Рішення

від 02.02.2022 по справі 910/16350/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2022Справа № 910/16350/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АЛТІС АВТО"

про розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 02.02.2022,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 25.10.2019 звільнився з посади директора ТОВ "АЛТІС АВТО", а тому за його твердженнями в нього відсутні підстави бути поручителем.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.10.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/16350/21, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучити до участі у справі третю особу, підготовче засідання призначив на 01.11.2021 та встановив строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

За наслідками судового засідання 01.11.2021 суд ухвалив витребувати у відповідача докази та відкласти підготовче засідання у справі на 29.11.2021, сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій.

18.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

За наслідками судового засідання 29.11.2021 суд ухвалив продовжити підготовче провадження у справі на 30 днів до 10.01.2022 (включно) та відкласти підготовче засідання у справі на 22.12.2021.

У судовому засіданні 22.12.2021 суд ухвалив проводити підготовче провадження у справі № 910/16350/21 в розумні строки та відкласти підготовче засідання на 10.01.2022.

У судове засідання 10.01.2022 сторони представників не направили.

Ухвалою суду від 10.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2022.

До судового засідання 02.02.2022 учасники справи не з`явилися.

Позивач у заяві від 25.10.2021 просив здійснювати розгляд справи без участі його представників.

Відповідач 10.01.2022 на офіційну електронну поштову адресу суду направив заяву про проведення судового засідання без участі його представника.

Третя особа про причини неявки суду не повідомила. Щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання у справі суд зазначає наступне.

З метою повідомлення третьої особи про призначення судового засідання з розгляду справ по суті, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.01.2022 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, будинок 6Д, офіс 43.

Однак, конверт з ухвалою від 02.02.2022, скерований на адресу третьої особи, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою ".

Господарський суд зазначає, що третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалою від 02.02.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 останнього згідно з наказом від 01.07.2015 № 2 прийнято на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТІС АВТО".

14.03.2018 між ОСОБА_1 (поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (кредитор) укладений договір поруки №Р1521023513093694332 у забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТІС АВТО" за договором банківського обслуговування «Кредитний ліміт».

Відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з пунктом 4.1 договору сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 та/або Угодою 2, цей договір припиняє свою дію.

Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (пункт 4.2 договору).

Відповідно до наказу від 25.10.2019 № 6 ОСОБА_1 звільнено з посади за власним бажанням, про зроблено відповідний запис у трудовій книжці.

Листом № 20.1.0.0.0/7-210315/5836 від 03.04.2021 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив на запит позивача № 84-ВБ від 15.03.2021, що списання грошових коштів проводиться в порядку договірного списання в рахунок погашення заборгованості.

22.04.2021 представником позивача адвокатом Капля О.М. був направлений адвокатський запит до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо отримання інформації про укладені вище договори, отримання їх копій, банківської виписки по банківському рахунку, довідки (розрахунку) по заборгованості.

У відповідь на даний запит, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом №20.1.0.0.0/7-210427/9452 від 27.04.2021 відмовив у наданні запитуваної інформації з посиланням на відсутність дозволу від ТОВ «АЛТІС АВТО» на розкриття банківської таємниці, та документа, який підтверджує повноваження особи на підписання такого дозволу.

Звернувшись із даними позовом до суду, позивач наголосив, що після звільнення його з посади директора змінилися істотні умови, що існували під час укладення договору поруки, та призвели до зміни рівноваги сторін договору, їх прав та обов`язків.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що позивач не звертався до нього щодо розірвання договору поруки, відтак подання даного позову є передчасним. До того ж, позивачем не доведено одночасного існування умов, необхідних для розірвання договору за рішенням суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

У пункті 4.2 договору погоджено, що дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини 2-4 статті 188 Господарського кодексу України).

Частинами 2 та 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір чи його розірвання у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Вимогами статті 652 цього Кодексу унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому, застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №910/15484/17.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов.

Водночас, позивачем належним чином не доведено наявності чотирьох підстав, встановлених частиною 4 статті 652 ЦК України, для розірвання за рішенням суду договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018.

Як на підставу для розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018 позивач посилався лише на те, що після звільнення його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТІС АВТО" змінилися істотні умови, що існували під час укладення ним договору поруки, що призвели до зміни рівноваги сторін договору, їх прав та обов`язків.

Утім, сама лише зміна рівноваги сторін договору, їх прав та обов`язків не може слугувати єдиною підставою для розірвання договору.

Так, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження наявності всіх чотирьох умов для розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018, що зумовлює суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АЛТІС АВТО" про розірвання договору поруки № P1521023513093694332 від 14.03.2018 відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.10.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ