Ухвала
від 27.10.2023 по справі 923/59/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"27" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/59/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельне підприємство "Гарант" (код ЄДРПОУ 41485685, 74900, Херсонська обл., Каховський р-н, м. Нова Каховка, вул. Героїв України, буд. 18, оф. 103)

про стягнення 474202,00 грн.

в с т а н о в и в:

19.01.2022 позивач Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельне підприємство "Гарант" про стягнення 474202,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 30.06.2021 № 30/06/21-10 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.01.2022 позовну заяву Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; вирішено інші процесуальні питання.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, Голова Верховного Суду розпорядженням від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 справу №923/59/22 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.

Ухвалою від 19.06.2023 справу №923/59/22 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Після відкриття провадження у справі господарським судом виявлено недоліки позовної заяви, що стали підставою для залишення її без руху.

Ухвалою суду від 19.06.2023 залишено позовну заяву Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" без руху; запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити код ЄДРПОУ позивача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; а також привести прохальну частину позову у відповідність до її вступної частини що стосується особи позивача, встановлено строк для усунення недоліків - не пізніше 5 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, направлена позивачу на адресу, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Додатково, ухвала суду від 19.06.2023 про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у цій справі була направлена представнику позивача на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: sergetllc@gmail.com.

У постанові від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 Верховний Суд зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Крім цього суд враховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

У цих висновках суд звертається до правової позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22.

Суд відзначає, що станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті, будь-які докази, заяви, клопотання чи повідомлення від позивача до суду не надходили, при цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на введення в Україні воєнного стану або з інших підстав.

Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 визначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Крім цього, суд звертає увагу на таке.

Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В ухвалі від 19.06.2023 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

Частиною 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, те, що станом на 27.10.2023 Дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" не усунуто недоліки, встановлені ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023, позовна заява Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч.13 ст.176, п.8 ч.1 ст.226, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позов Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська дорожня експлуатаційна дільниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельне підприємство "Гарант" про стягнення 474202,00 грн. залишити без розгляду.

2. Ухвалу направити сторонам.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено і підписано 27.10.2023

Дата ухвалення рішення27.10.2023
Оприлюднено01.11.2023
Номер документу114527369
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/59/22

Ухвала від 27.10.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Сулімовська М.Б.

Ухвала від 19.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Сулімовська М.Б.

Ухвала від 19.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Сулімовська М.Б.

Ухвала від 21.01.2022

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Соловйов К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні