Рішення

від 30.10.2023 по справі 910/11677/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/11677/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС"

про стягнення 36 189,26 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" про стягнення 36 189,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №030409/4605/0000228 від 17.10.2022, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Mazda" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС", позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 189,26 грн.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2023 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

07.08.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11677/23, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

22.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому позивач частково визнає позовні вимоги, також останній зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, які позивач заявляє до стягнення з відповідача, є неспівмірними з ціною позову, складністю справи та виконання адвокатських робіт.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2022 між ОСОБА_1 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) було укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030409/4605/0000228, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

23.04.2023 відбувалася ДТП за участю автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП яка відбувалася 23.04.2023 було пошкоджено застрахований у ПАТ "СК" Уніка" транспортний засіб «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення водієм транспортного засобу "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 Правил дорожнього руху України.

Згідно Постанови Дарницького районного суду міста Києва від 04.05.2023 по справі №753/6742/23 винуватцем вище вказаного ДТП визнано водія транспортного засобу "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2

08.05.2023 ПАТ "СК" Уніка " було складено страховий акт №9980709183 від 08.05.2023.

На підставі страхового акту №9980709183 від 08.05.2023 та на виконання умов сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030409/4605/0000228 від 17.10.2022 позивач здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу в розмірі 36 189, 26 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.

Позиція відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній частково погодився з позовними вимогами у розмірі 22 594, 43 грн.

В обґрунтування відповідачем вказано, що вартість відновлювального ремонту з коефіцієнтом фізичного зносу транспортного засіб «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , має становить 27 918, 50 грн. з ПДВ.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів, що позивач поніс збитки у розмірі ПДВ (відремонтував авто у платника ПДВ).

Тому, ПАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" вважає, що вартість відновлювального ремонту зазначеного вище автомобіля з вирахуванням розміру ПДВ та коефіцієнту фізичного зносу має складати 22 594, 43 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн є неспівмірними з ціною позову, складністю справи та виконання адвокатських робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з матеріалів справи, 23.04.2023 о 09 годин 40 хвилин на проспекті Григоренка в місті Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.05.2023 по справі №753/6742/23 винуватцем вище вказаного ДТП визнано водія транспортного засобу "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

Згідно з постанови Дарницького районного суду міста Києва від 04.05.2023 по справі №753/6742/23, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Вказаною вище постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.05.2023 по справі №753/6742/23 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030409/4605/0000228 від 17.10.2022 укладеного ПАТ "Страхова компанія "Уніка" (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача.

Відповідно до рахунку №1093444 від 01.05.2023 вартість відновлювального ремонту становить 36 189, 26 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №9980709183 від 08.05.2023, згідно із яким у зв`язку із настанням 23.04.2023 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 36 189, 26 грн.

На підставі страхового акта №9980709183 від 08.05.2023 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 36 189, 26 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №088001 від 09.05.2023.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/006316136.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 36 189, 26 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030409/4605/0000228 від 17.10.2022, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 36 189, 26 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №088001 від 09.05.2023.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АР/006316136 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу "Mazda 3" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23.04.2023.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;

Ц с - ціна нової складової частини, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Водночас, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

Водночас, відповідач не надав доказів на підтвердження визначення відповідачем коефіцієнт фізичного зносу.

Суд зазначає, що визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

Відповідно до рахунку ТОВ «Віннер Автомотів» №1093444 від 01.05.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 36 189, 26 грн.

Щодо доводів відповідача про здійснення виплати страхового відшкодування з ПДВ та необхідність вирахування суми податку на додану вартість у сумі 5324,07 грн з вартості ремонту, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

З огляду на викладене, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Разом з тим, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

В Листі Верховного суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" зазначено, що нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість. Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Таким чином, у випадку проведення ремонту пошкодженого автомобіля особою, яка зареєстрована як платник ПДВ, сума страхового відшкодування має бути виплачена з урахуванням ПДВ, а у випадку виконання таких робіт особою, як не зареєстрована як платник ПДВ - без урахування ПДВ.

Згідно з п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування виплачено особі, яка здійснювала ремонт транспортного засобу на підставі виставленого рахунку - Філія «Віннер ФКН «ТОВ «Віннер Автомотів» (код ЄДРПОУ 43224594) (який є платником ПДВ), а не безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника). У зв`язку з цим відсутні підстави для зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ, а тому суд відхиляє твердження відповідача.

Суд зазначає, що визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.

Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 36 189, 26 грн. підтверджується платіжним дорученням №088001 від 09.05.2023.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка".

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1639 від 21.05.2019, договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, додаткову угоду №2 до договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 від 09.01.2023, акт надання послуг №61 від 21.07.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1/20ю від 31.12.2020, розрахунок витрат на правову допомогу, а також платіжне доручення № 4151 від 03.07.2023.

У відповідності до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро, у справах, де Клієнт виступає в якості позивача, Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 7 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок за кожну справу незалежно від переліку наданих послуг та часу, витраченого на них. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 5-ти (п`яти) робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього (пункт 4.3. договору).

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі № 910/11677/23.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач просив зменшити витрати на правову допомогу з огляду на наявну усталену практику в даній категорії справ.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

З огляду на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачами не доведено неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів.

Таким чином, заперечення відповідача є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим, враховуючи категорію справи та розмір заявлених позивачем витрат як фіксований тариф, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС" (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у сумі 36 189, 26 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн та судовий збір у сумі 2 147, 20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець