Рішення

від 30.10.2023 по справі 910/12451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023Справа № 910/12451/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Ізмайлова Кіма Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод"

про стягнення 418 860, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ізмайлов Кім Володимирович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 418 860, 00 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.02.2022 набув право вимоги до боржника щодо виконання ним належним чином своїх зобов`язань за договором № 211021 на поставку товару від 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод".

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Народного ополчення, буд. 18-Б, м. Київ, 03151, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом та про її право подати письмові пояснення, з урахуванням знаходження Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" (вул. Першотравнева, буд. 120, смт. Веселе, Веселівський р-н, Запорізька обл., 72202) на тимчасово окупованій території України, на сайті Судової влади України https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/ (в розділі Господарського суду міста Києва) судом 16.08.2023 було розміщено повідомлення для Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" про відкриття провадження у дані справі та необхідність подання у строк до 08.09.2023 письмових пояснень.

Проте, станом на дату винесення рішення у даній справі до суду не надійшли письмові пояснення Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" щодо заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" (далі - покупець) укладено договір № 211021 на поставку товару, відповідно до якого постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки є молоко коров`яче знежирене (далі - товар), що зазначається у накладній або рахунку-фактурі. Детальне найменування, кількість, ціна кожної партії товару вказуються в рахунках-фактурах та/або накладних на товар. Загальна вартість товару за цим договором визначається на підставі всіх накладних на товар протягом дії договору.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати та підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (дата поставки) - п. 1.3. договору.

Згідно п. 4.3 договору, покупець зобов`язаний проводити розрахунки з постачальником за кожну отриману партію товару 100 % передплата згідно з пунктом 1.3. договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або іншим не забороненим законодавством шляхом.

За умовами п. 5.1. договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється, відповідно до накладної. Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній. Ризик випадкового зіпсування або втрати товару переходить до покупця з моменту прийняття товару. Покупець зобов`язаний прийняти товар у місці його одержання.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 року. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, жодна із сторін не заявить про його розірвання, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах. Договір може бути розірваний по взаємній згоді сторін або з ініціативи будь-якої сторони за умови здійснення всіх розрахунків по раніше прийнятим зобов`язанням. Одностороннє розірвання договору здійснюється шляхом письмового повідомлення (п. 7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ "Веселівський молокозавод" було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 418 860, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2300 від 19.02.2022 на суму 212 160, 00 грн та № 2367 від 22.02.2022 на суму 206 700, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств; товарно-транспортними накладними № 190201 від 19.02.2022 та № 220201 від 22.02.2022, а також податковими накладними № 237 від 19.02.2022 та № 287 від 22.02.2022, разом з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" утворилась заборгованість у розмірі 418 860, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Ізмайловим Кімом Володимировичем (новий кредитор) укладено договір про відступлення прави вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до ТОВ "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" (далі - боржник) щодо виконання належним чином зобов?язань, визначених згідно з умовами договору на поставку товару за № 211021 від 21.10.2021 (далі - основний договір), який було укладено між первісним кредитором та боржником.

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання своїх обов?язків щодо проведення оплати за фактично отриману продукцію в розмірі 418 860, 00 грн. (п. 1.2. договору).

Відповідно дл п. 1.3. договору, права вимоги, що відступаються за цим договором, а також всі без винятку права та обов?язки первісного кредитора за основним договором переходять до нового кредитора з дня підписання цього договору та акту приймання-передачі документів.

Новий кредитор приймає на себе права вимоги за основним договором на власннй ризик (п. 1.4. договору).

Згідно п. 2.1. договору, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору шляхом підписання у встановленому порядку акту приймання-передачі протягом 2 (двох) робочих днів, з моменту переходу права вимоги до нового кредитора відповідно до умов цього договору, оригінали усіх необхідних документів, які засвідчують право вимоги за основним договором та інформацію, яка важлива для їх здійснення.

За умовами п. 2.4. договору, новий кредитор має право, зокрема вимагати від боржника виконання зобов`язань за цим договором щодо проведення оплати вартості фактично отриманої продукції відповідно до умов договору на поставку товару за № 211021 від 21.10.2021 у розмірі 418 860, 00 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.2. договору).

Також, 22.02.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Ізмайловим Кімом Володимировичем (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор з метою забезпечення виконання на належному рівні умов п. 2.1.1 договору про відступлення права вимоги від 22.02.2022 здійснив передачу новому кредитору оригіналів документів, які засвідчують право вимоги за основним договором та інформацію, яка важлива для їх здійснення, яке належало первісному кредитору за договором на поставку товару за № 211021 від 21.10.2021, а саме: договір на поставку товару за № 211021 від 21.10.2021; видаткова накладна від 19.02.2022 за № 2300; спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини від 19.02.2022; товарно-транспортна накладна від 19.02.2022 за № 190201; податкова накладна від 19.02.2022 р. за № 237; рахунок-фактура на проведення оплати від 19.02.2022 за № 38; видаткова накладна від 22.02.2022 за № 2367; спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини від 22.02.2022; товарно-транспортна накладна від 22.02.2022 за № 220201; Податкова накладна від 22.02.2022 р. за № 287; Рахунок-фактура на проведення оплати від 22.02.2022 зa № 39.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" з листами № 06-03-23/1 від 06.03.2023 та № 15-05-23 від 15.05.2023, в яких повідомляв відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги від 22.02.2022 з ТОВ "Веселівський молокозавод" та просив здійснити протягом 7 банкіських днів з дня отримання листа сплату заборгованості у розмірі 418 860, 00 грн. на користь позивача, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками.

Проте, відповідач на вищезазначені листи відповіді не надав.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що він на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.02.2022 набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" щодо проведення оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 418 860, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Веселівський молокозавод" було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 418 860, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2300 від 19.02.2022 на суму 212 160, 00 грн та № 2367 від 22.02.2022 на суму 206 700, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств; товарно-транспортними накладними № 190201 від 19.02.2022 та № 220201 від 22.02.2022, а також податковими накладними № 237 від 19.02.2022 та № 287 від 22.02.2022, разом з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" утворилась заборгованість у розмірі 418 860, 00 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, як встановлено судом, 22.02.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський молокозавод" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Ізмайловим Кімом Володимировичем (новий кредитор) укладено договір про відступлення прави вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до ТОВ "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" (далі - боржник) щодо виконання належним чином зобов?язань, визначених згідно з умовами договору на поставку товару за № 211021 від 21.10.2021 (далі - основний договір), який було укладено між первісним кредитором та боржником. До нового кредитора перейшло право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання своїх обов?язків щодо проведення оплати за фактично отриману продукцію в розмірі 418 860, 00 грн. за договором № 211021 від 21.10.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином позивач, як новий кредитор, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 22.02.2022 та згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України, отримав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів за договором № 211021 від 21.10.2021 у розмірі 418 860, 00 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару у сумі 418 860, 00 грн.

Таким чином, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 418 860, 00 грн, при цьому матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставку товару № 211021 від 21.10.2021та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 418 860, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ізмайлова Кіма Володимировича - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Малиновські молочні продукти" (вул. Народного ополчення, буд. 18-Б, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код - 38460791) на користь Фізичної особи-підприємця Ізмайлова Кіма Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) 418 860 (чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн 00 коп. - заборгованості та 6 282 (шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн 90 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков