн.; МПП «Кредо» (код ЄДРПОУ 23239867), згідно видаткової накладної № РН-0000150 від 25.08.2021 р., загальна сума поставки - 6156,00 грн.; ТОВ «Новотест» (код ЄДРПОУ 40234374), згідно видаткової накладної № 1394 від 03.09.2021 р., загальна сума поставки - 2400,00 грн., оплата п/д № 1265 від 17.08.2021 р., загальна сума - 2400,00 грн.; ТОВ «Гроут» (код ЄДРПОУ 35073748), згідно Договору № 2019-06/12 від 06.12.2019, видаткової накладної № 1400 від 21.09.2021 р., загальна сума поставки - 18627,60 грн., ТТН № Р1400 від 21.09.2021 р.; ТОВ «АС Енергія Глобал» (код ЄДРПОУ 42438057), видаткової накладної № 1694 від 06.09.2021 р., загальна сума поставки - 892,80 грн., оплата п/д № 1266 від 18.08.2021 р., загальна сума - 892,80 грн.

На виконання вимог ПК України, позивачем було сформовано податкову накладну за № 107 від 23.09.2021 р. (номер в ЄРПН 9306391111) на суму - 27384,00 грн. (ПДВ 20% - 4564,00 грн.).

Зазначені вище податкові накладні були направлені для реєстрації в ЄРПН, але підприємством позивача було отримано квитанції № 9286863252 від 30.09.2021 р., № 9324972555 від 29.10.2021 р. та № 9306391111 від 15.10.2021 р., згідно яких податкові накладні прийнято, їх реєстрація зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказується конкретний перелік документів, який необхідно було надати підприємству позивача. платником податків надано до контролюючого органу пакет документів, який платник вважав достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

В свою чергу, позивачем було отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У вказаних повідомленнях зазначено про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (первинних документів щодо транспортування продукції); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні банківські виписки (акт звірки), щодо транспортування (договір з перевізником, акт виконаних робіт, банківські виписки).

У зв`язку з цим, підприємством позивача до податкового органу надано наступні копії документів: наказ № 351 від 05.08.2022 р. (призначення директора); договір оренди нежитлового приміщення № ОП-28 від 20.04.2021 р., укладеного з ТОВ «ЗЕМІНВЕСТ»; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність Форма № 20-ОПП; договір оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.01.2021 р., укладеного з ТОВ «СТРОВ», акт приймання-передачі майна, додаток № 1; штатний розклад на 2021 р., який вводиться в дію з 01.06.2021р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку № 10 за січень - серпень 2021 р.; договір про закупівлю товарів № 5130-ДЕ-ПрТЕС від 10.08.2021 р.; ВН №1126 від 14.09.2021р.; ЕН № 59000730593100 від 14.09.2021р.; ВН №1207 від 09.09.2021р.; ЕН № 59000728787725 від 09.09.2021р.; п/д №1267 від 18.08.2021р.; ВН № 1276 від 09.09.2021р.; ТТН № Р1276 від 09.09.2021р.; п/д №1733 від 09.11.2021р.; договір № 2019-06/12 від 06.12.2019р.; ВН №1278 від 13.09.2021р.; ТТН № Р1278 від 13.09.2021р.; Договір про закупівлю товарів №5128-ДЕ-ПрТЕС від 10.08.2021р.; ВН №1234 від 12.10.2021р.; ЕН №59000741904737 від 12.10.2021р.; ВН №1530 від 06.10.2021р.; ТТН № Р1530 від 06.10.2021р.; п/д № 315 від 10.06.2022р.; договір № 2019-06/12 від 06.12.2019р.; ВН № 1157 від 23.09.2021р.; ЕН №59000734321557 від 23.09.2021р.; ВН №031 від 19.08.2021р.; п/д №1264 від 17.08.2021р.; ЕН №59000721010495 від 19.08.2021р.; договір №2019-06/12 від 06.12.2019р.; ВН № РН-0000150 від 25.08.2021р.; ЕН № 59000723428450 від 26.08.2021р.; п/д № 1462 від 20.09.2021 р.; ВН № 1394 від 03.09.2021р.; ЕН № 20450435635996 від 03.09.2021р.; п/д № 1265 від 17.08.2021р.; ВН № 1694 від 06.09.2021 р.; ЕН № 20450436675453 від 06.09.2023р.; п/д № 1266 від 18.08.2021р.; ВН № 1400 від 21.09.2021р.; ТТН № Р1400 від 21.09.2021р.; п/д № 290 від 12.05.2022р.; п/д № 214 від 16.02.2022 р.

Однак, незважаючи на надані пояснення та документи, позивачем було отримано рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: рішення № 8586529/30655877 від 07.04.2023 року, рішення № 8586533/30655877 від 07.04.2023 року, рішення № 8586532/30655877 від 07.04.2023 року, згідно яких у реєстрації вищенаведеної податкової накладної було відмовлено з підстав ненадання платником податків копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Колегія суддів зазначає, що функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок №1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

В силу приписів п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

За визначенням п. 6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, надіслані позивачеві квитанції щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних містять посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим, а тому нечітке формулювання п. 8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також , у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас, квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містили пропозиції щодо надання конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, що позбавляло позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення відповідних податкових накладних, які, на думку контролюючого органу, є достатніми для реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять обґрунтованих причин зупинення їх реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні доводи про відсутність будь якого конкретного документа, на який посилається позивач та суд першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що вищевказані квитанції також не містять і розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що також стало підставою зупинення спірних податкових накладних.

Натомість, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Оскільки у тексті квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не було точно зазначено, які саме документи вимагаються від платника податку, позивач діяв на власний розсуд і підготував пояснення щодо господарської операції із копіями документів, керуючись нормами ПК України, Порядками № 520 та № 1165.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулося незаконно.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних відповідачем вказано (з урахуванням додаткової інформації) з підстав ненадання платником податків копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної надіслано контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів, які підтверджують обсяги господарських операцій та дані які відображені при складанні та реєстрації вказаних податкових накладних, про що зазначено вище.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій повинен підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу п. 5 Порядку №520 неможливо встановити обов`язковість подання саме зазначених відповідачем у рішенні документів. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не містить облікових документів (виписок, реєстрів, оборотно-сальдових відомостей тощо) по рахунках бухгалтерського обліку платника податку.

Оборотно-сальдові відомості в розумінні закону не є первинним документом, а є відображенням інформації про господарські операції, здійснені підприємством, дані яких переноситься до фінансової звітності

Товарно-транспортна накладна також не є обов`язковим первинним документом для підтвердження господарської операції з поставки товару. Крім того, відсутність певних реквізитів у товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Колегія суддів зазначає, що такі документи не вимагалися після зупинення реєстрації ПН, а саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Враховуючи те, що первинні документи, складені за результатами господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами містили усі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі, дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, окремі недоліки у зведених бухгалтерських документах не могли бути підставою для невизнання господарських операцій, а тим більше, для відмови у реєстрації податкової накладної, складеної в ході їх здійснення.

Отже, доводи Комісії ГУ ДПС регіонального рівня, покладені в обґрунтування спірних рішень, не ґрунтуються на вимогах законодавства та є безпідставними.

При цьому, суд зауважує, що перевірка реальності здійснення господарської операції за процедурою реєстрації податкової накладної у ЄРПН фактично є неможливою, адже платник податків не залучається до роботи комісії податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а члени комісії не здійснюють вихід на підприємство з метою з`ясування фактичних обставин ведення платником податків господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

У постанові від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин, їх реальність тощо. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі № 140/2160/18 (адміністративне провадження № К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі № 509/4156/15-а (адміністративне провадження № К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Враховуючи, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підстави для відмови, не надання певних документів, зазначених в оскаржуваних рішеннях, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Податковим органом у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Суд зазначає, що сумніви контролюючого органу щодо здійсненої операції не можуть вирішуватися шляхом блокування податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені підприємством позивача, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені підприємством позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року по справі № 520/8429/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло