Ухвала

від 27.10.2023 по справі 904/5495/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27.10.2023м. Дніпро№ 904/5495/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г., розглянувши заяву:

заявник: Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод", м. Харків

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградський ливарно-механічний завод", Дніпропетровська область, м. Павлоград

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у загальному розмірі 260 440,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 17.10.2023 надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський ливарно-механічний завод" заборгованості у загальному розмірі 260 440,00 грн, яка складається з наступних сум: по не поставці товару за отриманою попередньою оплатою в сумі 160 000,00 грн та не заміні повернутого (отриманого боржником) неякісного товару на суму 100 44,00 грн.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас, розглянувши заяву та подані Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї статті;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ПАТ ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД пред`являє вимоги до ТОВ Павлоградський ливарно-механічний завод про стягнення 260 440,00 грн грошової заборгованості.

У поданій заяві заявник зазначає, що 18.08.2021 між Приватним акціонерним товариством Харківський тракторний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Павлоградський ливарно-механічний завод був укладений договір № 67700/21/1659 від 18.08.2021, згідно з умовами якого ТОВ ПЛМЗ, як Продавець зобов`язується передати у власність Покупця (АТ ХТЗ), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію - виливки, перелік і кількість якої визначається Специфікаціями, які з моменту їх підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно з умовами договору №67700/21/1659 комплектність та якість Товару повинні відповідати нормам, стандартам якісних показників, встановленим технічною документацією узгодженої Сторонами і умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.1. договору на умовах в порядку і строки, встановлені цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію - виливки (далі - Товар), перелік і кількість якої визначається Специфікаціями, які з моменту їх підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Специфікації повинні мати посилання на даний Договір.

Згідно з пунктами 2.2. та 2.3. договору розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця в розмірі та строки, визначені в підписаних Сторонами Специфікаціях. Зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі на поточний рахунок Продавця.

Між сторонами договору №67700/21/1659 від 18.08.2021 була укладена специфікація №2 від 07.09.2021, згідно з якою сторони узгодили поставку 100 штук корпусів шарніра. За даною специфікацією відбувались поставки, які оплачувались Покупцем по факту. Однак, на прохання Продавця, АТ ХТЗ також здійснив попередню оплату по договору № 67700/21/1659 від 18.08.2021, сплативши 160 000,00 грн. згідно платіжного доручення №9807 від 13.12.2021. За даною оплатою ТОВ ПЛМЗ не здійснив жодної поставки, незважаючи на вимоги АТ ХТЗ.

Також, згідно з Актом №4 від 21.12.2021 р., укладеним між АТ ХТЗ та ТОВ ПЛМЗ, АТ ХТЗ передав, а ТОВ ПЛМЗ прийняв продукцію, як брак, згідно переліку: 151.30.120-5А Корпус шарніру у кількості 25 штук. Ця продукція у відповідності до пункту 4.6 Договору повинна була бути замінена протягом 10 календарних днів, тобто до 31.12.2021, однак заміна відбулась лише щодо 13 корпусів (ще до моменту передання Продавцю дефектної продукції), 12 корпусів так і не були замінені на якісні. Вартість неякісної продукції, переданої для заміни, згідно умов специфікації №2 становить 83700,00 без ПДВ, 100 440,00 грн. з ПДВ.

Заявник зазначив, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградський ливарно-механічний завод перед Приватним акціонерним товариством Харківський тракторний завод становить 260 440,00 з ПДВ та складається з суми попередньої оплати по договору, за якою не була поставлена продукція та вартості оплаченого товару, який було забраковано та повернуто Продавцю для заміни.

Згідно з пунктом 8.1 договору №67700/21/1659 від 18.08.2021 термін дії цього Договору встановлюється з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін, а також запевнення печатками Сторін (при наявності) та діє до 31 грудня 2022 р. в частині сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків - до моменту оплати або відшкодування.

Заявник стверджує, що оскільки договір №67700/21/1659 від 18.08.2021 вже припинив свою дію, АТ ХТЗ не зацікавлене в поставці оплаченої за договором продукції та заміні брака, АТ ХТЗ направило претензію, в якій просило повернути суму заборгованості на розрахунковий рахунок АТ ХТЗ та на даний час кошти боржником не повернуті.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту поданої заяви вбачається, заявлена до стягнення сума боргу складається з суми попередньої оплати по договору, за якою не була поставлена продукція та вартості оплаченого товару, який було забраковано та повернуто Продавцю для заміни.

Оскільки стягнення з боржника суми попередньої оплати по договору та вартості оплаченого товару, який було забраковано та повернуто Продавцю для заміни, не можуть вважається грошовим зобов`язанням в розумінні зазначених норм ЦК України, то в силу ч. 1 ст. 148 ГПК України такі вимоги не може бути розглянута в порядку наказного провадження.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод", м. Харків у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський ливарно-механічний завод" заборгованості у загальному розмірі 260 440,00 грн - повністю .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.10.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Г. Бєлік