Рішення

від 27.10.2023 по справі 914/2545/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2023 Справа № 914/2545/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Соловій-Транс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс"

про стягнення 40485,10 грн

Представники сторін не викликались.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "Соловій-Транс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" про стягнення 40485,10 грн, з яких 24000,00 грн основний борг, 5917,81 грн пеня, 8142,90 грн 36% річних, 2424,39 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи №914/2545/23.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

26.08.2022 між Приватним підприємством "Соловій-Транс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" (замовник) укладено договір-заявку №322-005227 про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Mijdrecht (Нідерланди) Вишів (Київська область, Україна).

Згідно з пунктом 2 договору-заявки, оплата по даній заявці здійснюється до вивантаження. Документи, які перевізник надсилає на адресу замовника після закінчення перевезення: ТТН (CMR) з відміткою вантажоодержувача, два примірника акту виконаних робіт, рахунок.

Згідно з пунктом 9 договору-заявки, за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати. Замовник за користування грошовими коштами перевізника на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сплачує 36% річних.

Вартість послуг перевезення за договором та відповідно до виписаного рахунку на оплату №322-005227 від 02.09.2022 становить 140000,00 грн.

Відповідно до ТТН (CMR) №17073 від 31.08.2022 з відміткою вантажоодержувача та згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" від 09.09.2022 розвантаження вантажу відбулось 07.09.2022.

Як стверджує позивач, відповідач лише частково оплатив надані йому послуги, а саме на суму 116000,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 24000,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов`язань, позивачем на підставі пункту 9 договору-заявки та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 5917,81 грн пені, 8142,90 грн 36% річних та 2424,39 грн інфляційних втрат.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 24000,00 грн основного боргу, 5917,81 грн пені, 8142,90 грн 36% річних та 2424,39 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частинами 2 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено судом, 26.08.2022 між Приватним підприємством "Соловій-Транс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" (замовник) укладено договір-заявку №322-005227 про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Mijdrecht (Нідерланди) Вишів (Київська область, Україна).

Факт надання відповідачу послуг з перевезення вантажу на виконання умов договору-заявки підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №17073 від 31.08.2022 з відміткою вантажоодержувача про те, що вивантаження відбулось 07.09.2022. Крім того факт вивантаження 07.09.2022 підтверджується також листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" від 09.09.2022, в якому замовник зазначає, що вантаж було доставлено вчасно, претензій до перевізника немає (дата розвантаження: 07.09.2022).

Отже як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача становить 24000,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання ним взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг перевезення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, сторони у договорі-заявці, а саме у пункті 9 погодили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати. Замовник за користування грошовими коштами перевізника на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сплачує 36% річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов про стягнення 24000,00 грн основного боргу, 5917,81 грн пені, 8142,90 грн 36% річних та 2424,39 грн інфляційних втрат є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16241 від 16.08.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Палетасервіс" (79024, місто Львів, селище міського типу Рудне, вулиця А.Волошина, будинок 6, ідентифікаційний код 37325665) на користь Приватного підприємства "Соловій-Транс" (79024, місто Львів, вулиця Промислова, будинок 21, квартира 7, ідентифікаційний код 39052784) 24000,00 грн основного боргу, 5917,81 грн пені, 8142,90 грн 36% річних, 2424,39 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.