Постанова

від 25.10.2023 по справі 580/2261/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2261/23 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і скасування розпорядження, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2023 № 1690/23-00-09-01-11;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.03.2023 № 263-р;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення), реєстраційний номер: 23180314201900181 від 23.06.2022, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс-Нафта» та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23180314201900181 від 23.06.2022, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс-Нафта».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду та задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги аналогічні до викладених у позовній заяві та стосуються того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відомості щодо реєстраторів розрахункових операцій не є тією інформацією, яка зазначається в ліцензії, а тому позивач не порушив ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР щодо відображення у ліцензії на торгівлю пальним відомостей про заміну реєстраторів розрахункових операцій. Вказано також на відсутність негативних наслідків для інтересів суспільства у вигляді ухилення від сплати податків, неналежного обліку чи приховування даних про здійснення роздрібної торгівлі пальним через замінений РРО та порушення принципу «справедливого балансу» в питанні застосування значного штрафу, що є непропорційним втручанням в право мирного володіння майном та неспівмірним тягарем (для порівняння штраф за здійснення роздрібної торгівлі пальним взагалі без ліцензії становить 250000,00 грн). В частині вимог про скасування розпорядження про анулювання ліцензії на торгівлю пальним наголошено, що позивач не може нести відповідальність за реалізацію паливно-мастильних матеріалів через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, з огляду на відсутність таких відомостей у самій ліцензії, форма якої затверджена наказом № 781.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Поліс-Нафта» отримано у Головного управління ДПС у Черкаській області ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 23180314201900181 (строк дії до 02.07.2024) за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73.

Додатком до ліцензії № 23180314201900181 встановлено перелік РРО на АЗС: POS Master, фіскальний номер РРО 3000193210, заводський (серійний) номер TS 80090236.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області № 116-П від 23.01.2023 «Про проведення фактичної перевірки», керуючись пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального за період з 21.05.2021 по 30.01.2023, наказано провести фактичну перевірку ТОВ "Поліс-Нафта" за місцем фактичного провадження діяльності: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73 - з 24 січня 2023 року, тривалістю 7 діб.

На підставі наказу № 116-П від 23.01.2023 та керуючись ПК України, виписані направлення на перевірку № 206/23-00-09-01-15 та № 207/23-00-09-01-15 від 23.01.2023, які одночасно з наказом вручені оператору АЗС Чернієнко В.О. 24.01.2023 о 10 год. 55 хв.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 31.01.2023 № 939/23-00-09-01-16/40060662, яким зафіксовано порушення ч. 54 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

Перевіркою зафіксовано, що 24.01.2023 за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73, де провадить свою господарську діяльність ТОВ «Поліс-Нафта» встановлено факт продажу бензину марки А-95-Євро5-Е5 в кількості 10,30 літрів за ціною 48,50 грн/літр. на загальну суму 499,55 грн. Продавець отримав кошти та провів розрахункову операцію через зареєстрований РРО фіскальний номер 3001027264 та видав фіскальний чек № 1009136014 від 24.01.2023.

Однак, в додатку до ліцензії № 23180314201900181 від 02.07.2019 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73, зазначено, наступний реєстратор розрахункових операцій: - назва АЗС POS Master, фіскальний номер РРО 3000193210, заводський (серійний) номер РРО TS 80090236, зареєстрований в ДПІ 21.12.2015.

Також перевіркою встановлено, що 21.11.2022 вищевказаний РРО було знято з реєстрації в Богуславській ДПІ ГУ ДПС у Київській області, а 11.11.2022 ТОВ «Поліс-Нафта» зареєструвало в Богуславській ДПІ ГУ ДПС у Київській області реєстратор розрахункових операцій: назва АЗС POS Mini, фіскальний номер РРО 3001027264, заводський (серійний) номер РРО TN80081616, який позивач розпочав використовувати, шляхом проведення розрахункових операцій з продажу пального із 17.11.2022 на АЗС за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73 без подачі до ГУ ДПС у Черкаській області заяви про внесення змін до ліцензії № 23180314201900181 від 02.07.2019 про зміну реєстратора розрахункових операцій. Крім того, за період з 17.11.2022 ТОВ «Поліс-Нафта» за вказаною адресою реалізувала паливо-мастильних матеріалів на загальну суму 6 794 630,35 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2023 № 1690/23-00-09-01-11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 13 589 260,70 грн.

Також розпорядженням Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.03.2023 № 263-р «Про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним», на підставі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Поліс-Нафта» згідно з додатком.

Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу та податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не доведено факту відсутності порушення передбачено ст. 15 Закону № 481/95-ВР та відсутність у відповідача підстави для накладення штрафу та анулювання ліцензій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що проведення перевірки є правомірним, а контролюючий орган не порушив вимог ПК України щодо призначення перевірки наказом № 116-П від 23.01.2023. Крім того, позивачем було допущено посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки.

Разом з тим, оцінюючи твердження апелянта про неправомірність висновків Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області за наслідками проведення перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 29.12.2019 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" Закон № 481/95-ВР) визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481/95-ВР, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний строк з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Згідно ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

На момент виникнення правовідносин, товариство мало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 23180314201900181 строк дії до 02.07.2024 за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73, в додатку до якої встановлено перелік РРО на АЗС: POS Master, фіскальний номер РРО 3000193210, заводський (серійний) номер TS 80090236.

Контролюючий орган під час перевірки встановив, що за вказаною вище адресою, де провадить свою господарську діяльність ТОВ «Поліс-Нафта» встановлено продажу пального через зареєстрований РРО фіскальний номер 3001027264, без внесення змін щодо встановлених РРО на АЗС в додаток до ліцензії.

Відповідно до абз. 1, 11 ч. 52 ст. 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.

Колегія суддів враховує, що ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Водночас, при розгляді апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на тому, що ТОВ «Поліс-Нафта» 11.11.2022, тобто до початку використання при проведенні розрахунків, зареєструвало в Богуславській ДПІ ГУ ДПС у Київській області РРО (POS Mini, фіскальний номер РРО 3001027264, заводський (серійний) номер TN80081616), який було встановлено на АЗС за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, вул. Київська, 73, тобто за місцем здійснення господарської діяльності.

Тобто, позивачем вжито заходів для поставлення на облік згаданого РРО та відсутні підстави стверджувати про можливе заподіяння шкоди державному бюджету у вигляді ненадходження відповідних сум з продажу позивачем пального чи інших негативних наслідків.

За вказаних обставин, позивач фактично виконав обов`язок щодо повідомлення контролюючого органу щодо зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії.

Суд апеляційної інстанції враховує, що конструкцією ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено подання саме заяви до уповноваженого органу, проте за вказаних обставин немає жодних підстав стверджувати про ухилення ТОВ «Поліс-Нафта» від виконання обов`язків, передбачених чинними нормативними актами, або наявність протиправних дій в межах спірних правовідносин, адже вбачається добросовісне виконання обов`язку щодо реєстрації РРО в контролюючому органі. Зазначена обставина свідчить про те, що дії (бездіяльність) ТОВ «Поліс-Нафта», які відповідачем кваліфіковано як порушення, такими не є.

Відповідно до пп. 4.1.4 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема на принципі «презумпція правомірності рішень платника податку» - в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги акцентує увагу на імперативних положеннях пункту 56.21 ст. 56 ПК України, яким передбачено, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскільки матеріалами перевірки підтверджено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій не зазначений в ліцензії та як наслідок порушення вимог Закону № 481/95-ВР, позаяк такі висновки є формальними та зроблено без врахування всіх обставин справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, п. п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (N 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п. 71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління (див п. 110 рішення ЄСПЛ у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97).

Отже, враховуючи викладене та те, що при належному поданні суб`єктом господарювання відомостей до контролюючого органу про реєстрацію РРО, який раніше не був зареєстрований, та зняття з реєстрації того, який використовувався, відповідачем не було внесено відповідні зміни в інформаційні бази та додаток до ліцензії, можливо стверджувати про недотримання принципу «належного урядування».

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про відсутність негативних наслідків для інтересів суспільства у вигляді ухилення від сплати податків, неналежного обліку чи приховування даних про здійснення роздрібної торгівлі пальним через замінений РРО та порушення принципу «справедливого балансу» в питанні застосування штрафу в значному розмірі 13 589 260,70 грн, що є непропорційним втручанням в право мирного володіння майном та неспівмірним тягарем (для порівняння штраф за здійснення роздрібної торгівлі пальним взагалі без ліцензії становить 250 000,00 грн) з кваліфікованим податковим органом порушенням.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вказує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховані положення пп. 4.1.4 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, ст. 2 КАС України, а відтак податкове повідомлення-рішення від 28.02.2023 № 1690/23-00-09-01-11 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявність підстав для задоволення похідних позовних вимог в частині оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.03.2023 № 263-р, та зобов`язання Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення), реєстраційний номер: 23180314201900181 від 23.06.2022, які є наслідком порушення вимог ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, суд апеляційної інстанції належно з`ясувавши обставини справи та враховуючи диспозицію ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, встановив, що порушення ТОВ «Поліс-Нафта» вимог Закону в межах спірних правовідносин носить виключно формальний характер та не призвело до заподіяння шкоди ані держаному бюджету, ані іншим особам, а позивачем було вжито заходів для зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії.

Відтак підстави для застосування наслідків порушення позивачем вимог ч. 54 ст. 15 Закону № 481/95-ВР - відсутні, а зазначені позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини має певні неузгодженості, зокрема з тих підстав, що штраф за відсутність ліцензії може бути значно меншим за штраф, передбачений за невнесення інформації про РРО до ліцензії, незважаючи на реєстрацію такого РРО у податковому органі у встановленому порядку та відсутність збитків для державного бюджету.

Доводи апеляційної скарги свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк містять аргументовані доводи щодо неповного з`ясування обставин справи судом першої інстанції, а отже наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта".

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Оцінюючи наявність підстав для розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

ТОВ «Поліс-Нафта» сплачено судовий збір за подання адміністративного позову (26840,00 грн) та апеляційної скарги (48 312,00 грн) в загальному розмірі 75 152,00 грн. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то на користь позивача слід стягнути зазначені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Нафта" до Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1690/23-00-09-01-11 від 28.02.2023.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.03.2023 № 263-р.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення), реєстраційний номер: 23180314201900181 від 23.06.2022, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс-Нафта» (код ЄДРПОУ 40060662) та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23180314201900181 від 23.06.2022, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс-Нафта».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс-Нафта» (код ЄДРПОУ 40060662) витрати зі сплати судового збору в розмірі 75 152,00 грн (сімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят дві грн нуль коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 30.10.2023.