Постанова

від 09.11.2007 по справі 1/391-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/391-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2007 р.                                                           Справа № 1/391-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Новотроїцької районної санітарно-епідеміологічної станції

до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області  

про   визнання недійсним рішення про стягнення  економічних санкцій в розмірі 2271грн.39коп.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Коваленко А.Є. - представник, дор. від 17.10.07р.

від   відповідача  Кравець І.В. - ю/к, дор. № 03/1355-05 від 05.11.07р.

Державний заклад "Новотроїцька районна санітарно-епідеміологічна станція"  (далі- Новотроїцька СЕС) звернулась до суду з позовом (з врахуванням його уточнення) про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області (далі - Інспекція) від 11.12.2006р. №157, яким до СЕС   застосовані  економічні санкції за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення в доход держбюджету незаконно отриманого прибутку в сумі 757,13 грн. отриманого, на думку інспекції, від споживачів послуг в результаті завищення цін на ці послуги та застосування штрафної санкції в розмірі   1514,26 грн.

Позивач вважає, що інспекцією з контролю за цінами безпідставно здійснений висновок про те, що у тарифах на роботи і послуги, що виконуються, надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003р., був вже врахований податок на додану вартість. Позивач вважає, що КМУ при визначенні цих тарифів не було зазначено, що вони розраховані з врахуванням ПДВ. Позивачем пояснено, що нараховуючи ПДВ на тарифи, що затверджені постановою Кабміну України від 27.08.2003р. №1351, він перераховував його до Держбюджету і тому в його діях відсутнє отримання незаконної виручки.

Відповідач проти позову заперечує. Він вважає, що у порушення постанови КМУ від 27.18.2003р. №1351 позивачем понад фіксовані тарифи нараховувалась не передбачена чинним законодавством націнка у вигляді ПДВ у розмірі  20%, що призвело до безпідставного стягнення із споживачів за період з 15.11.2005р. по 01.01.2006р. коштів на загальну суму 757,13 грн. Тому спірним рішенням ця сума вилучена у СЕС з перерахуванням її до державного бюджету та нарахуванням фінансової санкції в сумі  1514, 26 грн.

При цьому інспекція посилається:

- на лист Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 17.10.2004р. №32/6-6/5549-10, з якого випливає, що тарифи на послуги, що виконуються та надаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату встановлені були і затверджені Кабінетом Міністрів України постановою від 27.08.2003р. з урахуванням податку на добавлену вартість;

- на пояснювальну записку державного секретаря Міністерства охорони здоров'я України до проекту постанови КМУ "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами  державної санітарно-епідеміологічної служби" від 18.03.05р.

Посилання позивача на роз'яснення ДПА України від 15.09.2003р. стосовно того, що тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санепідемслужби затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. без врахування ПДВ теруправління з контролю за цінами вважає безпідставним, так як до компетенції органів податкової служби не входить роз'яснення законодавства про державну дисципліну цін.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

Протягом з 14. по 17 листопада 200 року. Держінспекцією з контролю за цінами в Херсонській області проводилась перевірка  Новотроїцької СЕС з питань дотримання нею вимог чинного законодавства державної дисципліни цін при формування та застосуванні тарифів на роботи (послуги), що надаються за плату закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. № 1351 за період з 01.01.05р. по 17.10.06р.

За результатами перевірки позивачем складено акт від  17.11.06р. (арк. справи  14-15).

Зокрема, перевіркою встановлено, що СЕС має свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, надає платні послуги за договорами та разовими замовленнями. При розрахунках за надані послуги СЕС застосувала націнку до фіксованих тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. № 1351, шляхом нарахування на них ПДВ, яке вже було враховано в тарифах. Тобто, на думку інспекції, відповідачем на 20% завищений розмір затверджених тарифів. За вказаний вище період на спеціальний рахунок  Новотроїцької СЕС надлишково надійшло 757,13грн.

З врахуванням матеріалів перевірки Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від  18.12.2006р. №157 про застосування до Новотроїцької СЕС економічної санкції за порушення державної дисципліни цін, яким вилучена у СЕС до Держбюджету сума завищення  757,13 грн.  На цю суму нарахована відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" штрафна санкція у розмірі  1514,26 грн.

Причиною виникнення спору по даній справі стало питання щодо фактичного завищення позивачем тарифів на платні послуги, затверджених постановою КМУ від 27 серпня 2003 року № 1351 "Про затвердження тарифів, прейскурантів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби" із змінами внесеними постановою № 662 від 11.05.06р. (далі - постанова КМУ 1351).

Суд вважає, що спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню за наступних обставин.

Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507 (далі - Закон № 507) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а відповідно до ст. 7 цього Закону вільні ціни і тарифи установлюються на всі види продукції, товари і послуги, за винятком тих, по яким здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно до ст.8 зазначеного Закону  регулювання цін і тарифів  здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від  державних фіксованих цін і тарифів. Статтею 9 цього Закону зазначено, що державні фіксовані  та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Цією статтею визначено коло товарів і послуг, на які встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Ці ціни і тарифи встановлюються  на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари, послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище.

Аналогічне положення міститься в ст.199 Господарського кодексу України. Частиною 1 цієї статті передбачено, що перелік ресурсів і послуг, на які розповсюджуються державні фіксовані та регульовані ціни затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (4004-12) оплата послуг в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відноситься до медичної допомоги населенню, здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року  № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" (далі Постанова КМУ № 1351) визначені тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Інспекцією застосовані економічні та фінансові санкції до позивача по справі за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів № 1351.

З'ясувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В тарифах на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 відсутнє посилання на те, що вони затверджені з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ  в цих тарифах окремо не визначена. До санітарно-епідеміологічної служби, не надходили від Кабінету Міністрів України будь-які роз'яснення стосовно того, що у встановлені тарифи включена сума ПДВ.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема, система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та до державних цільових фондів а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України "Про систему оподаткування", яким передбачено, що ставки, механізм справлення податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватися або змінюватись тільки законами про оподаткування.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеною за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціни товарів (робіт, послуг) згідно з Законами України з питань оподаткування.

Таким чином слід прийти до висновку про те, що при справленні плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, а тому у інспекції відсутні передбачені законом підстави для застосування до СЕС фінансових і економічних санкцій за порушення дисципліни ціноутворення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 30.03.04р. № 04/133 зі справи № 4/603.

За змістом п.п. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) контролюючим органом, виходячи із положень п.п. 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених в Закону України "Про систему оподаткування" та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу) який розглядається.

Державна податкова адміністрація України на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну службу в Україні" згідно з наказом ДПА України від 12.04.2003р. №176 "Про затвердження порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства" надіслала 15.09.2003р.  Міністерству охорони здоров'я України лист-роз'яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату, які затверджені постановою КМУ №1351 від 27.08.2003р. з визначенням, що тарифи цією Постановою встановлені без врахування податку на додану вартість. Тому при здійсненні вказаних робіт і послуг до їх ціни необхідно додавати цей податок у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Розмір цього податку 20% встановлений п.п.6.1.1. п.6.1. ст.6 зазначеного Закону.

Оскільки порядок та розмір сплати позивачем  податку на додану вартість за надані платні санітарно-епідемічні послуги є питанням оподаткування, суд вважає, що вказане вище роз'яснення ДПА України є законним.

Доводи відповідача про те, що це  роз'яснення ДПА України надано за межами її  компетенції, суд до уваги не приймає, так як ДПА надано роз'яснення щодо необхідності додавати до встановлених вказаною вище постановою КМУ тарифів ПДВ у розмірі 20%. При цьому ДПА України ніяким чином не втручається до оспорювання розміру затверджених тарифів, визначаючи лише, що вони розраховані без врахування ПДВ.

Посилання відповідача на калькуляцію, розроблену Міністерством охорони здоров'я, на пояснювальну записку до проекту постанови № 1351 цього Міністерства не можуть бути взяті до уваги, оскільки названі документи не є джерелами права та не мають обов'язкового характеру.

Але саме це Міністерство листом від 17.09.2003р. №100368/1154 повідомило головних лікарів санітарно-епідеміологічної служби України про те, що тарифи, затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 розраховані без врахування ПДВ.

Відсутнє документальне підтвердження того, що сумісно з затвердженими тарифами закладам санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі позивачу по справі, надсилалась і вказана  вище калькуляція. Не надсилалась вона Міністерством охорони здоров'я і окремо. Тобто,  про її існування вказаними вище закладам не було відомо, а тому слід вважати, що ні КМУ, ні Міністерством охорони здоров'я, ні Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України до закладів санітарно-епідеміологічної служби не було доведено факт того, що до затверджених тарифів включено ПДВ. А згідно чинного законодавства про ціни відповідальність за перевищення державних регульованих цін наступає лише за умисні дії. У даному випадку орган, який встановлює ці ціни не визначив при встановленні тарифів, що до їх суми включено ПДВ і не визначив його суму.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" позивач зобов'язаний був за надані послуги, як платник ПДВ, складати податкову накладну з визначенням ціни, вартості наданих послуг з виділенням окремим рядком суми ПДВ. А оскільки у постанові КМУ про затвердження тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за  плату закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, відсутні дані не тільки про суму ПДВ, окремо виділеного,  а взагалі відсутнє будь-яке посилання на те, що до суми тарифів включене ПДВ, то слід прийти до висновку, що з врахуванням зазначених  вище постанови Кабінету Міністрів, листів-роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України і ДПА України, що Новотроїцька СЕС зобов'язана була нараховувати ПДВ на  спірні тарифи.

Не доведено факт того, що КМУ при затверджені спірних тарифів було взято до уваги калькуляцію Міністерства охорони здоров'я, з якої випливає, що до суми тарифів включено ПДВ, так як у постанові відсутні посилання на те, що ці тарифи узгоджені з цим Міністерством.

Вище вказаною Інструкцією, яка погоджена ДПА України, Держкомітетом статистики і затверджена наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерством фінансів 03.12.2001р. №298/519 і зареєстровано в Мінюсті 18.12.2001р., зазначено, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у 2-х кратному розмірі необгрунтовано одержаної виручки. З матеріалів справи випливає, що фактично інспекцією вилучено у СЕС сума нарахованого ним на тарифи ПДВ з перерахуванням її до державного бюджету і тому цю суму ніяким чином неможливо віднести до виручки позивача по  справі, так як виручка повинна залишатися у нього. У даному випадку суд вважає, що при наявності порушень з боку позивача по справі, Державної інспекції з контролю за цінами   розрахунок завишення цін  слід було провести іншим чином. Тобто,  з врахуванням різниці між сумою ПДВ врахованої у тарифах і сумою ПДВ, перерахованої до держбюджету, тобто  сумою повторно нарахованого на тарифи ПДВ.

З врахуванням всіх викладених вище обставин, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню.   

Керуючись ст.ст.94, 160-163, 167    КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.  

          2.Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області № 157 від 11.12.2006р.  про вилучення з Державного закладу  "Новотроїцька районна санітарно-епідеміологічна станція" в доход державного бюджету  757 грн.13 коп. та в частині стягнення штрафу на суму  1454 грн.26 коп..

          3.Повернути з державного бюджету України (уповноважений територіальний орган - Головне управління держказначейства України в Херсонській області м. Херсон вул. Комсомольська, 21 код ЄДРПОУ 24104230) на користь Державного закладу  "Новотроїцька районна санітарно-епідеміологічна станція", смт Новотроїцьк, вул. Херсонська, 42 Першотравнева, 22-а, код ЄДРПОУ02010089, р.рахунок 311120957002478 ГДКУ в Херсонській області, МФО 852010 сплачений судовий збір в сумі 3(три)грн. 40 коп.

          4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за зверненням позивача.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  І.В. Губіна

Повний текст

постанови підписаний 14.11.07р.