ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/749/23Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі №280/749/23
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Прилуцький С.О.»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі №280/749/23 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Прилуцький С.О.» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25 травня 2021 року за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області подана засобами поштового зв`язку 22 лютого 2022 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржником разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду остання була повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Скаржник просить врахувати його активну поведінку та те, що ним було вжито всі необхідні заходи для подання повторної апеляційної скарги в найкоротші строки.
Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Як свідчать матеріали справи Головне управління ДПС у Львівській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023 скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2023 повернув скаргу скаржнику. Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 12.06.2023 скаржник отримав 13.06.2023. Проте вдруге відповідач подав апеляційну скаргу лише 04.10.2023.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
В даному випадку апеляційна скарга подана відповідачем вдруге, після спливу більше дев`яти місяців з дня ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення та майже через чотири місяці після отримання скаржником копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення раніше поданої апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою вдруге не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Щодо посилань скаржника на відсутність коштів на сплату судового збору як на підставу поновлення пропущеного строку, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Головне управління ДПС у Львівській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.
Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 14 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн. (2684*150%*0,8), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача:UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі №280/749/23.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі №280/749/23 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
СуддяІ.Ю. Добродняк
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 01.11.2023 |
Номер документу | 114522147 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні