Рішення

від 30.10.2023 по справі 910/13171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/13171/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства «Ізяславтепломережа» Ізяславської міської ради, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав

до Приватного підприємства «СК "Продторг 2006"», м. Київ

про стягнення 38 899,41 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Ізяславтепломережа» Ізяславської міської ради (далі - КП «Ізяславтепломережа»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «СК "Продторг 2006"» (далі - ПП «СК "Продторг 2006"»/відповідач) про стягнення 38 899,41 грн - заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення №16 від 16.02.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.08.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ПП «СК "Продторг 2006"» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494949179.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 між Комунальним підприємством «Ізяславтепломережа» (далі - виконавець) та Приватним підприємством «СК "Продторг 2006"» (далі - споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №16, відповідно до якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та у строки і на умовах, що передбачені договором.

В п. 3 договору передбачено характеристики об`єкта надання послуг: опалювальна площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу), нежитлового приміщення 62,1 кв.м., приміщення в будинку №7/1 по вул. Шевченка м. Ізяслав.

Згідно п. 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиті послуги проводиться квартиронаймачами, власниками квартир або будинків садибного типу, господарських та інших нежитлових приміщень не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим на підставі виставлених підприємством рахунків, актів виконаних робіт. Можлива попередня оплата послуг. При наявності заборгованості за централізоване опалення всі платежі, які вносяться споживачем в першу чергу враховуються як погашення заборгованості в черговості по мірі її утворення.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії жодною зі сторін не буде письмово повідомлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 30 договору).

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення сторін про припинення дії цього договору, таким чином, договір є чинним станом на день розгляду цієї справи.

У позовній заяві КП «Ізяславтепломережа» стверджує, що станом на 01.01.2022 у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем у сумі 5 519,39 грн. Разом із тим, у подальшому, протягом січня 2022 року - квітня 2023 року позивачем надано відповідачу послуги із централізованого опалення на загальну суму 44 689,41 грн.

Проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати за послуги з центрального опалення не виконував, зокрема, оплату за надані послуги за вказаний період здійснив лише частково на суму 11 309,59 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 38 899,41 грн.

25.05.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 24.05.2023 за вих. №153 про сплату заборгованості за надані послуги з центрального опалення в сумі 38 899,41 грн.

ПП «СК "Продторг 2006"» відповіді на цю претензію не надало, заборгованість не погасило, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №16 від 16.02.2017, відповідно до якого у період з січня 2022 року по квітень 2023 року позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги із централізованого опалення на загальну суму 44 689,41 грн.

Разом із тим, ПП «СК "Продторг 2006"» за надані послуги розрахувалось частково в сумі 11 309,59 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38 899,41 грн (з урахуванням наявної заборгованості станом на 01.01.2022 у сумі 5 519,39 грн), на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно з п. 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиті послуги проводиться квартиронаймачами, власниками квартир або будинків садибного типу, господарських та інших нежитлових приміщень не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим на підставі виставлених підприємством рахунків, актів виконаних робіт. Можлива попередня оплата послуг. При наявності заборгованості за централізоване опалення всі платежі, які вносяться споживачем в першу чергу враховуються як погашення заборгованості в черговості по мірі її утворення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати за надані послуги з централізованого опалення за договором №16 від 16.02.2017, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Ізяславтепломережа» Ізяславської міської ради до ПП «СК "Продторг 2006"» про стягнення заборгованості в сумі 38 899,41 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Ізяславтепломережа» Ізяславської міської ради задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «СК "Продторг 2006"» (02226, місто Київ, вулиця Бальзака Оноре де, будинок 12; ідентифікаційний код 34635063) на користь Комунального підприємства «Ізяславтепломережа» Ізяславської міської ради (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Ізяслав, вулиця Шевченка, будинок 10-А; ідентифікаційний код 14152587) 38 899 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 41 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук