Постанова

від 17.09.2010 по справі 2а-2941/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "17" вересня 2010 р.                                                                    Справа № 2a-2941/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Судді Чуприна О.В.

за участю секретаря Семанюк М.П.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі - не з'явився

представника відповідача: Тисменицького водоканалізаційного підприємства - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення заборгованості в сумі                     37 222,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2010 року Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулось до суду з адміністративним позовом до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення заборгованості в сумі 37 222,40 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’не погашено заборгованість за червень 2010 року по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15 451,96 грн. Крім того, в зв’язку із несплатою страхових внесків позивачем до відповідача рішеннями за № 238 від 12.04.2010 року, за                  № 314 від 23.04.2010 року, за № 365 від 14.05.2010 року, за № 373 від 18.05.2010 року, за          № 651 від 29.06.2010 року, за № 652 від 29.06.2010 року застосовано фінансові санкції в розмірі 8 164,35 грн. та нараховано пеню в розмірі 13 606,09 грн., яка несплачена відповідачем у відповідності до вимог пункту 13 статті 106 Закону України ‘‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’. Загальна сума несплаченої заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені становить               37 222,40 грн. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача - суб’єкта владних повноважень на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрована Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 30.04.1998 року та взятий 07.08.2001 року на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виключно Законом України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень                2010 року в сумі 15 451,96 грн., однак вказані зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми                     статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’.

Доводи позивача про зобов’язання відповідача за страховими внесками в сумі  15 451,96 грн. підтверджується звітом відповідача про суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2010 року (а.с. 8).

Судом також встановлено, що позивачем своїм рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (надалі - рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені) за № 238 від 12.04.2010 року застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму                 251,90 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 20.03.2009 року до 23.03.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 9).

Аналогічно рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені                    за № 314 від 23.04.2010 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 7 459,48 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена відповідачем за період з 20.12.2006 року до 19.03.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 10).

Позивачем своїм рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 365 від 14.05.2010 року застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 392,69 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 21.04.2009 року до 29.04.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем              (а.с. 11).

Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 373 від 18.05.2010 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 13 082,42 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 22.01.2007 року до 29.04.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 12).

Позивачем своїм рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 651 від 29.06.2010 року застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 278,99 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 20.05.2009 року до 02.06.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем              (а.с. 13).

Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за № 652 від 29.06.2010 року позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 305,10 грн на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з 22.06.2009 року до 02.06.2010 року, яке направлено і відповідно отримано відповідачем (а.с. 14).

Стаття 106 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі             0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 (надалі - Інструкція) розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до пункту 13 статті 106 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’та Інструкції, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

Доводи позивача про несвоєчасну сплату відповідачем недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за періоди, які зазначені у рішеннях за № 238 від 12.04.2010 року, за № 314 від 23.04.2010 року, за № 365 від 14.05.2010 року,              за № 373 від 18.05.2010 року, за № 651 від 29.06.2010 року, за № 652 від 29.06.2010 року, підтверджується розрахунком фінансових санкцій по особовому рахунку 4%, 32%, 42%, та особовому рахунку 1-5% (а.с. 15).

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли внаслідок несплати фінансових санкцій та пені.

В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Тисменицького водоканалізаційного підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 37 222,71 грн. обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Тисменицького водоканалізаційного підприємства (ЄДРПОУ 25596420) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування                              за червень 2010 року, застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені, рішеннями              за № 238 від 12.04.2010 року, за № 314 від 23.04.2010 року, за № 365 від 14.05.2010 року,             за № 373 від 18.05.2010 року, за № 651 від 29.06.2010 року, за № 652 від 29.06.2010 року, в розмірі 37 222 (тридцять сім тисяч двісті двадцять дві) гривні 40 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                  /підпис/                                                 О.В. Чуприна

Постанова в повному обсязі складена 22.09.2010 року.