Рішення

від 27.10.2023 по справі 910/9113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2023Справа № 910/9113/23

За позовом Комунального підприємства "Фармація"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 306 960,55 грн.

Суддя Борисенко І. І.

представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 306 960,55 грн., з яких: 142 877,80 грн. - основний борг, 99 470,65 грн. - пені, 66 612,10 грн. - інфляційні втрати, за Договором поставки від 18.03.2020 № 52.20-143.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки загальна сума договору становить 250 166,00 грн., який в порушення взятих на себе зобов`язань був оплачений Відповідачем лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 №910/9113/23 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

27.06.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9113/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду від 03.07.2023 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2).

У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 12.07.2023, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

14.07.2023 до суду від представника Комунального підприємства "Київпастранс" надійшло Клопотання про зменшення розміру пені, відповідно до якого відповідач вважає, що на даний час існують об`єктивні обставини, які підтверджують поважність причин несвоєчасного виконання договірних зобов`язань, а відтак і наявність причин для зменшення суми нарахованої пені.

19.07.2023 до суду від Комунального підприємства "Фармація" надійшли заперечення на клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, в яких Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про зменшення пені за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки 18.03.2020 № 52.20-143. Відповідач звертає увагу суду, що прострочення виконання зобов`язань Відповідача виникло задовго до введення на території України воєнного стану, стверджує, що Відповідач допустив суттєве порушення ще за часів довоєнного стану в 2020, 2021 роках, просить суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотанні.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, клопотання Комунального підприємства "Київпастранс" про зменшення розміру пені, заперечення Комунального підприємства "Фармація" на клопотання Відповідача про зменшення розміру пені та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 між Комунальним підприємством "Фармація" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (Покупець) було укладено Договір поставки № 52.20-143.

За умовами п. 1.1. Договору поставки № 52.20-143 Комунальне підприємство "Фармація" зобов`язується поставити та передати у власність Комунального підприємства "Київпастранс" "Лікарські засоби різні" код 33690000-3 за ДК 021:2015 (фармацевтичні матеріали) (далі-Товар), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар, за цінами, які зазначені в Специфікації (Додаток №1) до Договору.

Відповідно до п.3.1. загальна сума Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору, і становить 250 166,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч сто шістдесят шість гривень 00 копійок) з ПДВ виходячи з оподаткування вартості Товару податком на додану вартість за таким порядком:

Вартість Товару згідно Табл. 1 Специфікації (Додаток №1) становить 5 200,00 грн. (п`ять тисяч двісті гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 7% - 364,00 грн. (триста шістдесят чотири гривні 00 копійок) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №410 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків", разом становить 5 564,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) з ПДВ. (п.3.1.1.).

Вартість Товару згідно Табл. 2 Специфікації (Додаток №1) становить 203 835,00 грн. (двісті три тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 4) 767,00 грн. (сорок тисяч сімсот шістдесят сім гривень 00 копійок), разом ціна Договору становить 244 602,00 грн. (двісті сорок чотири тисячі шістсот дві гривні 00 копійок) з ПДВ. (п.3.1.2.)

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. Договору, Поставка Товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS - 2010 за адресою: м.Київ, філії та відокремлені підрозділи КЦ "Київпастранс", перелік яких зазначається в окремому Додатку №3 до Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою філії, відокремленого підрозділу Покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості Товару в межах Специфікації, виходячи з їх виробничої необхідності.

Термін поставки партії товару становить 5 робочих днів з дати отримання Постачальником письмової заявки від Покупця (п. 5.5.Договору).

На виконання умов Договору Позивач, через свій структурний підрозділ "Аптека №99", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стражесько,6-А поставив, а Відповідач прийняв товар на загальною вартістю 222 785,75грн.

Згідно п. 4.1. Договору Покупець оплачує за поставлений Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Відповідно до п.4.2. Договору, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача Товарів за кількістю і якістю тощо, які передбачені цим договором, виконуються філіями або відокремленими підрозділами КП "Київпастранс", перелік яких зазначається в окремому Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 6.1.1. та 6.1.2. Договору Покупець зобов`язаний прийняти поставлений Товар, який відповідає технічним і якісним характеристикам. Своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений Товар, який відповідає технічним і якісним характеристикам.

Договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року включно, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього Договору (п. 11.1. Договору).

Судом встановлено, що договір підписаний сторонами та скріплений печатками, отже, є таким, що породжує для його сторін правові наслідки.

Матеріалами справи доведено що Позивач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до умов Договору, з поставки Відповідачу товару на загальну суму 222 785,75грн., а Відповідач, через свій відокремлений підрозділ "Центр технічного обслуговування тролейбусів" (код ЄДРПОУ 38234202), який зазначений в Додатку №3 до Договору, отримав Товар, та частково здійснив за нього розрахунок на загальну суму 79 907,95грн., що підтверджується платіжними дорученнями:№ЦТТ00085/1 ВІД23.03.2020 р. на суму 2780,00 грн.; №ЦТТ00100/1 від 29.07.2020 р. на суму 2780,00 три.; №ЦТТ00195/1 від 29.07.2020 р. на суму 2873,75 грн.; №ЦТГ00126/1 від 29.07.2020 р. на суму 5821,20 грн.; №ЦТГ00142/1 від 29.07.2020 р. на суму 6237,00 грн.; №ЦТТ00101/1 від 29.07.2020 р. на суму 6237,00 грн.; №ЦТТ00197/1 від 29.07.2020 р. на суму 7562,50 грн.; №ЦІТ00198/1 від 29.07.2020 р. на суму 19530,00 грн.; №192/1 від 20.07.2021 р. на суму 24574,00 грн.; №Ц1'Т00194/1 від 21.01.2022 на суму 1512,50 грн. і сторонами цей факт не заперечується.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок сплатити кошти за поставлений позивачем товар у сумі 142 877,80 грн. ( 222 785,75- 79 907,95) за наступними видатковими накладними та актами коригування (зменшення) до них:

- Видаткова накладна №А99000000315 від 18 березня 2020 р. по Довіреності №39 від 18.03.2020 р. на суму 73470,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000316 від 18 березня 2020 р. по Довіреності №39 від 18.03.2020 р. на суму 2420,00 грн;

- Видаткова накладна №А99000000325 від 19 березня 2020 р. по Довіреності №42 від 19.03.2020 р. на суму 12705,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000342 від 24 березня 2020 р. по Довіреності №48 від 24.03.20 20 р. на суму 302,50 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000367 від 03 квітня 2020 р. по Довіреності №53 від 03.04.2020 р, на суму 18942,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000374 від 08 квітня 2020 р. по Довіреності №54 від 06.04.20J20 р. на суму 20790,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000387 від 13 квітня 2020 р. по Довіреності №57 від 08.04.2С 20 р. на суму 21205,80 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000704 від 18.05.2020 р. на суму 2420,00 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000706 від 18.05.2020 р. на суму 2117,50 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000708 від 18.05.2020 р. на суму 302,50 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000712 від 18.05.2020 р. на суму 2117,50 грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін, копії яких додані до матеріалів справи, та які вважаються судом належними доказами на підтвердження факту заборгованості Відповідача.

Як вказує позивач, а іншого відповідачем не повідомлено, та доказів не надано, Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 79 907,95грн., тобто Відповідач свій обов`язок щодо оплати Товару в повному розмірі не виконав, а саме на суму 142 877,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем 25.01.2021 року було надіслано претензію вих. №127/05/07-01 від 21.01.2021р. з Актом звіряння взаємних розрахунки на адресу Відповідача, із вимогою сплатити наявну заборгованість за Договором та надано 7-ми денний термін для її погашення.

Однак Відповідачем не було надано відповіді на претензію, та не повернуто другий підписаний примірник Акту звіряння взаємних розрахунків.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Фармація" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд визнає як належний та допустимий доказ на підтвердження факту поставки товару на суму 142 877,80 грн. наступні видаткові накладні, Акти коригування та Довіреності до них:

- Видаткова накладна №А99000000315 від 18 березня 2020 р. по Довіреності №39 від 18.03.2020 р., на суму 73470,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000316 від 18 березня 2020 р. по Довіреності №39 від 18.03.2020 р., на суму 2420,00 грн;

- Видаткова накладна №А99000000325 від 19 березня 2020 р. по Довіреності №42 від 19.03.2020 р., на суму 12705,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000342 від 24 березня 2020 р. по Довіреності №48 від 24.03.20 20 р., на суму 302,50 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000367 від 03 квітня 2020 р. по Довіреності №53 від 03.04.2020 р., на суму 18942,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000374 від 08 квітня 2020 р. по Довіреності №54 від 06.04.20J20 р., на суму 20790,00 грн.;

- Видаткова накладна №А99000000387 від 13 квітня 2020 р. по Довіреності №57 від 08.04.2С 20 р., на суму 21205,80 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000704 від 18.05.2020 р .на суму 2420,00 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000706 від 18.05.2020 р .на суму 2117,50 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000708 від 18.05.2020 р. на суму 302,50 грн.;

- Акт коригування №БПМа0000000000712 від 18.05.2020 р .на суму 2117,50 грн.

Так, оскільки Позивач поставив товар, а Відповідач отримав товар згідно вказаних первинних документів з врахування коригування на загальну суму 142 877,80 грн., то у Відповідача виник обов`язок щодо її оплати.

Строк оплати є таким, що настав.

Проте, відповідач своє зобов`язання з оплати товару здійснив частково, на суму 79 907,95грн. Доказів сплати решти суми за поставлений товар - 142 877,80 грн. відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Згідно зі ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.4.1. Договору Покупець оплачує за поставлений Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Згідно п. 6.1.1. та 6.1.2. Договору Покупець зобов`язаний прийняти поставлений Товар, який відповідає технічним і якісним характеристикам. Своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений Товар, який відповідає технічним і якісним характеристикам.

У зв`язку з поставкою Товару у Відповідача виник обов`язок оплатити його відповідно до п. 4.1. Договору - протягом 30 календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Доказів поставки відповідачу товару неналежної якості матеріали справи не містять. При цьому, судом враховано, що видаткові накладні підсипані відповідачем без зауважень щодо якості чи кількості поставленого товару.

Доказів оплати за отриманий товар у розмірі 142 877,80 грн. відповідачем на користь позивача за час розгляду справи суду не надано, та матеріали справи не містять. Строк оплати є такий, що настав.

Судом також встановлено, що Позивачем здійснювалось досудове врегулювання спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано Претензію №127/05/07-01 від 21.01.2021 на адресу відповідача з проханням перерахувати суму боргу, проте Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Суд констатує, що Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача основної суми заборгованості в розмірі 142 877,80 грн., яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за Договором, підлягає задоволенню судом.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 64 612,10 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 64 612,10 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційної складової має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу позивача, який полягає отриманні компенсації від боржника.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 99 470,65 грн. за період з 14.05.2020 по 09.03.2023 за прострочення зобов`язання на суму 142 877,80 грн.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 7.3 договору, сторони домовились, що за порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк Товару, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", визначено, що приписом частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У своєму розрахунку пені позивач помилково нараховує відповідачу пені на суму боргу у розмірі 142 877,80 грн. та визначає невірно період нарахування пені з 14.05.2020 по 09.03.2023.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Суд вважає, що вірним періодом на який позивач вправі здійснити нарахування пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання є 14.05.2020 по 14.11.2020 (з врахуванням ч.6 ст. 232 ГК Україн та визначеного Позивачем початок періоду з 14.05.2020, який не праві змінити суд).

Тому, на переконання суду, позивач відповідно до умов п. 4.1 спірного договору має право нараховувати відповідачу пені за прострочення платежу після 30 календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару і таке право з 14.05.2020 у позивача виникло лише за несвоєчасну оплату за отриманий товар по видатковій накладній № А99000000387 від 13.04.2020 по Довіреності №57 від 08.04.2020 на суму 21205,80грн.

Враховуючи, що нарахування пені позивачем здійснено всупереч умовам про стягнення пені, суд здійснивши розрахунок суми пені, відповідно до наведених положень закону та договору, прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 353,46 грн.

Нарахування позивачем пені в іншій частині проведено з порушенням умов закону та договору, тому у задоволені позову в частині вимог про стягнення 98 117,19 грн. пені слід відмовити.

За таких обставин позов Комунального підприємства "Фармація" підлягає частковому задоволенню.

Щодо заяви Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідача) про зменшення розміру пені до 95 відсотків від нарахованої суми, суд зазначає наступне.

В обґрунтування означеної заяви відповідач посилався на те, що Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, після початку військової агресії рухомий склад Підприємства із самого початку повномасштабного вторгнення російської федерацією був залучений до евакуації жителів Київської області та в подальшому здійснював перевезення мешканців міста Києва на безоплатній основі, що в сою чергу негативно вплинуло на фінансове становище Підприємства. Наразі, значну кількість маршрутів міста скорочено за наслідками чого пропускна спроможність пасажиропотоку зменшилась врази, а відтак доходи Підприємства значно скоротилися.

Також відповідачем наголошено, що підприємство опинилось в скрутному фінансовому становищу, що підтверджено довідкою від 11.07.2023 №053/01/03-1, відповідно до якої недофінансування Підприємства з місцевого бюджету складає 221,1млн.грн.

Означені обставини у сукупності, на думку відповідача, є достатніми для зменшення розміру пені на 95 відсотків від нарахованої суми.

У задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені суд відмовляє, виходячи з наступного.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Згідно із ст. 233 ГК у разі коли належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою закону до договору.

Оскільки, заявлена позивачем пеня стягується судом частково, лише за несвоєчасну оплату за отриманий товар по видатковій накладній № А99000000387 від 13.04.2020 за період прострочення з 14.05.2020 по 14.11.2020 і сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача є незначною, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, оскільки це порушить принцип рівності сторін та об`єктивного очікування сторін на отримання компенсації за порушені зобов`язання.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на обґрунтованість позовних вимог та підтвердження їх матеріалами справи в частині основного боргу, інфляційних втрат та частково пені, суд дійшов до висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 142 877,80 грн - основного боргу, 64 612,10 грн. - інфляційних втрат та частковому задоволенню вимоги про стягнення пені, у сумі 1 353,46 грн.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Фармація" (01054, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, код ЄДРПОУ: 05415852) задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Комунального підприємства "Фармація" (01054, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, код ЄДРПОУ: 05415852) 142 877 (сто сорок дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 80 коп. - основного боргу, 64 612 (шістдесят чотири тисячі шістсот дванадцять) грн. 10 коп. - інфляційних втрат, 1 353 (одна тисяча триста п`ятдесят три)грн. 46коп. пені та 3 134 (три тисячі сто тридцять чотири) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

В решті частині позову- відмовити

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. І. Борисенко