Рішення

від 17.10.2023 по справі 904/1084/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1084/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", м. Київ

до Фермерського господарства "Скіф", с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором лізингу та вилучення майна

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Скіф", в якій просить:

1. Вилучити та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" об`єкт лізингу, а саме: новий трактор Беларус-892.2, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

2. Стягнути з відповідача на користь позивача 61 454,11 грн. - прострочену заборгованість за лізинговими платежами, 8 400,20 грн. - пеню, 4 032,09 грн. - 3% річних ,1 269,83 грн. - інфляційне збільшення, 22 400,00 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 425 600,00 грн. - штраф за неповернення об`єкта лізингу.

Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

15.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 16.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 18.04.2023.

14.04.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.04.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 17.04.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" відмовлено у зв`язку із пропуском строку на подання клопотання.

18.04.2023 сторони в підготовче засідання не з`явилися.

Ухвалою від 18.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Відкладено підготовче засідання на 08.05.2023.

08.05.2023 позивач в підготовчому засіданні пояснив про намір укласти з відповідачем мирову угоду.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою від 08.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 17.06.2023. Відкладено підготовче засідання на 05.06.2023.

05.06.2023 в підготовчому засіданні позивач пояснив, що перемовини щодо укладення мирової угоди ще ведуться, проти відкладення підготовчого засідання не заперечив.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою від 05.06.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 03.07.2023.

03.07.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Докази укладення мирової угоди суду не надано.

Ухвалою від 03.07.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 24.07.2023.

19.07.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.07.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Розгляд справи по суті позовних вимог не розпочато.

Ухвалою від 24.07.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті позовних вимог на 15.08.2023.

15.08.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з укладенням сторонами додаткової угоди до договору щодо врегулювання наявної заборгованості та сплачено частково заборгованість за договором.

У зв`язку з укладанням додаткової угоди станом на 11.08.2023 сторонами готується мирова угода з метою врегулювання спору.

Ухвалою від 15.08.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті позовних вимог в межах розумного строку на 28.08.2023.

28.08.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач направив заяву про відкладення розгляду справи на інший розумний строк, у зв`язку з тим, що між сторонами проводяться переговори щодо врегулювання заборгованості та готується мирова угода.

Ухвалою від 28.08.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті позовних вимог в межах розумного строку на 25.09.2023.

25.09.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. з 18.09.2023 по 29.09.2023 у відпустці.

Від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що між сторонами проводяться переговори щодо врегулювання заборгованості.

Ухвалою від 02.10.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті позовних вимог в межах розумного строку на 17.10.2023.

17.10.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач направив заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що між сторонами проводяться переговори щодо врегулювання заборгованості.

Суд відхиляє заяву позивача про відкладення розгляду справи, оскільки строк її розгляду вичерпано.

Крім того, суд звертає увагу, що сторони мають право укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

17.10.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято рішення.

Суд зазначає, що, у зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. з 23.10.2023 по 27.10.2023 у відпустці, складення повного тексту та підписання рішення відкладено до 30.10.2023.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №211007-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 07.10.2021.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 89, 98, 118, 145), відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору, встановлення факту оплати наданих послуг, факту надання послуг за договором, порушення відповідачем договору в частині оплати вартості наданих послуг, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (лізингодавець) та Фермерським господарством "Скіф" (лізингоодержувач) укладено договір №211007-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу, відповідно до п.п. 4.1,4.2, 5.1-5.6 якого, об`єктом лізингу є Трактор Беларус-892.2, загальною вартістю 560000,00 грн, з яких 93333,33. ПДВ 20%; строк лізингу: 23 місяці; максимальний термін передачі з врахуванням положень Додатку «Загальні умови» - 13.11.2021; місце передачі: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул.. Сухомлинського, 90; мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 16 місяців; адреса базування (зберігання): 51473,, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Центральна, буд 264; гранична дата сплати авансового лізингового платежу: 13.10.2021.

Додатком до договору №211007-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 07.10.2021 сторони узгодили загальні умови договору, які не обмежують та доповнюють договір.

Так, п.1.1 додатку до договору передбачено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в Додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Строк користування Лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до договору (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту лізингу, але в будь-якому випадку не може бути меншим одного року (п.1.2 додатку до договору).

Об`єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом строку лізингу та строку дії даного договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається, а передається лізингоодержувачу у власність за виключенням випадків, передбачених договором чи обумовлених угодою сторін. (п.1.3 додатку до договору).

Пунктом 2.1.5. договору встановлено, що остаточна загальна вартість об`єкта лізингу, вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкта лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу.

Згідно з п.2.1.7.1 додатку до договору, у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (Додаток до договору) дорівнює або становить менше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в п. 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 4 календарних днів до дати підписання акту. (наприклад: дата підписання сторонами акту 04.02.2021. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08.02.2021. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (Додаток до договору) дорівнює або становить більше,ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в п. 4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 20 календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту 04.02.2021. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24.02.2021. Наступні чергові платежі кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів) платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Пунктами 2.2 та 2.3 додатку до договору передбачено, що усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в п.2.5, 2.6 загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного у п.п. 2.7-2.9, 3.5 загальних умов (далі - винагорода). При цьому, сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і у сукупності є платою за користування предметом лізингу.

Авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору), з урахуванням п.2.6 Загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату, зазначену сторонами в пункті 5.6 цього договору та в сумі, Авансового лізингового платежу, визначеного у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) незалежно від отримання рахунку.

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.) день лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому ін.) дню (п.2.4 додатку до договору).

Пунктом 2.7. додатку до договору встановлено, що, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що лізингоодержувач має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24%річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отримання в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку з чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Лізингоодержувач, на вимогу лізингодавця, надає лізингодавцю інформацію про свій фінансовий стан (в т.ч. баланс з розшифровкою його основних статей; звіт про прибутки та збитки лізингоодержувача; довідку про наявність/відсутність заборгованості лізингоодержувача за кредитами у банках та/або за договорами лізингу тощо), а також будь-яку інформацію та/або документи, необхідні лізингодавю для вчинення дій і процедур, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Законом України « про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також іншими нормативно-правовими актами або внутрішніми правилами лізингодавця, інформує лізингодавця про всі зміни, внесені до первинної інформації (включаючи особисту та фінансову інформацію). Уся інформація про фінансовий стан лізингоодержувача є конфіденційною, і, якщо інше не передбачено договором, лізингодавець не впрві розголошувати її ні в цілому, ні частково, жодній стороні (крім фінансуючої установи та аудиторів, які здійснюють перевірку/аналіз діяльності лізингодавця) за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та за умови попереднього письмового дозволу лізингоодержувача (п. 2.15. додатку до договору).

Пунктом 2.16. додатку до договору передбачено, що протягом дії договору реквізити рахунків лізингодавця для зарахування платежів за договором можуть змінюватися. З моменту відправлення лізингодавцем даних про зміну своїх банківських реквізитів для сплати платежів, лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати платежі виключно за вказаними реквізитами. За порушення цього обов`язку лізингоодержувач несе відповідальність згідно статті 7 Загальних умов.

Відповідно до п.3.4 додатку до договору, приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору.

Сторони домовились, що в строк не пізніше 10 календарних днів з дати отримання об`єкта лізингу в лізинг (з дати підписання акту приймання-передачі) лізингоодержувач зобов`язаний самостійно зареєструватись в електронному кабінеті водія, за посиланням https://hsc.gov.ua/electronnij-kabinet-vodiya/ та зазначити себе, як користувача об`єкта лізингу (у разі якщо лізингоодержувачем є юридична особа, то реєструється керівник лізингоодержувача). (п. 3.6. додатку до договору).

Відповідно до підп. 4.1.2., 4.1.7. п. 4.1. додатку до договору, лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема:

- утримувати об`єкт лізингу в справному стані, дотримуватись відповідних стандартів, технічних умов, правил експлуатації, інструкції та гарантійних умов (вимог) продавця (виробника) об`єкта лізингу; проводити за власний рахунок в строк, встановлений виробником об`єкта лізингу, поточне технічне обслуговування, в. т.ч. необхідне для збереження гарантійного обслуговування об`єкта лізингу; в разі пошкодження, або несправності об`єкта лізингу проводити ремонт (в т.ч. капітальний) об`єкта лізингу, провести за власний рахунок повне відновлення об`єкта лізингу на погодженій лізингодавцем станції технічного обслуговування (з пред`явленням лізингодавцю до огляду у визначеному ним місці та документальним підтвердженням), за вимогою лізингодавця, в 30-денний строк. Дотримуватися вимог до використання, утримання, технічного обслуговування та зберігання об`єкта лізингу згідно чинного законодавства, в т.ч. Правил дорожнього руху, цього договору, умов договору страхування об`єкта лізингу та правил страхування страховика, який здійснює страхування;

- не допускати зношення об`єкта лізингу понад нормальний знос, встановлений договором та/або чинним законодавством та/або інструкцією (керівництвом) з експлуатації (приписами виробника/продавця).

Лізингоодержувач, підписанням цього договору, також підтверджує та розуміє, що (якщо інше прямо письмово не встановлено умовами цього договору) заборонено використання об`єкту лізингу для: перевезення пасажирів на комерційній основі, в т.ч. в таксі (в тому числі але не виключно шляхом отримання інформаційних послуг, щодо отримання замовлень та будь-яке інше); перевезення тварин; використання з метою навчальних та/або тренувальних поїздок; використання в спортивних заходах; в якості тест-драйву та іншим чином, що призведе до підвищення ризиків окрім випадків, коли лізингодавцем на це наданий окремий письмовий дозвіл (підписаний уповноваженою особою лізингодавця та скріплений його печаткою) або дозвіл на це прямо викладений і цьому договорі а також використання, яке призведе/може призвести до відмови страховиком, який здійснює майнове страхування об`єкту лізингу у страховому відшкодуванні при настанні випадку, що має ознаки страхового випадку з інших підстав (п. 4.8. додатку до договору).

Пунктом 5.2.1. загальних умов договору передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком «Довідка» до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком «Довідка» до договору.

Лізингоодержувач зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ представникам лізингодавця та або фінансуючої установи до об`єкта лізингу для проведення його інспектування та наявність об`єкта лізингу за останньою адресою базування, що була повідомлена лізингоодержувачем лізингодавцю згідно умов цього договору на час проведення інспектування, призначений лізингодавцем (п. 5.2.2. додатку до договору).

Сторони погодили в п. 6.1.1. загальних умов договору, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору в таких випадках: лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

У відповідності до п. 6.6. загальних умов договору, у будь-якому випадку, незважаючи на те, чи вирішить лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж або не вирішить, лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4., 6.1.8. загальних умов.

Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку, встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладанням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним (п. 6.6.1. загальних умов договору).

В п. 6.6.2. загальних умов договору визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу, з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими складовими, отриманими згідно акту, в стані, в якому він передавався лізингоодержувачу в лізинг, з урахуванням нормального зносу, який повинен був виникнути під час строку лізингу, у придатному для експлуатації стані. При поверненні об`єкта лізингу лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, підписати акт повернення об`єкта лізингу.

Відповідно до п. 7.1.1 загальних умов договору за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до п. 7.1.2. загальних умов договору якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким предмет лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкту лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку (штраф) у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкта лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1% остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен день прострочення повернення предмета лізингу.

За ненадання при інспектуванні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення умов п.п. 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2., 4.1.7, 4.8., 5.2., 10.2 Загальних умов сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погоили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1% від розмірі остаточної загальної варттості об`єкта лізингу (п. 7.1.3. додатку до договору).

Згідно п. 10.2. договору, лізингоодержувач попереджений та повідомлений лізингодавцем про те, що об`єкт лізингу та/або майнові/права на отримання лізингових платежів за цим договором будуть здані (можуть бути здані) лізингодавцем у заставу на весь строк дії цього договору. На вимогу лізингодавця, лізингоодержувач зобов`язаний протягом 3 робочиз днів з моменту направлення йому зазначеної вимоги підписати та повернути лізингодавцю відповідні договори застави та/або листи-згоди.

Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків «Загальні умови договору», «Специфікація», «Довідка», «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний асістанс», «Поняття нормального зносу» до договору) (п.10.1 додатку до договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав об`єкт лізингу, а саме: Трактор Беларус-892.2, номер кзова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 ; 2021 року випуску, а відповідач прийняв його у користування разом з ключем від предмету лізингу (1 комплект), що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу в користування від 08.10.2021 за договором №211007-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 07.10.2021.

Договори, додатки, та акт прийому-передачі Предмета лізингу в користування підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

Додатком до договору №211007-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 07.10.2021 долучено Графік сплати лізингових платежів.

Відповідач зобов`язання за спірним договором виконував не в повному обсязі, здійснив лізингові платежі не в повному обсязі, внаслідок чого з 29.09.2022 по 03.12.2022 за ним виникла заборгованість за 12,13,14 періодами лізингу в розмірі 4 282,48 грн, 28 810,83 грн, 28 360,80 грн. відповідно.

В матеріалах справи міститься повідомлення позивача від 25.11.2022 №3072 про те, що відповідач має за договором №210122-2/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 22.01.2021 прострочену заборгованість (не сплатило лізингові платежі) та прострочення становить більше 60 днів. З посиланням на пункти 6.6, 6.6.1 Загальних умов договору ТзОВ «Бест Лізинг» повідомляє про розірвання (відмову від договору), укладеного між сторонами.

Одночасно, в такому повідомленні ТзОВ «Бест Лізинг» вимагає в строк до 02.12.2022 включно повернути йому за адресою: 03038, м.Київ, вул.Лінійна, 17 отримане за договором майно - предмет лізингу. (а.с. 22-24).

Відповідач заборгованість в розмірі 61 454,11 грн. не сплатив об`єкт лізингу за спірним договором не повернув, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін спору, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Статтею 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» (пункти 4,5) передбачено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В ст.806 ЦК України закріплено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частинами 1, 2, 3, 7 ст. 292 ГК України передбачено, що лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, його утримання та експлуатації; у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

В п.3 ч.2, ч.3 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання в зв`язку з укладанням Договору фінансового лізингу.

При цьому Лізингодавцем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором та передано Лізингоодержувачу обумовлений Об`єкт лізингу.

В свою чергу Лізингоодержувачем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,806 ЦК України, ст.ст.193, 292 ГК України, ст.ст.1, 20, 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», умов Договору та додатків до нього не перераховано 61 454,11 грн. лізингових платежів (12-14 періоди лізингу), з яких: 4 282,48 грн. -12 період лізингу зі строком сплати до 28.09.2022 включно; 28 810,83 грн.- 13 період лізингу до 28.10.2022 включно; 28 360,80 грн -14 період лізингу до 28.11.2022 включно (нарахування платежів здійснено згідно Графіку сплати лізингових платежів та коригування, проведеного на підставі п.2.2.1 додатку ,Загальні умови Договору у зв`язку зі зміною курсу гривні до євро та наведеного в доданих до позову довідках про нарахування лізингових платежів).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність доказів сплати відповідачем лізингових платежів за 12-14 періоди за спірним договором в розмірі 61 454,11 грн. позовні вимоги про повернення нового трактору Беларус-892.2, 2021 року випуску, номер кузова (шасі,рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та стягнення з відповідача 61 454,11 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами підлягає задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.4 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг» (із змінами) невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 7.1.1 загальних умов договору за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до п. 7.1.2. загальних умов договору якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким предмет лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкту лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку (штраф) у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкта лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1% остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен день прострочення повернення предмета лізингу.

Заявлена позивачем до стягнення пеня в розмірі 8 400,20 грн. розрахована за загальний період прострочення з 29.09.2022 по 17.02.2023.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку в межах періодів, визначених позивачем, судом помилок не виявлено, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 8 400,20 грн.

Заявлений позивачем до стягнення штраф в розмірі 425 600,00 грн. розрахований за період прострочення з 03.12.2022 по 16.02.2023 на підставі п 7.1.2 загальних умов.

При перевірці розрахунку судом помилок не виявлено, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 425 600,00 грн.

Щодо нарахування 24% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.7. додатку до договору встановлено, що, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що лізингоодержувач має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24% річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отримання в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку з чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Заявлені позивачем до стягнення 24 % річних у розмірі 4 032,09 грн. розраховані за загальний період прострочення з 29.09.2022 по 17.02.2023

При перевірці розрахунку, судом помилок не виявлено, тому до стягнення підлягають 24% річних в розмірі 4 032,09 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1 269,83 грн. нараховані за період з 29.09.2022 по 17.02.2023.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом помилок не виявлено, тому позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 1 269,83 грн.

Щодо нарахування штрафу за неповернення об`єкта лізингу.

За ненадання при інспектуванні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення умов п.п. 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2., 4.1.7, 4.8., 5.2., 10.2 Загальних умов сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погоили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1% від розмірі остаточної загальної варттості об`єкта лізингу (п. 7.1.3. додатку до договору).

Позивач нарахував 22 400,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Суд зазначає, що позивачем допущено помилку при здійсненні розрахунку штрафу, оскільки ним нараховано штраф з 4 випадки порушень передбачених п. 7.1.3 додатку Загальні умови до договору, тоді як відповідачем допущено порушення п. 5.2 Загальних умов.

Тому нарахування потрібно здійснювати за один випадок порушення, внаслідок чого дана вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 600,00 грн.

В частині стягнення штрафу в розмірі 16 800,00 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язаня Фермерського господарства "Скіф» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" новий трактор Беларус-892.2, 2021 року випуску, номер кузова (шасі ,рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягненням з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 61 454,11 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 269,83 грн., 24% річних у розмірі 4 032,09 грн., пені в розмірі 8 400,20 грн., штрафу за неповернення об`єкта лізингу в розмірі 425 600,00 грн., штрафу за порушення умов п. 5.2. договору в розмірі 5 600,00 грн.

В частині стягнення штрафу в розмірі 16 800,00 грн. слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам..

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Фермерського господарства "Скіф» про стягнення заборгованості за договором лізингу та вилучення майна задовольнити частково.

Зобов`язати Фермерське господарство "Скіф» (51473, Дніпропетровська область, с. Межиріч, вул. Центральна, буд. 264; ідентифікаційний код 20280094) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера «Б»; ідентифікаційний код 33880354) новий трактор Беларус-892.2, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Скіф» (51473, Дніпропетровська область, с. Межиріч, вул. Центральна, буд. 264; ідентифікаційний код 20280094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера «Б»; ідентифікаційний код 33880354) прострочену заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 61 454,11 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 269,83 грн., 24% річних у розмірі 4 032,09 грн., пеню в розмірі 8 400,20 грн., штраф за неповернення об`єкта лізингу в розмірі 425 600,00 грн., штраф за порушення умов п. 5.2. договору в розмірі 5 600,00 грн., судовий збір у розмірі 10 193,15 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко