Рішення

від 18.10.2023 по справі 914/2450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2023 Справа № 914/2450/22(914/2525/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ», м. Київ

про стягнення 4 558 917,43 грн

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м.Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

від позивача: Коваль В.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА(79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: 79034, м. Львів, вул. Листопадна, буд. 11, кв. 25.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

Постановою суду від 24.05.2023 року припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

18.08.2023 через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА подало позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ про стягнення 4 886 804,08 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ про стягнення 4 886 804,08 грн. залишено без руху; надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду - документів, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

25 серпня 2023 через систему Електронний суд заявником подано заяву про усунення недоліків на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 23.08.2023.

Ухвалою суду від 05.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ про стягнення 4 886 804,08 грн прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ БНК-Україна. Справу призначено до розгляду на 04.10.2023.

У судове засідання від 04.10.2023 сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені.

На електронну адресу суду ліквідатором ТОВ БНК-Україна подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити явку в судове засідання.

22.09.2023 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2023 розгляд справи відкладено на 18.10.2023.

12.10.2023 позивачем через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог.

У судове засідання 18.10.2023 ліквідатор позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

11.10.2023 ліквідатор через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» на користь позивача заборгованість за Додатковою угодою № 15 від 26.01.2022 та Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 до Договору №433- ДТ-21/Д поставки товару на суму становить 2 807 201,14 грн., заборгованість із сплати 3 % річних (за період із 20.07.2022 по 18.08.2023) на суму 91 137,90 грн., інфляційні нарахування (за період із 20.07.2022 по 18.08.2023) в сумі 273 824,68 грн. та пеню в розмірі 1 386 753,71 грн; визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 807 201,14 гривень за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ»; судові витрати покласти на відповідача.

У заяві про зменшення позовних вимог ліквідатор посилається на те, що отримавши відзив та повторно перевіривши документи фінансово-господарської діяльності ТОВ БНК-Україна ліквідатором встановлено, що відповідачем сплачено на користь позивача забезпечувальний платіж на суму 173 299,00 грн. Позивачем зменшено суму позовних вимог на 173 299,00 грн та визначено суму 3% річних, втрат від інфляції та пені з врахуванням зменшення суми основного зобов`язання.

Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи, що дії позивача зі зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку про те, що вказана заява приймається судом до розгляду.

Таким чином, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, нова ціна позову становить 4 558 917,43 грн, а справа підлягає розгляду з урахуванням нової ціни позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 18.10.2023, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, участь у судовому засідання є правом, а не обов`язком сторін, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 18.10.2023 за відсутності представника відповідача.

Відповідачем направлено на адресу суду клопотання від 22.09.2023, в якому просить постановити ухвалу про розгляд справи за правилами

загального позовного провадження. На думку відповідача, для розгляду даної справи необхідний порядок загального позовного провадження, оскільки справа потребує детального розгляду спору та з`ясування всіх обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: відповідач просить суд звернути увагу на значну ціну заявленого позову, що суттєво перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позивач не підтверджує в тексті позовної заяви про факт отримання ним суми контрактного забезпечення в розмірі 173 229,00 грн. Відповідач зазначає, що вирішення цього питання в судовому засіданні може зменшити суму основного боргу, та як наслідок - змінити розрахунок штрафних санкцій; потребує дослідження в судовому засіданні питання врахування позивачем суми ПДВ у розрахунок суми основного боргу, враховуючи відсутність статусу платника ПДВ у позивача; позивач не зазначив всі обставини справи на які посилається у позовній заяві. Відповідач вважає, що позивач не обгрунтував порядок визначення строку виконання грошових зобов`язань відповідача за договором № 417-ДТ-20/Д від 14.12.2020, що значною мірою впливає на порядок нарахування штрафних санкцій за договором.

Як передбачено ч.ч. 3, 4 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною першою ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (ч.3 ст.247 ГПК України).

Суд звертає увагу відповідача на те, що в порядку спрощеного позовного провадження, як випливає з наведених вище норм, зокрема ч. 5 ст. 12 ГПК України, не обов`язково можуть розглядатись лише справи, ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (справи, які є малозначними в силу прямої вказівки процесуального закону), а й справи незначної складності, які визнаються малозначними судом. Для можливості такого визнання справи малозначною одночасно необхідно, щоб справа не належала до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Дана справа не належить до зазначеного в ч. 4 ст. 247 ГПК України вичерпного переліку справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тобто справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (не є справою про банкрутство, справою у спорі, який виник з корпоративних відносин, справою у спорі щодо захисту прав інтелектуальної власності, справою у спорі щодо приватизації державного чи комунального майна тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Позивачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не заявлено.

Враховуючи наведене та предмет, підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» про розгляд в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності ліквідатором встановлено, що в ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» є непогашена дебіторська заборгованість перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою №15 від 26.01.2022 та Додатковою угодою №16 від 26.01.2022 до Договору №433-ДТ-21/Д від 14.12.2020 поставки товару. Позивач просить стягнути 2 807 201,14 грн основного боргу, 91 137,90 грн 3 % річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1 386 753,71 грн пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 670 039,04 грн, а в частині стягнення пені, збитків від інфляції та розміру 3 % річних відмовити повністю.

Також, у відзиві відповідач просить поновити строк для надання відзиву на позов. Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» про стягнення 4 886 804,08 грн прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна», ухвалено відповідачу надати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, копія ухвали від 05.09.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 05.09.2023, також 05.09.2023 направлена на електронну адресу. Отже, останнім днем строку на подання відзиву на позовну заяву є 20.09.2023. Відповідачем направлено відзив на позовну заяву відповідно до відмітки АТ «Укрпошта» 19.09.2023, тобто в межах строків, встановлених ухвалою суду від 05.09.2023. Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог відповідач у відзиві посилається на те, що жодних розрахунків від позивача в частині остаточної ціни товару відповідач не отримував. 19.10.2022 рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до позивача застосовано санкції. Зазначена обставина фактично заблокувала будь-які подальші розрахунки з позивачем станом по сьогоднішній день, оскільки банки на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Постанови НБУ від 11.05.2023 № 65 блокують всі платежі особі, яка знаходиться в санаційних списках. Відповідач зазначає, що вказані обставини також унеможливили сплату остаточної ціни товару на підставі вимоги №01-27/914/2450/22/260 про сплату заборгованості що направлена позивачем 04.08.2023.

Відповідно до умов п. 2.17., 2.18. Договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в якості запобіжного заходу відповідач зобов`язався перерахувати на рахунок позивача грошову суму у розмірі, виходячи з 10 евро за тону, що є «контрактним забезпеченням» за договором та сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальником або стягується в безспірному порядку на користь Постачальника. Відповідно до платіжної інструкції № 725 від 29.12.2020, копія якої долучена до відзиву відповідачем на користь позивача сплачено контрактне забезпечення в розмірі 173 229,00 грн. без ПДВ, що також підтверджується актом звіряння між сторонами за грудень 2021. Відповідно до п. 2.21 договору зазначена сума або зараховується у вартість поставленого товару або повертається в повному обсязі за умови повного виконання зобов`язання. Відповідач посилається на те, що зазначена сума позивачем не була повернута відповідачу, а товар на зазначену суму не поставлявся, сума контрактного забезпечення у розмірі 173 229,00 грн повинна бути зарахована у вартість товару, а відповідно зменшити розмір основного боргу на зазначену суму.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно нараховано суми ПДВ у розмірі 496 740,04 грн до суми основного боргу, оскільки станом на сьогоднішній день, позивач не є платником ПДВ, його свідоцтво анулювано 31.05.2023. Проте, позивачем безпідставно включено до суми позовних вимог суму ПДВ, яка вказана в Доповненні № 1 до Додаткових угод № 15 та № 16. При сплаті попередньої ціни відповідачем складено податкові накладну № 35 від 02.02.2022 на суму ПДВ 3 839 766,00 грн, яка зареєстрована 21.02.2022 до Додаткової угоди № 15 та № 36 від 02.02.2022 на суму ПДВ 2 742 690,00 зареєстрована 21.02.2022 до Додаткової угоди № 16. Жодних коригувань суми ПДВ позивачем здійснено не було. Як вбачається з наданого позивачем Доповнення № 1 загальна сума ПДВ за Додатковою угодою № 15 складає 4 173 906,73 грн, а за Додатковою Угодою № 16 сума ПДВ складає 2 905 299,31 грн.

На думку відповідача, розрахунок позовних вимог містить безпідставне включення суми ПДВ у розмірі 334 130,73 грн за Додатковою угодою № 15 та 162 609,31 грн за Додатковою угодою № 16, всього на суму 496 740,04 грн. Сума основного боргу заявленого в позовних вимог безпідставно збільшена позивачем на 670 039,04 грн, з яких: 173 229,00 грн контрактного забезпечення та 496 740,04 грн сума нарахованого ПДВ. Відповідно сума основного боргу відповідача становить 2 310 461,20 грн.

Відповідач вважає, що нарахування позивачем пені, інфляції та 3 % річних за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 є необгрунтованими, оскільки договірні відносини між сторонами не містять конкретного строку проведення платежу в частині сплати остаточної вартості товару. Позивач посилається на п. 3.16. договору, відповідно до якого відповідач у випадку звіряння та встановлення недостатності суми здійсненої оплати за поставлений товар зобов`язаний протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків перерахувати позивачу суму нестачі.

Як стверджує відповідач, ним не підписувалися акти звіряння, а про факт їх отримання відповідач дізнався лише під час розгляду своїх вимог про включення до реєстру кредиторів боржника. Відповідач посилається на те, що копія опису вкладення в цінний лист, службовий чек АТ «Укрпошта» про відправлення відповідачу документів, зокрема, актів звіряння та інформація АТ «Укрпошта» про отримання поштового відправлення не підтверджує його отримання саме відповідачем, оскільки не містить прізвища представника відповідача.

Також, відповідач посилається на те, що умовами договору не визначений строк для зобов`язання відповідача підписати направлені поштовим відправленням акти звірки взаєморозрахунків, абз. 3 п. 3.15. Договору передбачає обов`язок підписати документи у дводенний строк лише отримані зазначених актів на електронну поштову адресу. Умовами абз. 2 п. 3.15. Договору передбачено обов`язок позивача направити акти відповідачу на електронну поштову адресу та направити оригінали на поштову адресу у відповідності до п. 9.10., але строки встановлені умовами Договору на узгодження цих актів відповідачем стосуються виключно направлених позивачем документів на електронну поштову адресу відповідача. Доказів направлення актів звірки на електронну адресу відповідача позовна заява не містить. При цьому, зобов`язань відповідача щодо узгодження актів звірки, що направлені поштою у дводенний термін не містять умови договору. Відповідач посилається на те, що матеріали справи не містять жодного доказу проведення сторонами звіряння взаєморозрахунків.

12.10.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що отримавши відзив та повторно перевіривши документи фінансово-господарської діяльності, ліквідатором встановлено, що відповідачем дійсно сплачено на користь позивача забезпечувальний платіж в сумі 173 299,00 грн, позивачем зменшено суму позовних вимог на 173 299,00 грн та визначено суму штрафних санкцій з врахуванням зменшення суми основного зобов`язання, про що подано заяву про зменшення позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про безпідставне нарахування до ціни суми ПДВ в розмірі 496 740,04 грн позивач посилається на таке.

Як визначено умовами Договору та Додаткових угод, формула розрахунку остаточної ціни включає в себе податок на додану вартість. Остаточна ціна за Додатковими угодами до Договору визначена в Доповненнях до Додаткових угод до Договору. Тобто, ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» визначено остаточну ціну Договору відповідно до узгоджених та підписаних між ТОВ «БНК-Україна» та ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» доповнень до додаткових угод, які підписані задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство позивача. Позивач вказує на те, що як свідчить численна судова практика, зокрема й постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, якщо є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Щодо доводів відповідача про невірне зазначення дати виникнення грошових зобов`язань щодо сплати остаточної ціни товару позивач зазначає, що 29 червня 2022 на адресу відповідача надіслано цінний лист, яким надано для підписання 2 примірники: - Додаткову угоду № 15 від 26.01.2022 (2 екземпляри); - Видаткову накладну №1588 від 10.02.2022 (2 екземпляри); - Додаткову угоду № 16 від 26.01.2022 (2 екземпляри); - Видаткова накладна №2010 від 19.02.2022 (2 екземпляри); - Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 16 (2 екземпляри); - Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 15 (2 екземпляри). Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та службовим чеком (накладною) АТ «УКРПОШТА» з трекінговим номером 0103331760254 на адресу ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» вул. Миколи Грінченка, буд. 4, м. Київ, 03038. Відповідно до інформації наданої АТ «УКРПОШТА» ліквідатору поштове відправлення з трекінговим номером 0103331760254, яке відправлялось на адресу ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» вручене на відділенні 03038 в м. Києві 12 липня 2022 року о 10:18.2022 год. Позивач вказує на те, що кінцевим терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача (з врахуванням пп. «а» п. 3.16 Договору) за Додатковими угодами № 15 та 16 є 19 липня 2022, а першим днем прострочення 20 липня 2022.

Щодо доводів відповідача про неотримання поштової кореспонденції позивач посилається на те, що згідно з п. 61 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист та службового чеку (накладної) АТ «УКРПОШТА» з трекінговим номером 0103331760254, на адресу відповідача на надіслано, зокрема: Додаткову угоду № 15 від 26.01.2022 (2 екземпляри); - Видаткову накладну №1588 від 10.02.2022 (2 екземпляри); - Додаткову угоду № 16 від 26.01.2022 (2 екземпляри); - Видаткова накладна №2010 від 19.02.2022 (2 екземпляри); - Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 16 (2 екземпляри); - Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 15 (2 екземпляри). На вказаному описі зазначено номер поштового відправлення 0103331760254, підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля. Позивач вважає, що вказане доводить, що уповноваженим представником відповідача отримано лист із вкладенням, яке відповідає опису, тобто отримано саме ті документи, які направлені боржником.

Відповідно до п. 96 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Тому, як стверджує позивач, доводи відповідача про те, що цінний лист з трекінговим номером 0103331760254 міг бути отриманий не уповноваженою особою є необґрунтованими, з огляду на те, що цінний лист може бути виданий лише уповноваженому представнику.

Також, позивач вказує на те, що укладений між сторонами договір передбачає можливість надсилання акта взаємних розрахунків електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення. Тобто, дата надсилання поштового відправлення завжди слідує після відправлення електронним листом. Факт отримання відповідачем листа (поштового відправлення) № 0103331760254 підтверджений належними доказами та додатково підтверджується поданими відповідачем (при розгляді грошових вимог Кредитора (Відповідача) до Боржника (Позивача) у справі № 914/2450/22) оригіналами Доповнень № 1 до Додаткових угод № 15, 16, які були отримані відповідачем цим же листом (поштовим відправленням) № 0103331760254. Цим же листом відповідачем отримані Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 16 (2 екземпляри) та Акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за Додатковою угодою № 15 (2 екземпляри).

Позивач вважає, що доводи відповідача про те, що оскільки акти звіряння взаємних розрахунків не надсилались електронною поштою на адресу відповідача, а тому обов`язок їх погоджувати та підписувати у відповідача не виник є необґрунтованим, адже доводи відповідача зводяться до того, що така дата мала б наступити раніше, тобто штрафні санкції мали б рахуватись з ранішої дати.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» (надалі «відповідач» або «Покупець»), як покупцем укладено Договір №417-ДТ-20/Д поставки товару (надалі «Договір»).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі - «Товар», паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/ паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (з поліпшеними температурними характеристиками у період січень 2021 - березень 2021 p., листопад 2021 - грудень 2021. р. гранична температура фільтрування не вище «-26» °С, гранична температура помутніння не вище «-16» °С) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (Республіка Білорусь) у кількості до 6 000 (шість тисяч) тонн (+/-10 % в опціоні Постачальника).

Як визначено в абз. 2 пп. 1.1.1. Договору, кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії Товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами.

Відповідно до п. 2.7. Договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Попередня ціна визначається і фіксується сторонами в Додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки Товару Постачальником. Остаточна ціна на Товар, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнях за метричну тону за формулою визначеною в п. 2.14 Договору. Аналогічні положення викладені в п. 9 Додаткової угоди № 15 та № 16.

Відповідно до умов п. 2.17., 2.18. Договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в якості запобіжного заходу Покупець зобов`язався перерахувати на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі, виходячи з 10 евро за тону, що є «контрактним забезпеченням» за договором та сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальником або стягується в безспірному порядку на користь Постачальника.

Згідно з платіжною інструкцією № 725 від 29.12.2020 Покупцем сплачено контрактне забезпечення в розмірі 173 229,00 грн. без ПДВ, що також підтверджується актом звіряння між сторонами за грудень 2021.

Відповідно до п. 2.21 Договору зазначена сума або зараховується у вартість поставленого товару або повертається в повному обсязі за умови повного виконання зобов`язання.

Пунктом 1 Додаткової угоди №15 до Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (надалі також «Товар») та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №15.

За Додатковою угодою №15 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено поставку Товару на користь ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» на загальну суму в загальному обсязі 691 т, а ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» здійснено оплату в розмірі 23 038 596,00 грн відповідно до платіжної інструкції №2112 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №171 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 Додаткової угоди №15 розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Згідно з Доповненням №1 від 16.03.2023 до Додаткової угоди №15 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20Д, постачальник (ТОВ «БНК-Україна») передав покупцю (ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ») дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 25 043 440,36 грн. Вказане доповнення 16.03.2023 підписане уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

З огляду викладене, позивач посилається на те, що заборгованість ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 15 становить 2 004 844,36 грн.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №16 до Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва білоруських НПЗ (далі Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №16.

За Додатковою угодою №16 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено поставку Товару на користь ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» на загальну суму в загальному обсязі 481,65 т, а ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» здійснено оплату в розмірі 16 456 140,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 2111 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №172 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 Додаткової угоди №16 розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Остаточна ціна партії товару за Додатковою угодою №16 становить 17 431 795,88 грн.

Відповідно до Доповнення №1 до Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20/Д, постачальник (ТОВ «БНК-Україна») передав покупцю (ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ») дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 17 431 795,88 грн. Вказане доповнення підписане 16.03.2022 уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

Враховуючи наведене, позивач вказує на те, що заборгованість ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 16 становить 975 655, 88 грн.

У позовній заяві позивач зазначав, що загальний розмір заборгованості ТОВ «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» за Додатковою угодою № 15 та Додатковою угодою № 16 становить 2 980 500,24 грн.

У подальшому ліквідатором встановлено, що відповідачем сплачено на користь позивача забезпечувальний платіж в сумі 173 299,00 грн, тому позивачем на вказану суму зменшено позовні вимоги.

Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача 2 807 201,14 грн заборгованості за Додатковою угодою № 15 та №16. Також, просить стягнути з відповідача 91 137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1 386 753,71 грн пені та судовий збір.

Оцінка суду.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано факт виконання ТОВ БНК-УКРАЇНА умов договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в рамках Додаткової угоди №15 і Додаткової угоди №16 щодо поставки товару повністю, що підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи. Відповідачем здійснено оплату товару у розмірі 39 494 736,00 грн, а отримано, враховуючи остаточну вартість, на суму 42 475 236,24 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 2 807 201,14 грн.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошових зобов`язань за укладеними договорами позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 91 137,90 грн, втрати від інфляції за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 273 824,68 грн, пеню у розмірі 0,05% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.07.2022 по 07.09.2022 у розмірі 70 180,03 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.09.2022 по 18.08.2023 у розмірі 1 316 573,38 грн.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Судом перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, визнано його арифметично правильним та обґрунтованим.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі у розмірі 91 137,90 грн та втрат від інфляції за період у розмірі 273 824,68 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4. Договору №433-ДТ-21/Д поставки товару 14 грудня 2020 року сторони узгодили, що до нарахування штрафних санкцій діє подовжений строк нарахування 3 (три) роки. Також, Сторонами погоджено, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій становить 3 (три) роки.

Як визначено в п. 4.2.2. Договору, у разі порушення Покупцем терміну перерахування грошових коштів, що узгоджений Сторонами в Договорі та відповідній Додатковій угоді, Покупець зобов`язаний на вимогу Постачальника сплатити пеню в розмірі до 0,05% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, включаючи день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, а при простроченні платежу понад 50 (п`ятдесят) банківських днів від дати відвантаження - розмір пені становить 2% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем на підставі вказаних положень договору розмір пені розраховується за період із 20.07.2022 по 07.09.2022 за ставкою 0,05 % від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. А за період з 08.09.2022 р по 18.08.2023 за ставкою 2 % від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період.

Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що вони є правильними, заявлені розміри є арифметично вірними у розмірі 1 386 753,71 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 807 201,14 гривень за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ».

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 58 641,65 грн сплаченого судового збору.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ» (03038, м. Київ, вул. Грінченка, 4; код ЄДРПОУ 30056665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 2 807 201,14 грн основного боргу, 91 137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1 386 753,71 грн пені та 58 641,65 грн судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 807 201,14 гривень за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ».

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати відповідачем суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості (залишок основного боргу).

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 30.10.2023 у зв`язку з відрядженням судді Л.З. Чорній.

Суддя Чорній Л.З.