Постанова

від 18.10.2023 по справі 916/695/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/695/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" участі не брали,

від Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст"

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023, прийняте суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 27.02.2023,

у справі №916/695/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст"

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Металліст" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", в якому просило зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном підстанцією під літ. "Д", що знаходиться за адресою: 68610, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, буд. 56, шляхом звільнення зазначеної будівлі від належного Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські електромережі" на праві власності обладнання.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 07.04.2021 відкрито провадження у справі №916/695/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 у справі №916/695/21 у задоволенні позову відмовлено.

16.01.2023 до суду першої інстанції від Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" надійшла заява №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023), в якій останнє просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн.

Вказана заява мотивована тим, що відповідачем у зв`язку з судовим розглядом даної справи були понесені судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 (суддя Невінгловська Ю.М.) заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн.

Задовольняючи вищенаведену заяву, місцевий господарський суд послався на те, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують співмірність обсягу послуг, наданих відповідачу адвокатом у справі №916/695/21, зі складністю даної справи та часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, у зв`язку з чим понесені Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн є доведеним та обґрунтованими, а відтак у повному обсязі підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст".

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металліст" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 скасувати та вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що під час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення місцевий господарський суд безпідставно не врахував, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не є адекватною та співмірною з обсягом наданих послуг, а також не пересвідчився в тому, що зазначений адвокатом витрачений час на складання процесуальних документів відповідав дійсності, адже наданий Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" акт надання послуг не містить відомостей про те, скільки саме часу було витрачено на підготовку певного процесуального документа, а лише зазначено про загальний час (загальну кількість витрачених годин), що унеможливлює надання позивачем аргументованих заперечень з цього приводу. Крім того, за твердженням апелянта, оскаржуване додаткове рішення було прийняте судом першої інстанції без надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" можливості ознайомитись з заявою відповідача №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) та надати аргументовані письмові заперечення щодо неї, а також без участі представника позивача, який шляхом подання відповідного клопотання просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 21.03.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено розгляд вищенаведеної апеляційної скарги на 31.05.2023 об 11:30.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом шляхом постановлення протокольної ухвали у судовому засіданні 31.05.2023, в якому брали участь представники сторін, було задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд даної апеляційної скарги було відкладено на 21.06.2023 о 12:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у судовому засіданні у справі №916/695/21 було оголошено перерву до 10:00 год 16.08.2023.

02.08.2023 до апеляційного господарського суду від Верховного Суду надійшла копія ухвали від 02.08.2023 у справі №916/695/21, якою витребувано матеріали зазначеної справи у зв`язку із надходженням до суду касаційної інстанції касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 у справі №916/695/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі №916/695/21 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 у справі №916/695/21.

27.09.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/695/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 та призначено розгляд даної справи на 18.10.2023 об 11:00.

У судовому засіданні 18.10.2023 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІV а.с.29, 30).

Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2020 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" ("Клієнт") та Адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" ("Виконавець") укладено договір про надання правової допомоги №137-ОЕМ (далі договір №137-ОЕМ від 25.09.2020), за умовами пунктів 1.1-1.3 якого Виконавець зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу (послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору. Клієнт надає Виконавцю право, а Виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах Клієнта, зокрема, у господарському судочинстві. Для цього Виконавець має право бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань пов`язаних з захистом прав Клієнта.

В силу підпункту 2.4.1 пункту 2.4 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 Клієнт зобов`язується здійснювати оплату за надані послуги у розмірі, порядку та строки, передбачені у цьому договорі.

У пункті 3.1 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 узгоджено, що приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг.

Вартість послуг, розмір витрат Виконавця та порядок розрахунків погоджуються сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору (пункт 4.1 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020).

Згідно з пунктом 4.2 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів Виконавця.

Відповідно до пункту 5.1 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

01.07.2021 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" та Адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" укладено додаткову угоду №9 до договору №137-ОЕМ від 25.09.2020, в якій сторони дійшли згоди щодо викладення вказаного договору про надання правової допомоги у новій редакції шляхом внесення змін до певних пунктів цього договору.

Пунктом 4.2 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 (у редакції додаткової угоди №9 від 01.07.2021) передбачено, що розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

За умовами пункту 4.4 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 (у редакції додаткової угоди №9 від 01.07.2021) вартість наданих послуг (розмір гонорару) може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції, в якій розглядалась справа, про що складається відповідний акт наданих послуг.

У пункті 4.6 договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 (у редакції додаткової угоди №9 від 01.07.2021) визначено, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюються Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.

Додатковою угодою №2224-ООЕ/12 від 30.12.2021 до договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 продовжено строк дії вказаного договору про надання правової допомоги до 30.12.2022 (будь-яких інших змін до договору цією додатковою угодою внесено не було).

10.01.2023 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" та Адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт надання послуг б/н за договором №137-ОЕМ від 25.09.2020, згідно з яким на виконання зазначеного договору та на замовлення Клієнта Виконавцем надано професійну правничу допомогу в межах судової справи №916/695/21, яка розглядалась Господарським судом Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів (адвокат Оляш О.Ю., витрати часу 5 год, вартість послуги 5000 грн); розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази (адвокат Оляш О.Ю., витрати часу 5 год, вартість послуги 5000 грн); підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення, заперечення на клопотання про призначення експертизи, письмові пояснення щодо висновку експерта, інші заяви та клопотання) (адвокат Оляш О.Ю., витрати часу 14 год, вартість послуги 14000 грн); участь у судових засіданнях в суді першої інстанції (адвокат Оляш О.Ю., витрати часу 6 год, вартість послуги 6000 грн). Загальна вартість наданих адвокатом Виконавця послуг (розмір гонорару) складає 30000 грн.

У матеріалах справи також міститься копії витягу з наказу Адвокатського об`єднання "ПЕРШИЙ РАДНИК" про прийняття на роботу №2-К від 03.01.2020, відповідно до якого прийнято Оляша О.Ю. на посаду адвоката з 08.01.2020, а також свідоцтва про право Оляша О.Ю. на заняття адвокатською діяльністю.

Відзив на позовну заяву, письмові заперечення, письмові пояснення, інші заяви та клопотання з процесуальних питань у справі №916/695/21 від імені Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" підписані адвокатом Оляшем О.Ю., який діяв на підставі довіреностей №387 від 16.11.2020 та №85/2022 від 14.03.2022.

В судових засіданнях у даній справі, які були проведені місцевим господарським судом, представництво інтересів відповідача забезпечував адвокат Оляш О.Ю., що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Посилання скаржника на відсутність обґрунтування часу, витраченого адвокатом відповідача на роботу з надання йому правничої допомоги у даній справі (зокрема, на складання процесуальних документів), апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідним учасникам справи, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Такий висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, укладеного між відповідачем і Адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК", разом з додатковими угодами №9 від 01.07.2021 та №2224-ООЕ/12 від 30.12.2021 до нього; складеного на виконання даного договору акту надання послуг №3 від 10.01.2023; наказу Адвокатського об`єднання "ПЕРШИЙ РАДНИК" про прийняття Оляша О.Ю. на роботу №2-К від 03.01.2020; свідоцтва про право Оляша О.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, а також довіреностей №387 від 16.11.2020 та №85/2022 від 14.03.2022 на представництво адвокатом Оляшем О.Ю. інтересів відповідача.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до акту надання послуг №3 від 10.01.2023, складеного на виконання договору №137-ОЕМ від 25.09.2020, вартість правничої допомоги (гонорар) за супровід даної справи складає 30000 грн.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої відповідачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" до Господарського суду Одеської області не надходило.

Стосовно тверджень апелянта про те, що оскаржуване додаткове рішення було прийняте судом першої інстанції без надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" можливості ознайомитись з заявою відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) та надати аргументовані письмові заперечення щодо неї, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) була прийнята до провадження суду першої інстанції ухвалою від 19.01.2023, яка в цей же день була надіслана відповідачу каналами електронного зв`язку на його електронну адресу, вказану останнім безпосередньо у документах, поданих ним до місцевого господарського суду.

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні, не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Зазначене, у свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно (постанова Верховного Суду від 08.05.2023 у справі №175/1570/20).

Отже, суду необхідно виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в низці його постанов, зокрема, від 26.04.2023 у справі №127/32270/21, від 27.04.2023 у справі №727/474/16-ц.

Зазначеним спростовуються посилання скаржника на те, що він дізнався про існування заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) лише 01.02.2023.

Отже, з огляду на те, що в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що відповідач жодним чином не був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права на ознайомлення з заявою відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) та на надання письмових заперечень щодо неї, оскільки останній мав достатньо часу для вчинення вказаних дій, а саме: з 19.01.2023 до 06.02.2023, що навіть більше за десятиденний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, передбачений частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про неотримання ним вищенаведеної заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом з доданими до неї доказами жодним чином не зумовлюють підстав для скасування оскаржуваного додаткового рішення, оскільки відповідну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", до якої додано докази на підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, було подано до місцевого господарського суду в електронній формі, у зв`язку з чим згідно з частиною дев`ятою статті 80 Господарського процесуального кодексу України копії цих доказів заздалегідь могли не надсилатись/не надаватись особою, яка їх подає, іншому учаснику справи позивачу.

Посилання апелянта на те, що заявлена до стягнення сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки на підтвердження вказаних доводів скаржником не надано жодних доказів, натомість зазначені твердження фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях позивача. Водночас, проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті надання послуг №3 від 10.01.2023, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, документи Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", подані останнім в межах розгляду справи №916/695/21, підписані адвокатом Оляшем О.Ю., який також брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції).

Отже, обставини щодо понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції доведені ним згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження відповідачем понесених ним у зв`язку з розглядом даної справи Господарським судом Одеської області витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а позивачем, в свою чергу, не було подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд, враховуючи відмову у задоволенні позову, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн.

Твердженням скаржника про те, що оскаржуване додаткове рішення було неправомірно прийняте судом першої інстанції у судовому засіданні без участі представника позивача, який шляхом подання відповідного клопотання просив відкласти розгляд справи, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору або окремого процесуального питання у відповідному судовому засіданні, відтак, беручи до уваги те, що явка повноважних представників сторін у судовому засіданні 06.02.2023 обов`язковою не визнавалась, а також те, що до вказаного клопотання позивача не було додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" про відкладення розгляду справи №916/695/21.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" №15 від 16.01.2023 (вх.№2-64/23 від 16.01.2023) щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металліст" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 у справі №916/695/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови, з огляду на перебування головуючого судді Таран С.В. у відпустці з 23.10.2023 по 27.10.2023 та судді Богатиря К.В. у відрядженні з 26.10.2023 по 28.10.2023, складено та підписано 30.10.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук