Постанова

від 30.10.2023 по справі 580/2681/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2681/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Ганечко О.М., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 2416/23-00-07-05-01 (форми "В3").

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.01.2023 року № 78-п та відповідно до п.п. 19-1.1.6. п. 19-1 ст. 19, п.п. 20.1.2. п.п. 20.1.4. п.п. 20.1.5, п.п. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2022 № 9273658901 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 28.12.2022 № 9282034680, у тому числі заявленою до відшкодування з бюджету в сумі 18 440 171,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 16.02.2023 № 1455/23-00-07-05-01/32854125, яким встановлено порушення: вимог п. 200.1, абз. б) п. 200.4. абз. в) п. 200.14 ст. 200 розділу V Кодексу, а ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ згідно Декларації за листопад 2022 року в розмірі 18 440 171 грн, в результаті чого у наданні такої суми бюджетного відшкодування відмовлено.

Позивачем подано заперечення від 03.03.2023 № 27 на вищезазначений акт до Головного управління ДПС у Черкаській області, які направлено засобами поштового зв`язку, отримано та зареєстровано відповідачем 07.03.2023 за вх. № 7967/6.

За результатами розгляду заперечень позивача відповідачем складено висновок від 17.03.2023 № 50/23-00-07-05-01/32854125 про результати розгляду заперечень, відповідно до якого вирішено висновок акту перевірки від 16.02.2023 № 1455/23-00-07-05-01/32854125 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» (податковий номер 32854125) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» залишити без змін, який направлено позивачу засобами поштового зв`язку і отримано останнім 22.03.2023.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 2416/23-00-07-05-01 (форма «В3») - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з декларацією за листопад 2022 року в сумі 18 440 171 грн, в результаті чого у наданні такої суми бюджетного відшкодування відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

У відповідності до п. 200.10 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є підставою для покупця товарів на віднесення сум ПДВ в накладних до податкового кредиту.

Водночас, в акті перевірки не вказано про відсутність реєстрації податкових накладних, а отже сума від`ємного значення розрахована правильно і підлягає відшкодуванню з бюджету.

Перевіряючи фактичне здійснення господарських операцій, судом встановлено, що між ТОВ "Шполянська кондитерська фабрика" та ТОВ "Світ Ласощів", ідентифікаційний код 03771732, укладений та підписаний в електронній формі з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису договір поставки № 01/02-2021-1 від 01.02.2021.

На виконання умов вищезазначеного Договору поставки ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в січні 2022 року поставило, а позивач прийняв товарно-матеріальній цінності (суміш борошна пшеничного з фруктовим порошком, суміш борошна кукурудзяного з фруктовим порошком, кондитерські вироби) в асортименті і кількостях на загальну суму 111 193 103,46 гривень, в т.ч. ПДВ - 18 532 183,91 гривень, що підтверджується складеними та оформленими належним чином, в тому числі підписаними в електронній формі з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», первинними документами, а саме: видатковими накладними від 10.01.2022 року №84; від 28.01.2022 року №420, №432, №490, №491, №492, №493, №494, №495, №496, №497, №498, №499, №500; від 31.01.2022 року №540, №541, №542, №543, №544, №545, №546, №547, №549, №550, №551, №552, №553, №554, №557, №558, №559, №560, №561, №562, №563, №564, №565, №566, №567, №568, №569, №570, №571, №572, №573, №574, №575, №576, №577, №578, №579, №580, №581, №582, №583, №584, №585, №586, №587, №588, №729, №730, №731, №732, №733, №734, №735, №736, №737, №738, №739, №740, №741, №742, №743, №744, №745, №746, №747, №748, №749, №750, №751, №752, №753, №754, №755, №756, №757, №758, №759, №760, №761, №762, №780, №781, №782, №783, №784, №785, №786, №787, №788, №789, №790, №791, №792, №793, №794, №795, №797, №798, №799, №800, №801, №811, копії яких містяться в матеріалах справи.

За змістом Акту перевірки (стор. 16, 17) підтверджується, а отже визнається і не заперечується відповідачем, що позивачем в повному обсязі, в тому числі на умовах передплати, на користь ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в січні 2022 року здійснені фактичні оплати поставленого згідно вищезазначених видаткових накладних товарів, в тому числі сплачені включені в ціну їх придбання суми ПДВ в розмірі 18 445 890,00 гривень, що підтверджується змістом зазначених в Акті перевірки платіжних доручень від 14.01.2022 року №40, від 17.01.2022 року №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №74, №75; від 18.01.2022 року №76, №77, №78, №79, №80, №81, №82, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №89, №90, №91, №92, №93; від 24.01.2022 року №112, №113, №114, №115, №116, №117 та змістом Додаткової угоди № 10 від 31.01.2022 до Договору поставки № 01/02-2021-1 від 01.02.2021, що свідчить про реальність зазначених господарських операцій в розумінні вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до приписів якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

В свою чергу, приписами пп. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом приписів п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець таких товарів/послуг зобов`язаний на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), в установлені терміни скласти в електронній формі податкову накладну, яка містить електронний підпис уповноваженої платником особи, зареєструвати її у порядку, визначеному законодавством, в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати її покупцю за його вимогою. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, відповідно до вимог п. 198.6. ст. 198 ПК України виключною підставою, яка позбавляє платника податків права на віднесення сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, до податкового кредиту є їх непідтвердження зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Актом перевірки (стор. 16,17) підтверджується, а отже визнається і не заперечується відповідачем, що за наслідками вищезазначених господарських операцій ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» за правилом «першої події» відповідно до вимог п. 201.7, п. 201.10. ст. 201 ПК України складені в електронній формі та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.01.2022 року №76, від 17.01.2022 року №401, №402, №403, №404, №405, №406, №407, №408, №409, №410, №411, №412, №413, №414, №415, №416, №417, №418, №419, №420, №421, №422, №423, №424, №425, №426, №427, №428, №429, №430; від 18.01.2022 року №431, №432, №433, №434, №435, №436, №437, №438, №439, №440, №441, №442, №443, №444, №445, №446, №447, №448; від 24.01.2022 року №449, №450, №451, №454, №455, №456; від 31.01.2022 року №469, №471, №475 на загальну суму оподатковуваних операцій 110 641 025,58 гривень, в тому числі ПДВ в сумі 18 440 170,93 гривень, які позивачем у встановленому порядку були включені до загальної суми податкового кредиту (рядок 17 колонка Б Декларації за листопад 2022 року), а номенклатурні, кількісні і вартісні показники яких є ідентичними показникам, зазначеним у вищевказаних видаткових накладних, що підтверджується їх змістом.

Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в січні 2022 року кондитерські вироби (в асортименті), а також суміші борошна пшеничного вищого ґатунку з фруктовим порошком та суміші борошна кукурудзяного з фруктовим порошком, суми фактично сплаченого податку на додану вартість за операціями з придбання яких в розмірі 18 440 171,00 гривень відображені позивачем в «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» (Додаток 3 до Декларації з ПДВ за листопад 2022 року), на виконання умов Договору купівлі-продажу № 13/01/20 від 13.01.2020, укладеного з PIILIA KAUBANDUS OU (Республіка Естонія), на виконання умов Договору купівлі-продажу № 19/10/21 від 19.10.2021, Договору купівлі-продажу № 14/01/22 від 14.01.2022, Договору купівлі-продажу № 17/01/22 від 17.01.2022, укладених з UMBRELLA XXI IN.CO LTD (Велика Британія), в повному обсязі експортовані за межі митної території України в Естонію, Лівію та Саудівську Аравію, що підтверджується митними деклараціями № UA902040/2022/400109 від 10.01.2022, № UA902040/2022/400727 від 28.01.2022, № UA902040/2022/400745 від 31.01.2022, № UA902040/2022/400743 від 31.01.2022, № UA902040/2022/400744 від 31.01.2022, № UA902040/2022/400763 від 31.01.2022, № UA902040/2022/400773 від 31.01.2022, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Акт перевірки не містить будь-яких доказів встановлених фактів порушень митних правил під час митного оформлення експортованих згідно з вищезазначеними митними деклараціями товарів, що підтверджується його змістом.

Відповідно до вимог п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, вищезазначені первинні документи у своїй сукупності підтверджують обставини і факти придбання позивачем товарів у постачальника ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в січні 2022 року в межах власної господарської діяльності, їх фактичної оплати в повному обсязі, в тому числі фактичної оплати на користь їх постачальника включених до їх ціни сум податку на додану вартість в розмірі 18 440 171,00 гривень, їх фактичного руху, їх реальні наслідки у вигляді змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі сторін цих правочинів, підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між необхідністю їх придбання та використанням у власній господарській діяльності, підтверджують факти складання та реєстрації постачальником таких товарів в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідних податкових накладних, які в силу приписів п. 198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України є для покупця таких товарів достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, Акт перевірки не містить жодних фактів виявлених порушень платником податків вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, не містить жодних зауважень щодо форми, змісту і достовірності вищезазначених первинних документів чи фактичних даних і тверджень щодо нереальності відображених у податковому обліку на їх підставі господарських операцій чи їх невідповідності економічній меті, за наслідками яких платником податків був сформований податковий кредит та виникло від`ємне значення податку на додану вартість звітного періоду, що підтверджується змістом Розділів 3.1., 3.2, 3.3. Акту перевірки, згідно з якими перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань (рядок 9 (колонка Б) Декларації) та суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації), а також достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно із п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п. 200.7 ст. 200 ПК України унормовано, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 ПК України).

Відповідно до вимог Розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (з наступними змінами і доповненнями), сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображається у рядку 20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість.

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування».

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п.4 Розділу ІІІ вищевказаного Порядку).

З системного аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що платник податків, який має від`ємне значення суми між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, розрахованої згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України, має право отримати бюджетне відшкодування на свій поточний рахунок шляхом прийняття ним відповідного рішення, яке відображається у поданій ним до контролюючому органу у встановленому порядку податкової декларації з податку на додану вартість, в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що згідно з даними Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) задекларована позивачем сума податкових зобов`язань, відображена в рядку 9 колонка Б Декларації, становить 1 977 875,00 гривень, і перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення вказаного показника порушень не встановлено, що підтверджується змістом Розділу 3.1. Акту перевірки.

Водночас, згідно даних вказаної податкової звітності позивачем задекларований податковий кредит звітного періоду в сумі 21 699 122,00 гривень (рядок 17 колонка Б Декларації), до складу якого включені також суми від`ємного значення рядка 21 Декларації попереднього звітного (податкового) періоду, в тому числі сформованого за рахунок фактично сплачених сум податку в розмірі 18 440 171,00 гривень за наслідками здійснення операцій з придбання в січні 2022 року товарів у ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ», і перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення вказаного показника порушень також не встановлено, що підтверджується змістом Розділу 3.2. Акту перевірки.

Таким чином, розрахована позивачем згідно із вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума від`ємного значення звітного періоду склала 19 721 247,00 гривень (рядок 19 Декларації), і перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення вказаного показника порушень також не встановлено, що підтверджується змістом Розділу 3.2.1 Акту перевірки, а відтак, позивач відповідно до приписів абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України та вимог Розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» правомірно відобразив від`ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в сумі фактично сплаченого податку у попередніх звітних періодах в розмірі 18 440 171,00 гривень в рядку 20.2, 20.2.1 Декларації з ПДВ за листопад 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) та Додатках № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» до такої Декларації.

З вищевикладеного вбачається, що позивач в перевіреному періоді виконав всі передбачені приписами п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 ПК України необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування.

Відповідачем в Акті перевірки в якості підстав відмови в бюджетному відшкодуванні зазначено про ненадання позивачем на запит контролюючого органу відомостей щодо вмісту в вивезених за межі митної території України згідно вищезазначених митних декларацій товарах фруктового порошку в кількісному, грошовому або відсотковому виразі.

Суд зазначає, що позивач не є виробником зазначених товарів і не володіє зазначеною інформацією, та відповідно не може її надати на запит контролюючого органу.

Інформація про вміст фруктового порошку в суміші борошна кукурудзяного та суміші борошна пшеничного з порошком фруктовим, які виготовляються ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ», а також у кондитерських виробах зазначеного виробника, відображена в товарно-супровідних документах, наданих під час їх митного оформлення в митному режимі експорту, зокрема, в якісних посвідченнях від 28.01.2022 № 311/1, № 311/2, № 311/3, від 31.12.2022 № 312, № 313, що свідчить про неналежне виконання відповідачем контрольної функції під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про відсутність в складі експортованих, згідно з митними деклараціями, товарів порошку фруктового на підставі аналізу інформаційних ресурсів в мережі «Інтернет», щодо характеристик (складу) кондитерських виробів зазначеної в Акті перевірки відповідної номенклатури, які виробляються для споживання на внутрішньому ринку України, в той час як експортовані згідно з вищезазначеними митними деклараціями товари виробляються під іншими торговельними марками та призначені для споживання іноземними споживачами, що обумовлює відмінність їх характеристик (складу), що свідчить про безпідставність їх порівняння і ототожнення.

Також, ПК України не покладає на платника податку обов`язок та контрольні функції щодо перевірки обставин здійснення господарської діяльності іншими платниками податків, перевірки дотримання ними правил здійснення господарської діяльності та оподаткування і перевірки показників їх податкової звітності, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит і бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, а відтак, можливі порушення, допущені одним платником податків під час здійснення своєї господарської діяльності не впливають на права та обов`язки іншого платника податків, який виконав усі передбачені законом умови щодо отримання відшкодування податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, зазначена в Акті перевірки в якості підстави відмови в бюджетному відшкодуванні відсутність у відповідача інформації щодо вмісту порошку фруктового в придбаних позивачем в січні 2022 року товарах, виробником та постачальником яких є ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ», з огляду на ненадання такої інформації їх виробником на відповідний запит контролюючого органу та безпосередньо платником податків, який не є виробником зазначених товарів і не володіє зазначеною інформацією, є надуманими і безпідставними, позаяк, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за дії інших юридичних осіб; по-друге, відсутність такої інформації жодним чином не свідчить про нереальність відповідних господарських операцій, тим більше, за умови підтвердження реальності їх здійснення самим відповідачем в Розділах 3.2, 3.3.1 Акту перевірки, що свідчить про дотримання і виконання позивачем всіх передбачених приписами п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 ПК України необхідних умов для отримання бюджетного відшкодування; по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним вироком суду, доказів існування якого Акт перевірки не містить.

Крім того, Акт перевірки не містить будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували факти узгодженості дій позивача із своїми контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями своїх контрагентів, чи свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, чи про відсутність у них ділової мети, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджували б недобросовісність сторін, як платників податків, вказаних правочинів, та виключали б право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Із змісту «Описової частини» Акту перевірки відповідачем констатовано, що в охопленому перевіркою звітному періоді ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» не оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями та слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також допустимих доказах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 280/5061/19, від 02.06.2022 у справі № 240/10457/19, від 05.10.2022 у справі № 640/12691/19, від 25.08.2022 у справі № 808/2359/17, від 14.02.2023 у справі № 420/16491/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03), яка в силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Крім того, Європейський суд зазначає, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, закріпленої в його Рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, суд зазначає, що викладений в акті перевірки аналіз складових кондитерських виробів ТОВ "Світ Ласощів" не є належним доказом безтоварності господарських операцій, оскільки в ході проведення перевірки не призначалась експертиза на предмет дотримання технології виробництва зазначених виробів, тобто висновки акту перевірки базуються виключно на власних припущеннях перевіряючих, які не володіють спеціальними знаннями у галузі виробництва кондитерських виробів.

Посилання відповідача на те, що позивач та ТОВ "Світ Ласощів" є пов`язаними особами з відповідними наслідками для податкового обліку, суд вважає безпідставними, оскільки такі обставини в акті перевірки не відображені, а тому відповідач не може посилатись на обставини та докази, які не покладені в основу оскарженого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях позивача відсутні порушення приписів п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України під час формування і визначення відповідних показників податкової звітності перевіреного періоду, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.03.2023 № 2416/23-00-07-05-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя О.М.Ганечко