Рішення

від 30.10.2023 по справі 910/14827/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Справа № 910/14827/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "TAC" (03117, пр. Берестейський, будинок 65, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсліс" (08626, вул. Щорса, буд. 114, с. Здорівка, Васильківський район, Київська область)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 14 562, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ "Страхова група "TAC" звернулось в Господарський суд міста Києва із позовом до ТОВ "Ресурсліс" про стягнення 14 562, 00 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем здійсненням ним виплати страхового відшкодування потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу відповідача внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, а також з вини особи, що перебувала у трудових відносинах з товариством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 р. позовну заяву ПрАТ "Страхова група "TAC" до ТОВ "Ресурсліс" про стягнення 14 562, 00 грн, передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2023 р. відкрито провадження у справі № 910/14827/22 за позовом ПрАТ "Страхова група "TAC" до ТОВ "Ресурсліс" про стягнення 14 562, 00 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 .

Окрім цього, одночасно із позовною заявою, до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 28.12.2022 р. про витребування доказів, що подається одночасно із позовною заявою, у якому він просить суд витребувати у Васильківського міськрайонного суду Київської області копію постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 р. у справі № 362/1969/19, яка підтвердить позовні вимоги позивача та підтвердить обставини обставини ДТП, вину ОСОБА_1 водія ТОВ "Ресурсліс" в ДТП, пошкодження ТЗ Volkswagen Caddy, д.н. НОМЕР_1 .

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про витребування доказів, судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, так як судом отримано повний текст постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 р. у справі № 362/1969/19 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

06.03.2023 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 24.02.2023 р., в якому він просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова група "TAC" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсліс" 14 562, 00 грн матеріальної шкоди в порядку регресу, відмовити у задоволенні позову.

09.03.2023 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення б/н від 09.03.2023 р. на клопотання (заяву), що долучені судом до матеріалів справи.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) була повідомлена належним чином, пояснень щодо позову та інші заяви по суті спору не надала. Обов`язок по повідомленню третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за його адресою реєстрації місцезнаходження: АДРЕСА_1 , та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, позивача і суд не повідомляла.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 р. між позивачем (надалі - Страховик) та відповідачем (надалі - Страхувальник) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) у формі полісу № АМ/9397236, згідно пункту 2 якого страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом) (надалі - Договір).

Згідно з п. 3 Договору договір (поліс) набирає чинності з початку зазначеного строку його дії. Строк дії з 21.11.2018 до 23.11.2019 включно.

Відповідно до п. 7 Договору забезпечений транспортний засіб (ТЗ) марка, модель: DAF95XF430, VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_2 , тип: С2, номерний знак: НОМЕР_3 , рік випуску: 2006, населений пункт місяця реєстрації: Васильків.

Пунктом 4 Договору визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну сто тисяч гривень.

22.03.2019 р. о 13 год. 40 хв., на автодорозі М-05 Київ-Одеса, 55 км, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу DAF95XF430, номерний знак: НОМЕР_3 під керівництвом працівника ТОВ "Ресурсліс" - ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen Caddy, номерний знак: НОМЕР_1 , під керівництвом його власника, - ОСОБА_2 , що встановлено та зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 185723 від 22.03.2019 р., складеного працівниками Національної поліції України.

25.03.2019 р. на виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9397236 від 20.11.2018 р., укладеного між ПрАТ "Страхова група "TAC" та ТОВ "Ресурсліс", позивачем був складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому було визначено та зафіксовано характер пошкоджень, а також позивачем була складена ремонтна калькуляція № 05590_40 від 29.03.2019 р.

04.04.2019 р. ОСОБА_2 , - власник транспортного засобу Volkswagen Caddy, номерний знак: НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою № 01-19/825 про страхове відшкодування, у якій погодив розмір страхового відшкодування на суму 16 062, 00 грн та просив виплатити його.

05.04.2019 р. на виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9397236 від 20.11.2018 р. позивачем був складений страховий акт № 12356Р/40/2019, згідно додатку № 1 якого сума страхового відшкодування складає 16 062, 00 грн.

27.04.2019 р. позивачем було перераховано потерпілій особі, - ОСОБА_2 суму в розмірі 16 062, 00 грн страхового відшкодування згідно з платіжним дорученням № 20811 від 17.04.2019 р.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 362/1969/19 від 30.05.2019 р. визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Також постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 362/1969/19 від 30.05.2019 р. встановлено, що 22.03.2019 р. о 13 год. 40 хв., на автодорозі М-05 Київ-Одеса, 55 км ОСОБА_1 керував автомобілем DAF95XF430, номерний знак: НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не стежив за правильністю та зміщення, прикріплення вантажу, технічного стану транспортного засобу, перед початком руху не перевірив надійність і розташування вантажу та не контролював це під час руху в результаті чого деталь причіпу, а саме тен здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Caddy, номерний знак: НОМЕР_1 .

У лютому 2020 р. відповідачем було частково виконано свій обов`язок щодо відшкодування позивачу понесених витрат у зв`язку із виплатою останнім страхового відшкодування потерпілій особі, - ОСОБА_2 та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 500 грн, що підтверджується меморіальним ордером № @2PL623351 від 28.02.2020 р.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 562, 00 грн матеріальної шкоди в порядку регрессу.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

2. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

3. Суб`єкти господарювання з метою страхового захисту їх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 цього ж кодексу Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 цього ж кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 цього ж кодексу юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частинами 1-2 ст. 1187 цього ж кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 цього ж кодексу особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 цього ж закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 29 цього ж закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з підпункту г) пункту 38.1.1. ст. 38 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2019 р. ОСОБА_1 перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ "Ресурсліс", керував автомобілем DAF95XF430, номерний знак: НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не стежив за правильністю та зміщення, прикріплення вантажу, технічного стану транспортного засобу, перед початком руху не перевірив надійність і розташування вантажу та не контролював це під час руху в результаті чого деталь причіпу, а саме тент здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Caddy, номерний знак: НОМЕР_1 , тим самим ОСОБА_1 своїми діями допустив порушення п.п. 2.3 б, 22.2 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 р. у адміністративній справі № 362/1969/19.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, до позивача, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі за шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перейшло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 16 062, 00 грн, як страхувальника, оскільки дорожньо-транспортна пригода, що відбулась 22.03.2019 р. визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану забезпеченого транспортного засобу (автомобіль DAF95XF430, номерний знак: НОМЕР_3 ) та його обладнання існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок щодо відшкодування позивачу понесених витрат у зв`язку із виплатою останнім страхового відшкодування потерпілій особі, - ОСОБА_2 та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 500 грн, що підтверджується меморіальним ордером № @2PL623351 від 28.02.2020 р.

Отже, станом на час розгляду справи відповідач обов`язок по відшкодуванню позивачу понесених витрат у зв`язку із вчиненням останнім страхового відшкодування потерпілій особі, - ОСОБА_2 не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 14 562, 00 грн, що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) у формі полісу № АМ/9397236 від 20.11.2018 р., протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 185723 від 22.03.2019 р., відповіддю від Національної поліції України, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 р. у адміністративній справі № 362/1969/19, заявою № 01-19/825 від 04.04.2019 р. про страхове відшкодування, повідомленням № 05590/40/2019/53 від 25.03.2019 р. про дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість), страховим актом № 12356Р/40/2019 від 05.04.2019 р., платіжним дорученням № 20811 від 17.04.2019 р., на суму 16 062, 00 грн, меморіальним ордером № @2PL623351 від 28.02.2020 р. на суму 1 500, 00 грн, ремонтною калькуляцією № 05590_40 від 29.03.2019 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку у повному обсязі по відшкодуванню позивачу понесених витрат у зв`язку із вчиненням останнім страхового відшкодування потерпілій особі.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 14 562, 00 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову повністю у зв`язку із спливом позовної давності. З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 р. до 22.05.2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції від 01.07.2023 р.) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 р. до 30.06.2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Крім того, Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії."

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05:30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Зокрема, Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. ст. 256-258, 259, п. 12, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також того, що позивач звернувся в Господарський суд міста Києва із позовною заявою б/н від 28.12.2022 р. до відповідача про стягнення 14 562, 00 грн матеріальної шкоди в порядку регресу - 28.12.2022 р., суд дійшов висновку, що позовна давність не спливла, і відповідно позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом своїх прав і інтересів по стягненню матеріальної шкоди в порядку регресу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсліс" (08626, вул. Щорса, буд. 114, с. Здорівка, Васильківський район, Київська область; ідентифікаційний код 39179504) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "TAC" (03117, пр. Берестейський, будинок 65, м. Київ; ідентифікаційний код 30115243) 14 562 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 00 (нуль) коп. та судові витрати 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца