Ухвала

від 30.10.2023 по справі 405/7740/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/7740/23

Провадження № 2/405/1328/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про прийняття до провадження та відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до КП «Теплоенергетик» (м. Кропивницький, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП «КТ «ТОВ «ЦНТІ УНГА» (м. Кропивницький, вул. Кутузова, буд. 23/16), Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 41) про скасування боргу та пов`язаних нарахувань, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача КП «Теплоенергетик», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП «КТ «ТОВ «ЦНТІ УНГА», Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, в якому просять скасувати борг (інші нарахування), нараховані відповідачем на / за періоди раніше терміну позовної давності (до дати встановленої у рішенні суду).

Дослідивши дану позовну заяву в порядку вирішення питання про прийняття до провадження та відкриття провадження за зазначеним позовом, приходжу до висновку про необхідність передачі справи на розгляд до належного суду у зв`язку з порушенням позивачами при пред`явленні позову правил виключної підсудності, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI).

При цьому, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до Ленінського районного суду м. Кіровограда з зазначеним позовом та посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів, і, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначають, що вказаний позов відповідно до частини 5статті 28 ЦПК України, пред`являється за зареєстрованим місцем проживання споживача.

В свою чергу, судом відзначається, що Закон України«Про захистправ споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, та за положеннями зазначеного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію (будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, положення цьогоЗакону, поширюються, зокрема, на правовідносини, що виникають безпосередньо між фізичної особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити послугу, що надається, та суб`єктом господарювання, який надає такі послуги.

Пунктом 22статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В свою чергу, з`ясувавши предмет та підстави поданого позивачами позову, суд зауважує, що застосуванняЗакону України«Про захист прав споживачів»до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами, на підставі чого, твердження позивачів, що нормиЗакону України «Про захист прав споживачів»поширюються на вказані правовідносини є хибним, оскільки, зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі фактичних договірних відносин, які регулюються Цивільним кодексом України, а не Законом України «Про захист прав споживачів».

При цьому, судом відзначається, що згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Зазначена норма застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено вимогу про скасування заборгованості (боргу) та інших нарахувань, нарахованих відповідачем КП «Теплоенергетик» за теплову енергію, яка надається за об`єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_2 , тобто, позивачами заявлено вимогу про скасування заборгованості за спожиту теплову енергію, яка надається за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_2 , що, в свою чергу, відповідно до поділу м.Кропивницький на райони (Подільський та Фортечний), відноситься до території Фортечного району, на який поширюється юрисдикція Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Наведене свідчить, що вимоги позивачів про скасування заборгованості за теплову енергію, нарахованої відповідачем, за об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За наведених обставин, та враховуючи, що зазначена цивільна справа за правилами виключної підсудності не належить до юрисдикції (підсудності) Ленінського районного суду м. Кіровограда, оскільки нерухоме майно, заборгованість за теплову енергію, за яким просять скасувати позивачі, знаходиться на території Фортечного району м. Кропивницького, на який, в свою чергу, поширюється юрисдикція Кіровського районного суду м. Кіровограда, у зв`язку з чим, приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, та вважаю за необхідне на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда, при цьому, Ленінським районним судом м. Кіровограда не вирішується питання щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з підстав непідсудності зазначеної справи Ленінському районному суду м. Кіровограда, на розгляд якого вона надійшла.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст.30, ч. 1 ст.31, ч. 9 ст.187, ст.258, ст.260, ст.261, ст.353 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Матеріали цивільної справи № 405/7740/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до КП «Теплоенергетик» (м. Кропивницький, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП «КТ «ТОВ «ЦНТІ УНГА» (м. Кропивницький, вул. Кутузова, буд. 23/16), Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 41) про скасування боргу та пов`язаних нарахувань, - передати на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Теплоенергетик», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП «КТ «ТОВ «ЦНТІ УНГА», Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про скасування боргу та пов`язаних нарахувань, - направити до Кіровського районного суду м. Кіровограда не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова