Рішення

від 06.10.2023 по справі 915/75/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Справа № 915/75/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника прокуратури: Цвікілевич Н.В.,

представника позивача-1: не з`явився,

представника позивача-2: Лушникова В.П.,

представників відповідача: Компанійця О.М., Білецької О.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Миколаївської окружної прокуратури (54006, м.Миколаїв, вул.Бузький бульвар, буд.15, код ЄДРПОУ 02910048; e-mail: mykokrug@myk.gp.gov.ua),

в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 40477150; e-mail: odesa@dkrs.gov.ua) від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.42-а, код ЄДРПОУ 41168670; e-mail: mykolaiv@dkrs.gov.ua),

2) Чорноморської сільської ради (57515, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Чорноморка, вул.Суворова, буд.126, код ЄДРПОУ 04377184; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888; e-mail: kanc@elektropostach.mk.ua),

про: визнання недійсними Додаткових угод до Договору про закупівлю товару та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 127101,60 грн.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 28.06.2023: визнання недійсними Додаткових угод №4 від 29.01.2021 та №5 від 01.03.2023 до Договору про закупівлю товару №42/87 від 12.01.2021; стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 98566,32 грн, -

в с т а н о в и в:

16.01.2023 Виконувач обов`язків керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та 2) Чорноморської сільської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №50/2-161ВИХ-23 від 11.01.2023 (вх.№492/23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", в якій просить суд:

- визнати Додаткову угоду №4 від 29.01.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021, укладену між Чорноморською сільською радою Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" недійсною;

- визнати Додаткову угоду №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021, укладену між Чорноморською сільською радою Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" недійсною;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888) на розрахункові рахунки Чорноморської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377184) кошти в сумі 127101,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів та зазначено про наступне. Сторонами в супереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до договору, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості закуповуваного товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації. Прокурор зазначає, що при укладенні сторонами Додаткових угод №4 від 29.01.2021, №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021 порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності належного обґрунтованого документального підтвердження відповідного коливання ціни такого товару на ринку та наявності коливання відповідно, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Прокурор вказує, що порушення сторонами положень ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умов Договору при їх укладенні вказує на недійсність вказаних додаткових угод. Додаткові угоди №4 від 29.01.2021, №5 від 01.03.2021 є недійсними через їх укладення з порушенням умов договору та ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України додаткові угоди до договору повинні були визнані судом недійсними, оскільки укладенні в порушення вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є всі підстави вважати, що кошти отримані на підставі недійних угод отримані безпідставно. Посилаючись на ст.ст.216, 236 ЦК України прокурор зазначає, що розрахунок за поставлену Чорноморській сільській раді електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі про постачання електричної енергії споживачу №42/87 від 12.01.2021 з урахуванням збільшення ціни Додатковими угодами №6 від 07.09.2021, №7 від 01.10.2021, №8 від 01.12.2021. Необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) електричної енергії за 1 кВт/год призвело до завищення протягом січня-листопада 2021 року вартості придбаної електричної енергії на загальну суму 127101,60 грн. Оскільки Додаткові угоди №4 та №5 до Договору від 12.01.2021 №42/87, укладені з порушенням п.12.2.2 Договору та вимог п.2) ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", то належним способом захисту порушеного права є застосування наслідків недійсності правочину. Враховуючи викладене, є підстави для застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Чорноморської сільської ради коштів у сумі 127101,60 грн, одержаних на виконання недійсних правочинів (Додаткових угод №4 та №5 до Договору №42/87 від 12.01.2021).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023, - справу №915/75/23 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 23.01.2023 даний позов залишено без руху та встановлено прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

01.02.2023 від Виконувача обов`язків керівника Миколаївської окружної прокуратури до суду надійшла заява №50/2-426ВИХ-23 від 30.01.2023 (вх.№1173/23) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 23.01.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.03.2023.

23.02.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №03/13-310 від 23.02.2023 (вх.№2175/23), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що Додаткова угода №4 до Договору, була укладена сторонами у відповідності до положень Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому грошовий вимір зміненої ціни за 1 кВт/год (в грошовому вимірі), отриманий розрахунковим шляхом, відповідає положенням Договору, Закону та враховує допустимий відсоток коливання. Отже, при розрахунках вартості спожитої електричної енергії в розрахункових періодах січня та лютого 2021 року, постачальник (відповідач у справі) правомірно використовував ціну за 1 кВт/год на рівні 2,07 грн з ПДВ. Оскільки Додаткова угода №5 до Договору містила арифметичну помилку в розрахунках ціни за 1 кВт/год, це спричинило невірний розрахунок в подальших Додаткових угодах №6 та №7. Разом з цим, сторони за Договором після виявлення цієї математичної помилки, дійшли згоди про необхідність здійснення перерахунку ціни за одиницю товару та вартості спожитої електроенергії за період з березня по листопад 2021 року включно. На суму, що була надмірно нарахована за помилково застосованими цінами, внаслідок арифметичної помилки у Додатковій угоді №5 до Договору, було зменшено суму, що підлягала оплаті за спожиту електричну енергію Чорноморською сільрадою в грудні 2021 року. Так, в грудні 2021 року споживачем було спожито 49029 кВт/год на загальну суму 140565,75 грн. Враховуючи суму зменшення - 28535,28 грн, до сплати в грудні було виставлено суму 112030,44 грн (140565,75 - 28535,28), яка сплачена позивачем в повному обсязі. Відповідач зазначає, що сторонами самостійно були приведені у відповідність до норм Закону та Договору розрахунки, що свідчить про відсутність факту надмірної витрати бюджетних коштів Чорноморською сільською радою за Договором про постачання електричної енергії споживачу №42/87 від 12.01.2021.

03.03.2023 від заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив №50-1106вих-23 від 03.03.2023 (вх.№2569/23), в якій викладено заперечення на доводи відповідача та зазначено, що прокурором заявлено позов відповідно до вимог матеріального та процесуального права з обґрунтуванням належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню.

06.03.2023 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відрядженні.

Ухвалою суду від 07.03.2023 призначено підготовче засідання на 31.03.2023.

10.03.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь №03/13-467 від 07.03.2023 (вх.№2908/23), в яких виклав свої заперечення на доводи, викладені у відповіді на відзив прокуратурою.

Ухвалою суду від 31.03.2023 було зобов`язано Миколаївську окружну прокуратуру, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, Чорноморську сільську раду та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" провести звірку щодо застосованих сторонами розмірів тарифів за електричну енергію за весь період дії Договору №42/87, з урахуванням застосованого у Додатку №2 до Договору №42/87 механізму визначення ціни (тарифу) на електричну енергію та з урахуванням цінових довідок ТТП стосовно середньозважених цін на електричну енергію за відповідні періоди; та щодо стану взаєморозрахунків між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" та Чорноморською сільською радою в частині спожитої та сплаченої Чорноморською сільською радою електроенергії за період з березня по листопад 2021 року.

У підготовчому засіданні 31.03.2023 судом оголошено перерву до 27.04.2023.

26.04.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання №03/13-863 від 25.04.2023 (вх.№5243/23) про долучення до матеріалів справи копій платіжних інструкцій №282, №283, №284, №285, №286, №287, №288, №289 від 17.02.2021; копій банківських виписок за 11.03.2021, 12.04.2021, 13.05.2021, 11.06.2021, 07.07.2021, 11.08.2021, 09.09.2021, 08.10.2021, 09.11.2021, 09.12.2021, 10.12.2021, 29.12.2021; копій платіжних інструкцій №3952 від 09.11.2021, №3954 від 09.11.2021, №4385 від 09.12.2021, №4386 від 09.12.2021, №4484 від 10.12.2021, №4792 від 29.12.2021.

У вказаному клопотанні відповідач вказував на те, що під час проведення звірки сторони не дійшли згоди щодо фактичного стану взаєморозрахунків, у зв`язку з розбіжностями по сумах оплати за Договором №42/87.

Ухвалою суду від 27.04.2023 відкладено підготовче засідання на 31.05.2023. Клопотання ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (вх.№5243/23 від 26.04.2023) про долучення доказів, - задоволено. Зобов`язано Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області надати суду в строк до 10.05.2023 реєстр платіжних доручень, який є Додатком №15 до Акту перевірки від 20.12.2021. Зобов`язано Чорноморську сільську раду та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (за участю представників Миколаївської окружної прокуратури та Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області) провести звірку взаєморозрахунків з наступних питань:

- щодо застосованих сторонами розмірів тарифів за електричну енергію за весь період дії Договору №42/87, з урахуванням застосованого у Додатку №2 до Договору №42/87 механізму визначення ціни (тарифу) на електричну енергію та з урахуванням цінових довідок ТТП стосовно середньозважених цін на електричну енергію за відповідні періоди;

- щодо стану взаєморозрахунків між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" та Чорноморською сільською радою в частині спожитої Чорноморською сільською радою за період з березня по листопад 2021 року електроенергії. Ініціативу проведення звірки покладено на ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія". Зобов`язано надати суду в строк до 31.05.2023 Акт звірки.

08.05.2023 від позивача-1 - Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на адресу суду надійшов лист №151425-14/905-2023 від 04.05.2023 (вх.№5754/23) на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2023.

31.05.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшов лист №03/13-1291 від 30.05.2023 (вх.№6912/23) на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2023.

31.05.2023 від Миколаївської окружної прокуратури до суду надійшли письмові пояснення №50-2972ВИХ-23 від 31.05.2023 (за вх.№6940/23 в електронному вигляді, за вх.№6941/23 до суду) на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2023.

31.05.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання №03/13-1294 від 31.05.2023 (вх.№6954/23), в якому зазначив, що 31.05.2023 о 10:10 через Електронний суд ним отримано від позивача пояснення на виконання вимог ухвали та з метою вивчення наданих пояснень та необхідністю надання заперечень просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 31.05.2023 відкладено підготовче засідання на 21.06.2023.

19.06.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення на пояснення №03/13-1422 від 16.06.2023 (вх.№7944/23), в яких зазначив, що з урахуванням результатів, відображених в акті звірки взаєморозрахунків, проведеної на виконання ухвали суду, просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Миколаївської окружної прокуратури, в зв`язку із відсутністю порушень чинного законодавства з боку відповідача та недоведеністю фактів завдання Державі збитків.

21.06.2023 від Миколаївської окружної прокуратури на адресу суду надійшли додаткові пояснення №50-3503ВИХ-23 від 20.06.2023 (вх.№8073/23).

21.06.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.07.2023.

29.06.2023 від прокуратури на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №50-3691ВИХ-23 від 28.06.2023, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та просить суд:

- визнати Додаткову угоду №4 від 29.01.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021, укладену між Чорноморською сільською радою Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" недійсною;

- визнати Додаткову угоду №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021, укладену між Чорноморською сільською радою Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" недійсною;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888) на розрахункові рахунки Чорноморської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377184) кошти в сумі 98566,32 грн.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, прокуратура скористалася своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві про зменшення позовних вимог №50-3691ВИХ-23 від 28.06.2023.

Ухвалою суду від 20.07.2023 відкладено підготовче засідання на 16.08.2023.

09.08.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення №03/13-2086 від 09.08.2023 (вх.№10544/23), в яких зазначає, що враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 та Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 відповідач наполягає на відсутності доведених позивачем фактів надмірно сплачених коштів Чорноморською сільською радою за Договором про постачання електричної енергії споживачу №42/87 від 12.01.2021. Просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Миколаївської окружної прокуратури, в зв`язку із відсутністю порушень чинного законодавства з боку відповідача та недоведеністю фактів завдання Державі збитків.

14.08.2023 від Миколаївської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання б/н від 14.08.2023 (вх.№10660/23) в електронному вигляді разом із додатковими поясненнями №50-4560ВИХ-23 від 11.08.2023, в яких зазначає, що спірні додаткові угоди до Договору про закупівлю укладені з порушенням умов договору та вимог імперативної норми п.2) ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому належним способом захисту порушеного права є застосування наслідків недійсності правочину. Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України додаткові угоди до договору можуть бути визнані судом недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є всі підстави вважати, що кошти отримані на підставі недійсних угод отримані безпідставно. Прокуратура вважає, що нею заявлено позов відповідно до вимог матеріального та процесуального права з обґрунтуванням належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 16.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2023.

05.09.2023 суд ухвалив відкласти судове засідання на 05.10.2023.

У судовому засіданні 05.10.2023 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі до 06.10.2023.

Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 06.10.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури, представника позивача-2 та представників відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.3 ст.4 та ч.ч.4, 5 ст.53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Прокуратурою у позові зазначено, що у даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді - Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Чорноморської сільської ради у зв`язку із не виконанням своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Таким органом відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та п.п.4), 9) п.4 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за: дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі та вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, зокрема, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України є центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Південний офіс Держаудитслужби в особі відповідного управління у Миколаївській області, згідно постанови Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016, є міжрегіональним територіальним органом, який здійснює фінансовий контроль на території Миколаївської області.

Позивач-1 - Південний офіс Держаудитслужби в особі управління в Миколаївській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

На запит Миколаївської окружної прокуратури №50/2-4178вих-21 щодо вжиття органом контролю заходів до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі", Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в області повідомлено, що за наявності підстав буде забезпечено проведення заходу державного фінансового контролю.

Листом №151403-17/226-2022 від 19.01.2022 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області повідомлено Миколаївську окружну прокуратуру, що відповідно до наказу Південного офісу Держаудитслужби №790 від 07.12.2021 проведено перевірку закупівлі Чорноморської сільської ради за ідентифікатором UA-2021-01-05-003139-с. За результатами перевірки встановлено ряд відповідних порушень, що відображені в Акті перевірки №15-14-13/7 від 20.12.2021. За результатами перевірки закупівель об`єктом контролю направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства та складено Протокол про адміністративне порушення за ч.3 ст.164-14 КУпАП відносно сільського голови Дмитренка А.А.

Інших заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства, в тому числі шляхом подання відповідної позовної заяви до суду, уповноваженим органом контролю не вжито.

Також не вжито відповідних заходів і позивачем-2 - Чорноморською сільською радою Миколаївської області, за кошти якої здійснено закупівлю.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до п.3) ч.2, п.9) ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Згідно ч.1 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

За таких обставин право пред`явлення позову про визнання результатів процедури закупівлі та укладеного за її наслідками договору належить сільській раді.

Станом на момент перевірки Управлінням Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області та Чорноморською сільською радою порушення не було усунено у зв`язку з чим, виконувач обов`язків керівника Миколаївської окружної прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Чорноморської сільської ради.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення переговорної процедури закупівлі (UA-2021-01-05-003139-с), 12.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (надалі - постачальник, відповідач у справі) та Чорноморською сільською радою (надалі - споживач, позивач-2 у справі) укладено Договір №42/87 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір).

Згідно п.2.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році товар: електричну енергію за кодом ДК 021-2015:09310000-5 (електрична енергія) (далі - електроенергія або товар), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

У відповідності до п.2.2. Договору плановий обсяг продажу електроенергії за договором складає 497039 кВт/год.

Відповідно до п.2.4. Договору період постачання: з моменту підписання договору по 31.12.2021 включно.

Згідно п.3.3. Договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами договору.

Ціна електричної енергії становить 1,60 грн за 1 кВт/год, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, крім того ПДВ 0,32 грн, всього з ПДВ - 1,92 грн (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.5.7. Договору загальна ціна даного договору на момент укладання становить 954314,88 грн, у т.ч. ПДВ 159053,15 грн.

У відповідності до п.12.2. Договору істотними умовами договору є: предмет, а саме: найменування, кількість та якість електричної енергії, ціна за одиницю та строк дії договору. Інші умови договору не є істотними та можуть змінюватись відповідно до положень Господарського кодексу України та статті 41 Закону. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема:

12.2.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

12.2.2. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник в межах дії договору надасть замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту НКРЕКП, або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей цього договору розуміється будь-яка зміна ціни у бік збільшення або зменшення за 1 кВт годину на ринку електроенергії, у порівнянні з попереднім значенням та в межах договору.

У відповідності до п.13.1. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - з 12.01.2021 до їх повного здійснення. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 12.01.2021.

В подальшому між постачальником та споживачем були укладені Додаткові угоди до Договору.

Додатковою угодою №1 від 21.01.2021 внесено зміни до п.14 Договору, а саме змінено дані місцезнаходження сторін та їх банківських реквізитів.

Додатковою угодою №2 від 22.01.2021 внесено зміни до Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція", а саме доповнено абз.1 п.4 наступним "оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника з одночасним наданням акту-передавання товарної продукції".

Додатковою угодою №3 від 29.01.2021 внесено зміни до п.5.7. Договору, а саме у загальній сумі Договору зменшено суму ПДВ з 159053,15 грн на 159052,48 грн, тобто на 0,67 грн. Загальна сума залишилась незмінною.

Додатковою угодою №4 від 29.01.2021 узгоджено, що при визначені ціни (тарифу) електричної енергії за 1 кВт/год з 01.01.2021 застосовувати тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВт*год (без ПДВ) та викладено п.1 Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція" у новій редакції, якою передбачено, що ціна за одиницю товару без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 2,07 грн, в т.ч. ПДВ 0,345 грн.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік зменшено на 36,01732 тис.кВт/год.

Відповідно до п.4 вказаної Додаткової угоди, Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Додатковою угодою №5 від 01.03.2021 викладено п.1 Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція" у новій редакції, якою передбачено, що ціна за одиницю товару без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 2,33 грн (з ПДВ).

Згідно п.2 Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік зменшено на 51,4444783 тис.кВт/год.

Відповідно до п.4 вказаної Додаткової угоди, Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.03.2021 та є невідмінною частиною договору.

Додатковою угодою №6 від 07.09.2021 викладено п.1 Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція" у новій редакції, якою передбачено, що ціна за одиницю товару без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 2,53 грн (з ПДВ).

Згідно п.2 Додаткової угоди №6 від 07.09.2021 обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік зменшено на 32,3776417 тис.кВт/год.

Відповідно до п.4 вказаної Додаткової угоди, Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 07.09.2021 та є невідмінною частиною договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" листом №26-17/490 від 18.08.2021, в якому вказано, що відбулось коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим змінилась ціна за електричну енергію у договорі.

Згідно довідки Харківської торгово-промислової палати №1862/21 від 11.08.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за червень (01.06-30.06.2021) склала 1352,96 грн/МВт.год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за липень (01.07-31.07.2021) становить 1751,81 грн/МВт.год; середньозважена ціна зросла на 29,48%.

Додатковою угодою №7 від 01.10.2021 викладено п.1 Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція" у новій редакції, якою передбачено, що ціна за одиницю товару без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 2,75 грн (з ПДВ).

Згідно п.2 Додаткової угоди №7 від 01.10.2021 обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік зменшено на 30,175968 тис.кВт/год.

Відповідно до п.4 вказаної Додаткової угоди, Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.10.2021 та є невідмінною частиною договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" листом №347 від 06.09.2021, в якому вказано, що відбулось коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим змінилась ціна за електричну енергію у договорі.

Згідно довідки Харківської торгово-промислової палати №2079-1/21 від 02.09.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за липень (01.07-31.07.2021) склала 1444,05 грн/МВт.год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за серпень (01.08-31.08.2021) становить 2076,95 грн/МВт.год; відсоток зміни ціни 43,83%.

Додатковою угодою №8 від 01.12.2021 викладено п.1 Додатку №2 до Договору "Комерційна пропозиція" у новій редакції, якою передбачено, що ціна за одиницю товару без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 3,02 грн (з ПДВ).

Згідно п.2 Додаткової угоди №8 від 01.12.2021 обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік зменшено на 103,6072 тис.кВт/год.

Відповідно до п.4 вказаної Додаткової угоди, Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.12.2021 та є невід`ємною частиною договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" листом №26-17/617 від 10.11.2021, в якому вказано, що відбулось коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим змінилась ціна за електричну енергію у договорі.

Згідно довідки Харківської торгово-промислової палати №2767/21 від 09.11.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за вересень (01.09-30.09.2021) склала 2230,78 грн/МВт.год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за жовтень (01.10-31.10.2021) становить 2793,44 грн/МВт.год; відсоток зміни ціни 25,22%.

Прокуратурою у позові зазначено, що Додатковою угодою №4 від 29.01.2021 сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год з 1,92 грн з ПДВ до 2,07 грн з ПДВ, а обсяг постачання електричної енергії зменшено на 36,01732 тис.кВт/год.

Додатковою угодою №5 від 01.03.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,33 грн з ПДВ, а обсяг постачання електричної енергії зменшено на 51,4444783 тис.кВт/год.

Додатковою угодою №6 від 07.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,53 грн з ПДВ, а обсяг постачання електричної енергії зменшено на 32,3776417 тис.кВт/год.

Додатковою угодою №7 від 01.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,75 грн з ПДВ, а обсяг постачання електричної енергії зменшено на 30,175968 тис.кВт/год.

Додатковою угодою №8 від 01.12.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 3,02 грн з ПДВ, а обсяг постачання електричної енергії зменшено на 103,6072 тис.кВт/год.

Прокуратура в позові зазначає, що Додатковими угодами, укладеними сторонами правочину упродовж стислого строку збільшено ціну за одиницю товару з 1,92 грн з ПДВ до 3,02 грн з ПДВ (загалом на 57,3%) та істотно зменшено кількість товару з 497039кВт/год до 393431,8 кВт/год, тобто на 103607,2 кВт/год (загалом на 21%). Водночас, при укладені Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 та Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 до Договору закупівлі №42/87 порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та його умови.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1-3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У відповідності до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про публічні закупівлі".

Згідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на виникнення час спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За результатами проведеної переговорної процедури по закупівлі UA-2021-01-05-003139-c між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» та Чорноморською сільською радою 12.01.2021 було укладено Договір №42/87 про постачання електричної енергії споживачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні додаткових угод №4 від 29.01.2021 та №5 від 01.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №42/87 від 12.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме додатковими угодами №4 від 29.01.2021 та №5 від 01.03.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/год. Таким чином, на думку прокурора необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) електричної енергії за 1 кВт/год призвело до завищення протягом січня-листопада 2021 вартості придбаної електричної енергії на загальну суму 127101,60 грн.

Прокурор стверджує, що відповідно до абз.3 Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 «у зв`язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 № 1728/20» сторони збільшили ціну за одиницю товару до 2,07 грн. (з ПДВ). Згідно з ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 №1728/20 порівно ціни за листопад 2020 року та грудень 2020 року, тобто цінова довідка інформує про зміну середньозваженої ціни у періоди, що передували Договору. Відтак зафіксована зміна середньозваженої ціни у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 №1728/20 не є належним та обґрунтованим документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку у межах дії договору. Тому додаткову угоду №4 від 29.01.2021 укладено з порушенням вимог п.12.2.2. Договору та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо Додаткової угоди №5 прокурор зазначає, що згідно з абз.2 Додаткової угоди №5 від 01.03.2021, у зв`язку зі зміною цини за одиницю товару, що підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2021 №343/21 від 12.02.2021, та керуючись положеннями п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.5.6. Договору, сторони узгодили, що ціна за 1 кВт/год складає 2,33 грн ( з ПДВ). Тобто, вищеназваною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 12,56 % (з 2,07 грн до 2,33 грн за 1 кВт/год з ПДВ). Збільшення ціни за одиницю товару на суму понад 10% суперечить вимогам п.12.2.2. договору та ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Після проведення між позивачем та відповідачем звірки взаєморозрахунків, прокуратурою було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, через необґрунтоване збільшення ціни (тарифу), до 98566,32 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що підставою, для укладення додаткової угоди №4, стало значне та непередбачуване збільшення середньозваженої ціни на РДН ОЕС України у січні 2021 року вже після підписання Договору. Факт коливання середньозваженої ціни на РДН ОЕС України в бік її збільшення підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 21 січня 2021 №142/21, відповідно до якої середньозважена ціна на РДН ОЕС України збільшилась на 19,14%. У тексті Додаткової угоди №4, яка оскаржується прокурором, було допущено технічну описку, яка не впливає на волевиявлення сторін та кінцеву мету - збільшення ціни за 1 кВт/год до рівня 2,075 грн з ПДВ, а саме: обґрунтуванням необхідності збільшення ціни за 1 кВт/год зазначено інформацію з цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 №1728/20, замість вірної інформації з цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 21.01.2021 №142/21.

Відносно вимоги прокуратури про визнання недійсною Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 до Договору №42/87 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

При цьому, чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Відповідно до Додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору встановлено, що ціна (тариф) за електричну енергію складає 1,92 грн, в тому числі ПДВ 0,32 грн, та визначається згідно механізму визначення ціни, а саме:

Ц ф = Ц закупівлі + Т оператор ринку + Т послуги передачі + Т постач + ПДВ 20%, де

Ц закупівлі - фактична середньозважена закупівельна ціна електричної енергії для постачальника.

Т послуги передачі -тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі ДП «НЕК» «Укренерго», встановлений Постановою НКРЕКП на відповідний розрахунковий період, без ПДВ.

Т оператор ринку - послуги оператора ринку.

Т постач - тариф на послуги постачальника за вільною ціною.

Відповідно, Ц ф складала 1,92 з ПДВ,та включала в себе Ц закупівлі -1,30607 грн. за 1 кВт/год без ПДВ, та Т послуги передачі - 0,29393 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Т оператор ринку, та Т постач складало 0 грн.

Відповідно до п.12.2.2 п.12.2 Договору, така істотна умова договору як ціна може змінитись у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник в межах дії договору надасть замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту НКРЕКП, або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей цього договору розуміється будь-яка зміна ціни у бік збільшення або зменшення за 1 кВт годину на ринку електроенергії, у порівнянні з попереднім значенням та в межах договору.

Слід зазначити, що коливанні ціни на ринку може бути підставою для збільшення на 10% саме Ц закупівлі , до якої додаються Т послуги передачі - 0,29393 грн та ПДВ 20%.

29.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №4, якою збільшено Цзакупівлі на 9,99%(тобто, з урахуванням обмежень встановлених п.12.2.2 Договору та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Після збільшення Ц закупівлі ціна за 1 кВт/год складала: Ц ф = 1,30607 + 9,99% + 0,29393 + ПДВ 20% = 2,075 грн за 1 кВт/год з ПДВ. При цьому, Ц закупівлі склала 1,43655 грн (1,30607 + 9,99%).

По тексту Додаткової угоди №4 зазначено, що підтвердженням зміни ціни за одиницю товару є цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1728/20 від 28.12.2020 (т.1 а.с.57,58), яка дійсно не могла слугувати підставою для збільшення ціни електричної енергії.

В той же час, згідно наданої суду довідки Харківської торгово-промислової палати №142/21 від 21.01.2021 (т.2 а.с.8,9) відбулось коливання ціни електричної енергії у бік збільшення на 19,14% за 20 днів січня 2021 року у порівнянні з 10 днями січня 2021 року.

Саме довідку Харківської торгово-промислової палати №142/21 від 21.01.2021 позивач та відповідач вважають належним доказом значного та непередбачуваного збільшення середньозваженої ціни на РДН ОЕС України у січні 2021 року.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Матеріали справи свідчать, що станом на дату укладення Додаткової угоди №4, об`єктивні обставини, які, в силу п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.12.2.2 Договору, могли бути підставою для зміни ціни за одиницю товару у оспорюваний період, дійсно існували та підтверджувались офіційними даними територіального відділення Торгово-промислової палати України, а саме довідкою Харківської торгово-промислової палати від 21.01.2021 №142/21.

Пропозиція про зміну умов договору була направлена відповідачем та прийнята Чорноморською сільською радою, внаслідок чого 29.01.2021 сторони уклали Додаткову угоду №4. На думку суду, факт підписання з боку Чорноморської сільської ради Додаткової угоди №4 без заперечень, свідчить про обізнаність споживача щодо факту значного та непередбачуваного збільшення середньозваженої ціни на РДН ОЕС України у січні 2021 року та, відповідно, наявність підстав для внесення змін до договору.

Вказане підтверджується також тим, що у запереченнях до акту перевірки №15-14-13/17 від 20.12.2021 (т.1 а.с.111, 112) Чорноморська сільська рада заперечувала проти висновків викладених у акті, у т.ч. з підстав відсутності законодавчо визначеного переліку документів, які мають підтверджувати коливання ціни на ринку, їх форму або орган, який має складати такі документи. Порушення діючого законодавства, яке зазначене Держаудитслужбою у акті перевірки сільською радою не визнано.

Тому, застосовуючи принцип вірогідності доказів, суд приходить до висновку, що зазначення у тексті додаткової угоди №4 інформації про цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 №1728/20, замість цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 21.01.2021 №142/21 дійсно може свідчити про допущення сторонами технічної описки в тексті додаткової угоди №4, однак не може свідчити про порушення законодавства при укладенні Додаткової угоди №4 та в подальшому при виконанні Договору.

Таким чином, посилання прокуратури на те, що Додатковою угодою №4 від 29.01.2021 сторони змінили ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності належного документального підтвердження відповідного коливання ціни такого товару на ринку, не відповідає дійсності.

За умови, що підстави для зміни істотних умов договору мали місце на час укладання Додаткової угоди №4, не можна стверджувати, що Додаткова угода №4 від 29.01.2021 укладена сторонами в порушення ст.41 «Про публічні закупівлі».

За вказаних обставин, підстави для визнання Додаткової угоди №4 від 29.01.2021 недійсною, - відсутні.

В подальшому, за ціною 2,075 грн за 1 кВт/год з ПДВ, узгодженою сторонами у Додатковій угоді №4, споживачу було поставлено 56637 кВт/год на суму 117238,59 грн (з яких: у січні - на суму 30255,12 грн; у лютому - на суму 86983,47 грн).

Щодо позовних вимог про визнання недійсною Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 суд дійшов наступних висновків.

У Акті перевірки Південного офісу Державної аудиторської служби в Миколаївської області (надалі - ДАСУ) зазначено, що відповідно до Додаткової угоди №5 від 01.03.2023 збільшення ціни (тарифу) електричної енергії за 1 кВт/год за результатами проведеного без урахування послуг з розподілу електричної енергії склало 12,56% (з 2,07 грн до 2,33 грн за 1 кВт/год з ПДВ). Відповідно, вказані обставини вказуються на порушення умов Договору, оскільки сторони збільшили в Додатковій угоді №5 ціну більш ніж на 10% відсотків. Право сторони скористатися умовами п.12.2.2. Договору та збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, ДАСУ не заперечується.

Прокурор на підставі вказаних висновків контролюючого органу просить суд визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 01.03.2023 з підстав зазначених у Акті перевірки ДАСУ, а саме збільшення ціни з перевищенням дозволеного законом та договором рівня 10% відсотків.

Відповідно до наданої суду довідки Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2021 №343/21 на ринку електричної енергії відбулось коливання ціни електричної енергії у бік збільшення на 16,15% (т.1 а.с.59, 60).

01.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №5, якою було збільшено Ц закупівлі на 12,56% до рівня 2,33 грн (у т.ч. ПДВ).

Отже, судом встановлено, що при укладенні додаткової угоди №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021 сторони вийшли за межи передбаченого п.12.2.2. Договору збільшення ціни за одиницю товару.

В той же час, на момент укладання Додаткової угоди №5 існували обставини, які були підставою для збільшення ціни за одиницю товару на 10%, про що споживач був повідомлений, а саме зростання середньозваженої ціни на 16,15%, до підтверджено довідкою Харківської торгово-промислової палати №343/21 від 12.02.2021 (т.1 а.с.59, 60).

Таким чином, сторонами було протиправно збільшено ціну (тариф) на електричну енергію за одиницю товару 1 кВт/год у сумі 0,088 грн (2,33 - 2,2417) (з ПДВ). Тому в цій частині позовні вимоги позивача про визнання недійсною Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 є обґрунтованими та підлягаю частковому задоволенню.

Як встановлено в ході судового розгляду, у грудні 2021 року сторони самостійно зробили перерахунок ціни за одиницю товару 1 кВт/год, за наслідками якого встановили суму надмірно сплачених споживачем коштів, та на цю суму зменшили розмір заборгованості споживача, що підлягав сплаті за обсяги спожитої електроенергії у грудні 2021 року.

Так, з урахуванням відповідного перерахунку за березень 2021 року та збільшення ціни закупівлі на 9,99% Ц закупівлі склала 1,57418 грн (1,4365 + 9,99%) за 1кВт/год без ПДВ.

Відповідно, Ц ф = 1,4365 + 9,99% + 0,29393 + ПДВ 20% = 2,241732 грн за 1 кВт/год з ПДВ, замість 2,33 грн з ПДВ, які безпідставно було визначено сторонами у Додатковій угоді №5.

За ціною 2,241732 грн за 1 кВт/год з ПДВ споживачу було поставлено 198440 кВт/год на суму 444849,30 грн (з яких: у березні 2021 року - на суму 110768,46 грн; у квітні 2021 року - на суму 68558,89 грн; у травні 2021 року - на суму 62282,04 грн; у червні 2021 року - на суму 55828,09 грн; у липні 2021 року - на суму 75566,54 грн; у серпні 2021 року - на суму 71845,27 грн).

Наступне збільшення ціни по Договору відбулось у вересні 2021 року.

Так, відповідно до довідки Харківської торгово-промислової палати від 11.08.2021 №1862/21 на ринку електричної енергії відбулось коливання ціни електричної енергії у бік збільшення на 29,48%

Керуючись умовами договору, та даними про збільшення цини на ринку електричної енергії сторони уклади Додаткову угоду №6 від 07.09.2021, якою було збільшено Ц закупівлі на 9,99%. З урахуванням перерахунку Ц закупівлі склало 1,73159 грн (1,57418 + 9,99%) за 1кВт/год без ПДВ.

Відповідно, Ц ф = 1,57418 + 9,99% + 0,29393 + ПДВ 20% = 2,430624 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

За вказаною ціною споживачу у вересні та жовтні було поставлено 62573 кВт/год на суму 152091,44 грн (з яких: у вересні - на суму 74445,15 грн; у жовтні 2021 року - на суму 77646,28 грн).

Наступне збільшення ціни по Договору відбулось у жовтні 2021 року.

Так, відповідно до довідки Харківської торгово-промислової палати від 02.09.2021 №2079-1/21 на ринку електричної енергії відбулось коливання ціни електричної енергії у бік збільшення на 43,83%.

Керуючись умовами договору, та даними про збільшення цини на ринку електричної енергії сторони уклади Додаткову угоду №7 від 01.10.2021 року, якою було збільшено Ц закупівлі на 9,99 %.

З урахуванням перерахунку Ц закупівлі склало 1,90457 грн (1,73159 + 9,99%) за 1кВт/год без ПДВ.

Відповідно, Ц ф = 1,73159 + 9,99% + 0,29393 + ПДВ 20% = 2,6382 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

За вказаною ціною споживачу у листопаді було поставлено 46292 кВт/год на суму 122137,55 грн.

Досліджуючи питання щодо стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 98566,32грн (в редакції заяви про зменшення позовних вимог), суд дійшов висновку про необхідність відмови у позові в цій частині виходячи з наступного.

Сума, що була надмірно нарахована внаслідок невірно застосованих сторонами цін у додатковій угоді №5 до Договору, була врахована відповідачем при здійсненні нарахування за грудень 2021 року, шляхом зменшення суми, що підлягала оплаті за спожиту електричну енергію Чорноморською сільською радою в розрахунковому періоді грудня 2021 року.

Додатком №16 до позовної заяви є «Обґрунтований розрахунок надмірно сплачених коштів», наданий позивачем у формі таблиці (т.1 а.с.131). З його аналізу вбачається, що позивачем розрахунок виконано виходячи з ціни за одиницю товару з січня 2021 року до 31 серпня 2021 року - 1,92 грн за 1 кВт/год з ПДВ; за вересень 2021 року - 2,12 грн за 1 кВт/год з ПДВ та за жовтень, листопад 2021 року - 2,34 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

З виконаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків (т.2 а.с.71, 72) та виконаного прокуратурою розрахунку надмірно сплачених коштів (т.1 а.с.131), вбачається, що розбіжності у позиціях сторін щодо вартості спожитої електричної енергії викликані застосуванням різної ціни за одиницю товару у спірний період.

З урахуванням зробленого судом висновку про відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди №4 та висновку про визнання недійсною Додаткової угоди №5 лише в частині визначення ціни (тарифу) електричної енергії у сумі 0,088 грн (у т.ч. ПДВ), суд вважає визначену у Додатковій угоді №4 ціну товару Ц ф - 2,075 грн за 1 кВт/год з ПДВ (на період січень, лютий 2021 року) та визначену у Додатковій угоді №5 ціну товару Ц ф - 2,241732 грн за 1 кВт/год з ПДВ (на період березень-серпень 2021 року) обґрунтованою, а їх застосування при визначенні вартості поставленої споживачу електричної енергії за спірний період правомірними.

Оскільки порушення, допущенні при укладанні Додаткової угоди №5 були самостійно виправлені сторонами шляхом перерахунку вартості спожитої електричної енергії у грудні 2021 року, а підстави для задоволення вимоги прокуратури в частині визнання недійсними в повному обсязі Додаткових угод №4 та №5, відхилені судом, то суд приходить до висновку про відсутність факту завдання шкоди державі у сумі 98566,32 грн та підстав для їх стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, витрати прокуратури на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2684,0 грн належить відшкодувати за рахунок відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді у відрядженні, повне судове рішення складено 30.10.2023.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати п.1 Додаткової угоди №5 від 01.03.2021 до Договору №42/87 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021, укладеної між Чорноморською сільською радою Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" недійсним в частині визначення ціни (тарифу) електричної енергії у сумі 0,088 грн (у т.ч. ПДВ).

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, код ЄДРПОУ 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 2684,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 30.10.2023.

Суддя М.В.Мавродієва