Рішення

від 30.10.2023 по справі 904/3458/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023 Справа № 904/3458/23

За позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Алекс Сервіс», м. Дніпро

Про: стягнення 116 717,30 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Укр Алекс Сервіс» (відповідач) про стягнення 116 717,30 грн. збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем правил реєстрації податкових накладних та неможливістю для позивача скористатись податковим кредитом для зменшення своїх податкових зобов`язань.

Ухвалою суду від 24.07.23 р. відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Укр Алекс Сервіс» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державногореєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, направленими на адресу відповідача та отриманим відповідачем 28.07.23р.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.17р. між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (замовник) та ТОВ «Укр Алекс Сервіс» (підрядник) укладено договір №4388-ЦУ-УМТС, відповідно до умов якого підрядник за дорученням замовника приймає на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту будівлі наземного радіального згущувача, а замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити ці роботи.(п.1.1) Роботи, визначені цим договором , повинні бути виконані відповідно до технічного завдання (додаток №1), кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною даного договору.(п.1.2) Місце виконання робіт: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1.(п.1.3) На дату виникнення податкових зобов`язань підрядник зобов`язаний скласти податкову декларацію в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках передбачених законодавством здійснюється підрядником протягом 15 календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань, після погодження із замовником. У випадку відмови підрядника надати замовнику податкову накладну відповідно до ст. 1201 Податкового кодексу України, підрядник сплачує замовнику штраф в сумі податкового кредиту з ПДВ, який замовник зобов`язаний отримати, за такою податковою накладною, протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника. (п.2.12). Цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами і діє до 31.12.17р., а в випадку неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п. 10.1). Всі зміни та доповнення до даного договору можуть бути внесені при письмовому погодженні на це обох сторін і оформляються додатковою угодою, що є невід`ємною частиною договору (п. 10.3).

На виконання умов договору підрядником виконані роботи з капітального ремонту будівлі наземного радіального згущувача, а замовником прийняті ці роботи, що підтверджується довідкою про виконаних будівельних робіт та витрат від 05.10.017р. (КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року №5 від 05.10.17р. (КБ-2в) Відповідно до цих довідки та акту сума ПДВ складає 116 717,30грн.

Як зазначає позивач, в порушення вимог податкового законодавства відповідачем не виконано обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, складаної за результатами вказаної вище операції, у зв`язку з чим позивач втратив право на включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту. Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про відшкодування збитків у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит на суму 116 717,30грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як продавця послуг за Договором в розумінні ст.201 ПК.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно приписів ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 ПК передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, у разі допущення продавцем товарів/ послуг помилок при зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом. Положення пункту 201.10 статті 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, в порушення ст.201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплачених у складі вартості робіт (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту в розмірі 116 717,30грн., тобто позивач поніс збитки.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд вбачає наявність у спірних правовідносинах всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, що обґрунтовується наступним: відповідач порушив зобов`язання, передбачені п. 2.12 договору №4388-ЦД-УМТС від 19.04.2017р. та п. 201.10 ст. 201 ПК України; шкідливий результат поведінки полягає в неможливості позивачем сформувати податковий кредит на суму ПДВ за ПН/РК; позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 116 717,30грн.

Враховуючи вищевикладене, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ 116 717,30грн. до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками у розмірі 116 717,30грн.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. за № 1236 на території України встановлено карантин до 30.04.2023р.

Приймаючи до уваги приписи п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в межах допустимого строку.

Таким чином, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 116 717,30грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Алекс Сервіс» (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 35111971) на користь позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472): 116 717,30грн. збитків та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору .

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 30.10.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.