Рішення

від 21.09.2023 по справі 910/6062/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2023Справа № 910/6062/23

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Науково-медичного центру "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до 1) Вінницької обласної ради

2) Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Науково-медичний центр "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької обласної ради (відповідач-1) та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (відповідач-2) про зобов`язання вчинити певні дії, а саме позивач просить суд:

Зобов`язати Вінницьку обласну Раду та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області вчинити певні дії, а саме:

-оголосити аукціон на продовження Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об?єктом права спільної власності територіальних громад Вінницької області, a саме: примішення новозбудованого переходу між № 6 та № 7 корпусами (літ. ІВ), що розташоване за адресою: вул. Пирогова, б. 46, м. Вінниця, загальною площею 55,8 кв.м. - для розміщення аптеки, укладений 23.08.2015 року;

-оприлюднити оголошення про проведення аукціону на продовження цього Договору оренди в Електронній торгівельний системі з урахуванням інформації, яка була надана Науково-медичним центром «Колфі» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Комунальним некомерційним підприємством «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова» Вінницької обласної Ради та повинна бути зазначена в оголошенні про передачу майна в оренду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльністю відповідачів порушується переважне право позивача на продовження Договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/6062/23 позовну заяву залишено без руху.

08.05.2023 до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6062/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2023.

05.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач-2 зазначив, що рішенням 8 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання № 134 від 23.04.2021 «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» уповноважено Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області. Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області 27.10.2021 внесено спірний об`єкт оренди до Електронної торгової системи. При винесенні рішення Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області поклалося на розсуд суду.

14.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення в яких зазначено, що відповідач не обґрунтував, в чому полягає порушення його прав Вінницькою обласною радою. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, розгляд справи просив проводити за відсутності його представника.

У судовому засіданні 15.06.2023 розгляд справи відкладено на 13.07.2023.

20.06.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

28.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

У судовому засіданні 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.08.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні 17.08.2023 відкладено на 21.09.2023.

13.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 21.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Вінницької обласної Ради від 19.08.2015 № 92 "Про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад області" дозволено Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І.Пирогова продовжити термін дії раніше укладеного договору оренди приміщень новозбудованого переходу між № 6 та № 7 корпусами (літ. ІВ), що розташовані за адресою: вул. Пирогова, буд 46 м. Вінниця, загальною площею 55,8 кв.м. - для розміщення аптеки з Науково-медичним центром "Колфі" у формі товариства з обмеженою відповідальністю. (Орендна ставка згідно з пунктом 17 Додатка 2 постанови КМУ № 786 від 04.10.1995 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» зі змінами та доповненнями становить 8%) (пункт 2.7. Розпорядження).

На виконання зазначеного Розпорядження, 23.08.2015 між Науково-медичним центром "Колфі" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) та Вінницькою обласною клінічною лікарнею ім. М.І.Пирогова (правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради») (орендодавець) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад Вінницької області (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (об`єкт оренди) приміщення новозбудованого переходу між № 6 та № 7 корпусами (літ. ІВ), що розташоване за адресою: вул. Пирогова, буд 46 м. Вінниця, загальною площею 55,8 кв.м. - для розміщення аптеки.

Об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і знаходиться на балансі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова (п. 1.4. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору вступ орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об`єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.08.2015 сторонами правочину було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі об`єкту оренди.

У відповідності до п. 11.1. Договору, цей Договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 23.08.2015 по 23.07.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 визнано Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад Вінницької області, укладений між Вінницькою обласною клінічною лікарнею ім. М.І. Пирогова та Науково-медичним центром «Колфі» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 23.08.2015 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Таким чином, строк дії Договору було продовжено до 23.06.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідачів з листами про продовження договору оренди, проте питання щодо оголошення аукціону на оренду приміщення або продовження дії договору оренди вирішено не було.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, зокрема, регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно з ч. 9 ст. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

-про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

-про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 було затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок), положення якого визначають механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п. 144 Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону.

Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору.

Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Згідно з п. 145 Порядку оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди повинне містити:

1)інформацію про чинний договір оренди, строк якого закінчується, зокрема:

найменування орендаря, найменування і адреса орендодавця і балансоутримувача;

дату укладення договору, строк оренди і дата закінчення договору оренди;

інформацію про те, що чинний орендар має переважне право на продовження такого договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди;

2)інформацію, що повинна бути зазначена в оголошенні про передачу майна в оренду відповідно до пункту 55 цього Порядку, крім інформації про тип Переліку, якщо об`єкт не було включено до жодного з Переліків;

3)у разі здійснення чинним орендарем невід`ємних поліпшень додатково оголошення про проведення такого аукціону повинно містити:

інформацію про вартість здійснених чинним орендарем невід`ємних поліпшень, що визначена відповідно до вимог цього Порядку, підтверджених висновком будівельної експертизи, із зазначенням дати їх завершення;

копію рішення орендодавця, яким надано згоду на здійснення таких невід`ємних поліпшень;

копію звіту про оцінку майна та рецензію на такий звіт.

Відповідно до п. 151 Порядку у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.

Якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку.

Листом вих. № 4 від 22.03.2021 позивач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, у якому просив продовжити договір оренди.

У подальшому, супровідним листом № 7 від 21.04.2021 позивачем напралено Комунальному некомерційному підприємству «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» та Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області копію звіту оцінки майна та рецензію на нього, копію висновку судового експерта Черніна Я.О. за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження № 09/07-21 від 20.04.2021.

Листом № 9 від 05.05.2021 позивач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» з проханням направити до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області документи на відомості, що вимагаються для проведення аукціону.

Листом №15 від 13.08.2021 позивач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» з проханням направити до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області пропозиції щодо додаткових умов використання об`єкта оренди.

Листом №18 від 24.12.2021 та № 19 від 24.12.2021 позивач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області з проханням винести пропозиції щодо додаткових умов використання об`єкта оренди.

14.01.2022 позивач отримано відповідь від відповідача-2 стосовно питання продовження Договору. У цьому листі № 01-07-03/77 відповідач-2 запросив додаткові документи, а саме: копію договору страхування майна та копії виписки із ЄДР щодо позивача.

25.01.2022 року позивач листом № 2 надав відповідачу-2 завірені копії виписки із ЄДР та копію чинного договору добровільного страхування майна від 23.02.2021 за № 207A.05.063.21.

06.07.2022 року позивач листом № 5 звернувся до відповідача-2 з проханням повідомити про стан розгляду його звернення.

21.07.2022 року відповідач-2 надіслав відповідь № 01-07-02/840, у якій повідомив позивача про те, що матеріали щодо продовження Договору були повернуті без розгляду.

Така відповідь була надана на підставі листа відповідача-1 за № 247-17-517 від 08.04.2022 року, який зазначив, що відповідач-2 пропустив термін подачі на розгляд відповідача-1 документів щодо продовження договору оренди.

01.08.2022 року позивач листом № 6 від 01.08.2022 року звернувся до відповідача-1 з проханням надати відповідь щодо подальших дій позивача стосовно продовження договору оренди.

26.08.2022 року відповідач-2 надіслав відповідь позивачу № 01-07-02/1025, про те, що оскільки матеріали щодо продовження Договору були повернуті без розгляду, то майно може бути передано в оренду на загальних умовах відповідно до норм чинного законодавства.

05.09.2022 року позивач листом за № 7 від 05.09.2022 звернувся до відповідачів, вказавши на невідповідність такої позиції чинному законодавству.

26.09.2022 позивач отримав відповідь № 01-07-20/2054 від відповідача-2 про те, що майно може бути передано в оренду на загальних умовах відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» уповноважено Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області шодо: єдиних майнових комплексів; нерухомого майна і споруд; майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області.

Згідно з п. 4 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» доручено голові обласної Ради вирішувати, за погодженням з постійною комісією обласної Ради з питань будівництва, комунального майна, транспорту та розвитку інфраструктури (профільною комісією) та подальшим затвердженням обласною Радою, такі питання:

-про надання згоди на передачу в оренду майна, включення майна до Переліку відповідного типу, скасування або внесення змін до відповідного розпорядження (крім майна, рішення щодо якого приймаються самостійно балансоутримувачами);

-про продовження договору оренди майна без проведення аукціону, а також про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди майна може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

-затвердження додаткових умов оренди щодо нерухомого майна та споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває в комунальній власності, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім майна, рішення щодо якого приймаються самостійно балансоутримувачами).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з дотриманням строків, передбачених ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", листом вих. № 4 подано до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної Ради» та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області заяву про продовження договору.

Матеріали справи не містять доказів прийняття орендодавцем (або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом) згідно з Порядком передачі майна в оренду одного з рішень, передбачених ч. 9 ст. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п.п.41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснювались у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 р. у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії-", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії-").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) відображено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Таким чином, з урахуванням зазначеної практики ЄСПЛ, поведінка державних органів повинна бути максимально прозорою, відкритою та зрозумілою для всіх учасників правовідносин, а порушення встановлених законами правил та невиконання покладених на державні органи обов`язків матиме наслідком покладення на такі органи відповідальності та спричинить необґрунтовані додаткові витрати. Відтак, державні органи, виконуючи покладені на них обов`язки, повинні здійснювати свою діяльність таким чином, щоб не допускати та уникати ситуацій, внаслідок яких держава нестиме додаткові як матеріальні, так і репутаційні ризики.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Науково-медичного центру "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Науково-медичного центру "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Вінницьку обласну раду (21050, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 70, ідентифікаційний код 00022438) та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке Шосе, будинок 7, ідентифікаційний код 20098076) оголосити аукціон на продовження Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об?єктом права спільної власності територіальних громад Вінницької області, a саме: примішення новозбудованого переходу між № 6 та № 7 корпусами (літ. ІВ), що розташоване за адресою: вул. Пирогова, б. 46, м. Вінниця, загальною площею 55,8 кв.м. - для розміщення аптеки, укладений 23.08.2015 року.

3.Зобов`язати Вінницьку обласну раду (21050, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 70, ідентифікаційний код 00022438) та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке Шосе, будинок 7, ідентифікаційний код 20098076) оприлюднити оголошення про проведення аукціону на продовження цього Договору оренди в Електронній торгівельний системі з урахуванням інформації, яка була надана Науково-медичним центром «Колфі» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Комунальним некомерційним підприємством «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова» Вінницької обласної Ради та повинна бути зазначена в оголошенні про передачу майна в оренду.

4.Стягнути з Вінницької обласної ради (21050, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 70, ідентифікаційний код 00022438) на користь Науково-медичного центру "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Мури, будинок 18, ідентифікаційний код 21729805) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5.Стягнути з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке Шосе, будинок 7, ідентифікаційний код 20098076) на користь Науково-медичного центру "Колфі" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Мури, будинок 18, ідентифікаційний код 21729805) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 30.10.2023.

Суддя С. В. Стасюк