Постанова

від 30.10.2023 по справі 320/13093/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13093/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер", в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Мироцьке, вул. Радгоспна, 1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 09.07.2021 № 779.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Мироцьке, вул. Радгоспна, 1, шляхом зобов"язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об"єкту до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 09.07.2021 № 779.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовано зокрема тим, що відповідно до акту, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №11 від 17.05.2023, відповідачем було усунуто всі порушення, вказані позивачем у позовній заяві, як підставу для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства.

Таким чином, на думку відповідача, на даний момент відсутні підстави для застосування до ТОВ "Мастер Дилер" заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів Товариства.

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 29.06.2021 № 783 «Про проведення планових перевірок», яким зобов`язано провести перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема у відповідача.

На підставі наказу посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.06.2021 № 4925, позивачем проведено позапланову перевірку та складено акт від 09.07.2021 № 779.

Відповідно вказаного акту виявлено наступні порушення, а саме:

порушено п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України (далі - ППБ України) - двері евакуаційних виходів адміністративної будівлі, з об`єму сходової клітини на зовні, евакуаційного виходу з зони пакувальних матеріалів (мезанін) основного складу, виконано висотою менше 2.0 м, чим порушено вимоги п. 7.2.7. ДБН В 1.1-7:2016;

порушено п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - двері евакуаційних виходів адміністративної будівлі, з об`єму сходової клітини на зовні, евакуаційного виходу з зони пакувальних матеріалів (мезанін) основного складу, виконано шириною менше 0.8 м, чим порушено вимоги п. 7.2.7. Державних будівельних норм (далі - ДБН) В 1.1-7:2016;

порушено п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - на шляхах евакуації з приміщень другого поверху адміністративно-побутової вставки влаштовано пороги, що перешкоджають вільній евакуації у разі виникнення надзвичайної ситуації;

порушено п. 2.3, глави 2 розділу ІІІ ППБ України - заповнення отворів в протипожежних перешкодах, що відділяють приміщення центрального складу від сходової клітини адміністративно-побутових приміщень, не виконано з нормованим класом вогнестійкості відповідно до вимог табл.3 п.6.16; п.6.17 ДБН В. 1.1-7:2016;

порушено п. 1.2 глава 1 розділу V ППБ України - приміщення основного складу не обладнано системою димовидалення відповідно до вимог пункту 10.2.4, 10.5.2 ДБН В.2.5-56:2014;

порушено п. 2.3, глави 2 розділу ІІІ ППБ України - зону мезаніну не відділено від складських приміщень (основний склад) перекриттям з відповідною межею вогнестійкості відповідно до вимог т.1 ДБН В.1.1-7:2017;

порушено п. 22 розділу ІІ, пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - будівля складу «І» (приміщення №1,2,3,4) не забезпечено системою внутрішнього протипожежного водопостачання відповідно до вимог пункти 8.5, 8.11, 8.12 табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012;

порушено п. 1.2 розділу 1 глави V ППБ України - будівля складу «І» (приміщення №1,2,3,4) не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до вимог пункту 14.2 таблиці А.1 ДБН В. 2.5-56:2014;

порушено п. 22 розділу ІІ, Пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - заповнення отворів в протипожежних перешкодах складських приміщень № 1, 2, 3, 4, (будівлі «І» на плані) не виконано з відповідною межею вогнестійкості відповідно до вимог пунктів 6.16, 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016;

порушено п. 1.21 глави 1 розділу ІV ППБ України - не влаштовано систему захисту будівлі складу (літера «І») від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ EN 62305-3:2012;

порушено п. 1.2 глави 1 розділу V ППБ України - будівлю для зберігання та обслуговування транспортних засобів, не обладнано системою протипожежного захисту у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»

порушено п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - зовнішні евакуаційні сходи з адміністративної частини будівлі та приміщення зони (мезанін) будівлі основного складу встановлено на відстані менше 4 м до віконних отворів чим порушено вимоги пункту 7.3.20 ДБН В.1.1-7:2016.

На підставі виявлених порушень було складено рапорт про необхідність звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача.

На переконання позивача, подальша експлуатація вищезгаданих будівель створювала загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив зокрема з того, що враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які зокрема станом на час звернення позивача до суду мали місце та не заперечувались відповідачем, то суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

В ході апеляційного розгляду справи, представником відповідача надано акт, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 11 від 17.05.2023 з якого вбачається, що станом на 17.05.2023 у Товариства відсутні порушення, які раніше стали підставою для звернення до суду для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта.

Не оспорюючи встановлені судом першої інстанції обставини та правильність застосування норм чинного законодавства до даних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм Кодексу цивільного захисту правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що суб`єктом господарювання усунуто всі виявлені в ході державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, що підтверджується відповідним актом № 11 від 17.05.2023, який долучено до справи та досліджено колегією суддів.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного судового рішення колегія суддів враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст.4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 826/12258/18.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер", колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Дилер" про застосування заходів реагування - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко