Рішення

від 23.10.2023 по справі 910/11441/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2023Справа № 910/11441/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропоставки"

про стягнення 2472578,99 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Ярош Д.С.

Представники учасників справи

Від позивача: Тодорюк О.Г.

Від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 23.10.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропоставки" про стягнення 2472578,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 0905/23е від 09.05.2023.

Ухвалою суду від 24.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.08.2023.

В підготовчому судовому засіданні 10.08.2023 оголошено перерву до 09.10.2023 року.

Ухвалою суду від 09.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 23.10.2023.

В судове засідання 23.10.2023 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.10.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгропоставки" (покупець) укладено договір поставки № 0905/23е від 09.05.2023 відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити м`ясну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити таку продукцію.

Згідно п. 2.1 договору постачальник відвантажує партію продукції на адресу покупця за ціною, що склалась на ринку і вказана у рахунку.

Оплата конкретної партії продукції може здійснюватись на таких умовах: на умовах повної передоплати - оплата повної вартості продукції протягом 5 банківських днів з моменту підтвердження замовлення, але в будь-якому випадку до дати поставки; на умовах здійснення оплати по факту поставки - оплата повної вартості продукції протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки. У разі оплати по факту поставки, а також у разі часткової передоплати, покупець в будь-якому разі проводить оплату поставленої партії - у строк не більше 5 банківських днів з моменту поставки. У такому разі оплата покупцем продукції не може ставитись в залежність від надання постачальником окремого рахунку на оплату, зважаючи реквізитів для оплати в цьому договорі (п. 2.3, 2.6 договору).

Згідно п. 7.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов`язань, узятих за даним договором в період його дії.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 787 від 09.05.2023 на суму 467099,39 грн, № 898 від 23.05.2023 на суму 2502092,40 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень та застережень. Загальна вартість товару згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних становить 2969191,79 грн. В підтвердження обставин поставки до матеріалів справи також долучено товарно-транспортні накладні: № 787 від 09.05.2023 на суму 467099,39 грн та № 898 від 23.05.2023 на суму 2502092,40 грн

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, що підтверджується карткою рахунку 361 за 01.01.2023 - 10.07.2023 та платіжними інструкціями. Згідно долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій сплачено: 15.05.2023 кошти у сумі 300000,00 грн та 16.05.2023 - 167099,39 грн за видатковою накладною № 787 від 09.05.2023. За товар поставлений згідно видаткової накладної № 898 від 23.05.2023 відповідач сплатив 02.06.2023 кошти у сумі 200000,00 грн та 07.06.2023 кошти у сумі 200000,00 грн.

Тобто не сплаченою лишилась вартість поставленого за видатковою накладною № 898 від 23.05.2023 у сумі 2102092,40 грн.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару за договорами на загальну суму 2969191,79 грн, вартість якої була оплачена відповідачем лише частково у розмірі 867099,39 грн. Вартість отриманого та не оплаченого відповідачем товару становить 2102092,40 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати товару у більшому розмірі чи відсутності у нього заборгованості перед позивачем за поставлений згідно договору товар. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачено відстрочення платежу за товар на 5 банківських днів від дати поставки. Отже, за видатковою накладною № 898 від 23.05.2023 товар мав бути оплачений у строк до 30.05.2023. Тобто з 31.05.2023 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання по платі товару за видатковою накладною № 898 від 23.05.2023

З огляду на подані у справі докази, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 2102092,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за загальний період з 29.05.2023 по 14.07.2023 пеню у розмірі 135340,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 16816,74 грн та 3% річних у розмірі 8120,41 грн та штраф у розмірі 210209,24 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст.230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В разі порушення покупцем умов цього договору щодо умов, порядку, строку оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент виникнення такого порушення за кожен день прострочення від суми, що підлягає сплаті (п. 6.3 договору).

Суд відзначає, що позивачем було невірно визначено період нарахування пені, оскільки, останнім днем виконання зобов`язань з оплати товару отриманого згідно видаткової накладної № 898 від 23.05.2023 є 30.05.2023. Отже, у позивача виникло права нараховувати пеню з 31.05.2023, а не з 29.05.2023, як помилково визначив позивач. Суд відзначає, що оскільки, він обмежений у праві виходити за межі позовних вимог, то базою нарахуванню пені є сума визначена позивачем (2102092,40 грн). Суд здійснив перерахунок пені за період з 31.05.2023 по 14.07.2023, згідно якого з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 129581,04 грн.

У випадку прострочення оплати понад строк 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику додатково штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 6.4 договору).

Прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача тривало понад 10 календарних днів, а тому у позивача виникло право нарахувати штраф згідно п. 6.4 договору. Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, суму штрафу у розмірі 210209,24 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як уже було зазначено вище, позивач невірно визначив дату початку прострочення з боку відповідача, а тому суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 31.05.2023 по 14.07.2023. Суд відзначає, що оскільки, він обмежений у праві виходити за межі позовних вимог, то базою нарахуванню 3% річних є сума визначена позивачем (2102092,40 грн). Згідно перерахунку суду, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7774,86 грн.

Розрахунок втрат від інфляції за червень 2023 здійснений позивачем є арифметично вірним та обґрунтованим, а отже з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 16816,74 грн.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення, з урахуванням встановлених вище обставин.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропоставки" (03126, місто Київ, вулиця Білецького Академіка, будинок 34, ідентифікаційний код 39076433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" (80362, Львівська область, Львівський район, с.м.т. Куликів, вулиця Хмельницького Б., будинок 10, ідентифікаційний код 36763010) основний борг у розмірі 2102092 (два мільйони сто дві тисячі дев`яносто дві) грн 40 коп., пеню у розмірі 129581 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн 04 коп., штраф у розмірі 210209 (двісті десять тисяч двісті дев`ять) грн 24 коп., 3% річних у розмірі 7774 (сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 16816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 36997 (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 11 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 5759,16 грн та 3% річних у розмірі 345,55 грн - відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 30.10.2023

Суддя І.В.Усатенко