Ухвала

від 30.10.2023 по справі 560/8910/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 560/8910/20

адміністративне провадження № К/990/34942/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №560/8910/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2020 № 0017313303; № 0017333303.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021у у справі №560/8910/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0017313303 від 08.10.2020 в частині нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 450 грн. та штрафних санкцій в сумі 112 грн. 50 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0017333303 від 08.10.2020 в частині нарахування основного платежу з військового збору в сумі 37 грн. 50 коп. та штрафних санкцій в сумі 09 грн. 38 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №560/8910/20, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту повторно поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує про порушення судами попередніх інстанцій, та зазначає постанови Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов), без урахування яких, були прийняті оскаржувані рішення, а саме: від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18, від 12.11.2020 у справі № 810/344/17, від 06.02.2018 у справі № 826/9611/16, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, від 04.11.2021 у справі № 320/1375/19.

Приймаючі рішення у справі, суди попередніх інстанцій врахували висновки і мотиви, зазначені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2023, зокрема в частині надання оцінки визначення податкового зобов`язання відносно корпоративних прав позивача відносно земельної ділянки 4 га, кадастровий номер 1822883001:09:001:0036, за адресою: с. Літки Лугинського району Житомирської області.

Справа була скерована на новий розгляд лише в частині наявності або відсутності порушення відносно внеску ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Літки-Солар" у розмірі 2500 грн.

Верховний Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою фактичних обставин, та доказів наданих сторонами.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Щодо посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу відкриття касаційного провадження, суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Інші норми матеріального права застосовано судами попередніх інстанцій відповідно до встановлених фактичних обставин справи на підставі доказів і пояснень, наданих сторонами та відповідно до вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, основні доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, і визнати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду саме так, як вважає заявник скарги.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №560/8910/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко